Правила роботи з колориметром ФЭК – 56М

1. Увімкнути прилад у мережу, прогріти 15–20 хвилин.

2. Встановити "електричний нуль" приладу: при закритій шторці ручкою "нуль" встановити стрілку мікроамперметру на "0".

3. Ввести у лівий світловий потік на весь час вимірів кювету з контрольним розчином (дистильована вода).

4. Встановити відлікові барабани у нульове положення по червоній шкалі.

5. У правий світловий потік ввести кювету з досліджуваним розчином.

6. Відкрити шторки і обертанням лівого барабану встановити стрілку мікроамперметру на "0".

7. Замінити у правому світловому потоці кювету з досліджуваним розчином на кювету з контрольним. Стрілка мікроамперметру відхиляється вправо.

8. Встановити правим відліковим барабаном стрілку мікроамперметру в нульове положення.

9. Знімають показання оптичної густини по червоній шкалі правого барабана. Виміри повторюють три рази, щоб виключити похибку приладу; знаходять середнє арифметичне значення (Dсер.).

10. По закінченні роботи вимкнути прилад із мережі.

9 8 7 5 6 2 10 4 3 6 5 1

Рис. 1. Колориметр-нефелометр фотоелектричний ФЭК–56М

1 – вимірювальна частина приладу; 2 – посилювач; 3 – робоча камера (кюветне відділення); 4 – амперметр; 5 – відліковий барабан; 6 – шкала барабана; 7 – ручка управління чутливістю; 8 – ручка управління темнового електричного нуля; 9 – перемикач світлофільтрів; 10 – важіль "шторка".

 

Методика виконання роботи

При визначенні концентрацій речовини в розчині варто дотримуватися такої послідовності в роботі: 1) вибір світлофільтра; 2) вибір кювет; 3) побудова калібрувального графіку; 4) вимір оптичної густини досліджуваного розчину і визначення концентрації речовини в розчині.

Вибір світлофільтра. Наявність у приладі комплекту світлофільтрів дозволяє підібрати таке їхнє сполучення, при якому похибка у визначенні концентрації буде найменшої. Із еталонного розчину барвника готують стандартний розчин із концентрацією 0,01 г/л, який наливають у кювету з товщиною робочого шару 20 мм і роблять визначення оптичної густини за різних світлофільтрах. У даній роботі будемо користуватися світлофільтрами 3, 4, 5, 6, 7 і 8. Дані заносять у таблицю 1. За отриманими даними будують спектральну характеристику розчину в координатах оптична густина D – довжина хвилі l (рис. 2). Вибір зупиняють на тому світлофільтрі, для якого одержують найбільшу оптичну густину розчину.

Побудова калібрувального графіку. Вимірюють з обраним світлофільтром оптичні густини стандартних розчинів барвника з концентраціями, наприклад 0,003 г/л, 0,005 г/л і 0,007 г/л. Дані завдають на калібрувальний графік, що будується в координатах D від с (рис. 3).

Виміри. Проводять відпрацьовування методики, для чого готують розчини відомої концентрації, заміряють оптичну густину і за допомогою графіка знаходять практичне значення їх концентрацