Упакування і маркування товару

Упакування товару

Більшість товарів на ринку повинна бути впакована відповідним чином. Упакування – важливий компонент торговельної політики фірми. Багато маркетологів називають упакування п'ятою складовою комплексу маркетингу.

Упакування – це розробка й виробництво оболонки для товару (вмістище).

Оболонка – це різні варіанти упакування, які можуть включати три рівні:

1) внутрішнє упакування – це безпосереднє вмістище товару (пляшка для молока);

2) зовнішнє упакування – матеріал, що служить захистом для внутрішнього упакування, і видаляється при підготовці товару до продажу;

3) транспортне упакування – вмістище, необхідне для транспортування товару, що дозволяє зберігати якість і зовнішній вигляд.

Упакування в наш час перетворюється в ефективне знаряддя маркетингу. Добре спроектоване, воно може виявитися для споживача додатковою зручністю.

Широкому використанню сучасного упакування сприяють такі фактори:

1. Зростання самообслуговування в торгівлі. Зростає питома вага, товарів, продаваних через універсами, у цьому випадку упакування повинна виконувати багато функцій продавця:

а) привертати увагу до товару;

б) описувати його властивості;

в) вселяти впевненість у товарі;

г) провадити максимально сприятливе враження в цілому.

2. Ріст платоспроможності населення приводить до того, що споживач готовий платити за товар небагато дорожче, якщо в нього відмінний зовнішній вигляд і престижне упакування

3. Створення через упакування іміджу фірми й товарної марки. Більшість фірм усвідомлюють, що добре спроектоване упакування піднімає її престиж і допомагає покупцям миттєво дізнаватися про товарну марку фірми.

4. Упакування – можливості для новаторства. Новаторство в упакуванні може принести фірмі значні вигоди (наприклад, заміна скляних пляшок на картонні пакети значно скоротила втрати при транспортуванні, знизила вагу товарного упакування, а, отже, з'явилися можливості для перевезення більшої кількості товарних одиниць).

Розробка ефективного і конструктивно зручного упакування для нового товару вимагає прийняття наступних рішень:

1. Необхідно створити концепцію упакування, тобто визначити яким воно повинно бути в принципі і яку роль воно повинно відігравати для даного товару. Крім того, слід визначити, в чому полягає основна функція упакування – чи буде це надійний захист товару або новий метод розфасовки й розливу або можливість донести певну інформацію про переваги даного товару.

2. Необхідно визначити основні складові концепції упакування, тобто розміри, форму, матеріал, колір, текстове оформлення, марочний знак. Складові упакування повинні бути пов'язані з політикою ціноутворення і реклами, яку проводить фірма.

3. Після розробки упакування її варто піддати серії випробувань:

• технічні випробування повинні засвідчити фірму в тому, що упакування відповідає вимогам правильної експлуатації;

• випробування на оглядовість і зовнішній вигляд (повинне виявити, чи читається текст на впакуванні й чи гармоніюють між собою кольори);

• дилерські випробування повинні встановити, чи подобається упакування посередникам і чи вважають вони її зручним при вантажообробці;

• випробування на споживачеві повинні показати, наскільки сприятливо сприймається упакування покупцями.

Маркування

Звичайно фірми, які випускають товари на ринок, створюють для них етикетки і ярлики, тобто засоби маркування, які виконують кілька функцій:

1. Ідентифікують товар.

2. Указують сортність.

3. Описують товар.

4. Пропагують товар.

У зв'язку з етикетками і ярликами виникає цілий ряд проблем правового характеру. Вони можуть ввести покупця в оману або упустити які-небудь важливі властивості й застереження щодо безпеки використовуваного товару. У результаті наступає карна або адміністративна відповідальність.

 

 

Сервісна служба

Важливим етапом товарної політики будь-якої фірми є сервісна служба, що забезпечує товару підкріплення. У 95% випадках товари широкого вжитку припускають наявність яких-небудь супутніх послуг. Сервіс може бути незначним, а може відігравати для товару вирішальну роль (покупка стаціонарної пральної машини).

При організації служби сервісу фірмі приймають наступні рішення:

1. Які послуги включати в рамки сервісу?

2. Який рівень сервісу пропонувати?

3. В якій формі пропонувати послуги клієнтам?

Розглянемо їх докладніше.

1. Набір послуг у рамках сервісу

Фактори сервісного набору при покупці товару промислового призначення:

1) надійність поставок,

2) оперативність поставок,

3) можливість одержання технічної консультації,

4) надання знижок,

5) післяпродажне обслуговування,

6) масштаби торговельної мережі,

7) простота вступу в контакт із фірмою,

8) гарантія заміни некондиційного товару,

9) широкі виробничі можливості постачальника,

10) можливості надання кредиту,

11) наявність устаткування для випробувань,

12) наявність устаткування для механічної обробки.

Фактори сервісного набору при покупці продовольчих товарів:

1) надійність поставок,

2) оперативність пропозицій за цінами,

3) надання знижок,

4) післяпродажне обслуговування,

5) оптимальне розташування торговельної мережі,

6) простота вступу в контакт з фірмою,

7) гарантія заміни товару й повернення грошей,

8) можливість надання кредиту.

2. Рівень сервісу

Фірмі необхідно стежити за тим, наскільки рівень її власних послуг і послуг конкурента відповідає очікуванням споживача. Виявити недоліки в рівні сервісного обслуговування можна за допомогою таких прийомів:

1. Проведення порівняльних закупівель товарів.

2. Регулярні опитування споживача.

3. Створення системи роботи зі скаргами й претензіями.

3. Форма послуг

Фірма може в цьому разі просуватися в наступних напрямках:

• запропонувати безкоштовне сервісне обслуговування;

• продати контракт на обслуговування своїх товарів іншій фірмі;

• взагалі не робити ніяких послуг.

З огляду на важливість сервісного обслуговування багато фірм організують у себе відповідні служби. Ці служби дозволяють скоригувати всі сервісні послуги, що в результаті сприяє більшій купівельній задоволеності.

Використання товарних марок

При розробці товарів продавець повинен вирішити, чи буде він пропонувати певні товари як марочні, чи ні. Марочні товари підвищують ціннісну значущість товару й дають продавцеві значні вигоди.

Марка – термін або малюнок, або їхнє сполучення для ідентифікації товарів або послуг на ринку.

Марочна назва – частина марки, яку можна прочитати або вимовити.

Марочний знак (емблема ) – частина марки, яку може пізнати візуально

Товарний знак – марка або її частина, забезпечена правовим захистом, тобто запатентована. Товарний знак охороняє виключні права продавця, який користується марочною назвою або знаком.

Якщо фірма вважає, що випускатиме марочний товар, то їй необхідно в цьому напрямку прийняти наступні рішення:

1. Рішення про хазяїна марки

При даному підході виникає три напрямки дій фірми:

1) товар можна випускати під маркою самого виробника;

2) виробник може продавати товар посередники, що буде привласнювати товару свою марку;

3) виробникові можна продавати частину товару під власною маркою, а іншу частину під приватними марками.

2. Рішення про якість марочного товару є одним з основних знарядь позиціонування, яким володіє фірма

Якість товару – це розрахункова здатність марочного товару виконувати свої функції, тобто бути корисним споживачеві. У це поняття входять: довговічність, надійність, привабливість.

Окремі якісні характеристики піддаються об'єктивному виміру, однак з погляду маркетингу якість слід вимірювати винятково купівельними перевагами.

3. Рішення про присвоєння марочної назви

Вибір одного з чотирьох підходів:

1) присвоєння індивідуальних марочних назв (кожний товар має своя специфічна марочна назва);

2) присвоєння єдиних марочних назв для усіх товарів фірми;

3) присвоєння колективних назв для товарних сімейств;

4) присвоєння торговельної назви фірми у сполученні з індивідуальними марочними назвами.

При присвоєнні індивідуальних марочних назв фірма не пов'язує свою репутацію з фактом сприйняття або відторгнення на ринку конкретної товарної марки. Якщо товар зазнає невдачі, це не нанесе істотного збитку імені фірми. Існують пере-ваги в єдиній марочній назві. Насамперед знижуються витрати з виходу товару на ринок, тому що відпадає необхідність більших витрат на рекламу, що забез-печує впізнання марки й створює їй споживчу перевагу. Збут у цьому разі йде більш успішно, тому що ім'я виробника вже прихильно приймається ринком.

Якщо фірма випускає зовсім різні товари, то використання єдиного марочного найменування буде недоцільним, тому що може дезорієнтувати покупця. Багато фірм бажають, щоб назва фірми й марочна назва товару поєднувалося. У цьому разі вони думають, що кожна товарна одиниця служить їм рекламою. Марочні назви не повинні бути випадковими, вони сприяють зміцненню уявлення про товар.

Для марочної назви бажаними якостями є наступні:

• вона повинна містити натяк на вигоди товару;

• містити натяк на якість і основні характеристики товару;

• вона повинна бути легкою для вимови;

• вона повинна бути пізнаваною і запам'ятовуватися;

• вона повинна помітно відрізнятися від інших.

4. Рішення про розширення границь використання марки

Стратегія розширення границь використання – це будь-яка спроба використання успіху марочної назви при виведенні на ринок нових товарів. Розширення границь марки допомагає фірмі заощаджувати кошти на пропаганду нових марочних назв і забезпечує миттєву марочну впізнаваність. Але якщо новинка не сподобається ринку, це може змінити відношення покупців до всіх товарів, які випускаються даною фірмою під даною марочною назвою, що в результаті може підірвати загальний збут.

5. Рішення про багатомарочний підхід

Дане рішення пов'язане з використанням продавцем двох або більш марок в одній товарній категорії. Застосування стратегії багатомарочного підходу пояснюється декількома причинами:

1) фірма використовує більше товарної площі і для викладення товару, що сприяє більш частому фізичному контакту споживача з товаром;

2) у кожному ринковому сегменті не так вже багато споживачів, які патріотично прихильні до якої-небудь товарної марки, тому даний підхід розширює асортименти й знімає проблему одноманітності;

3) створення нових марочних товарів стимулює ініціативу роботи фірми-виробника, тому що з'являються нові можливості;

4) цей підхід дозволяє акцентувати увагу споживача на різних вигодах і притягальних властивостях товару. Дає можливість через розширені асортименти утримати на ринку свого споживача.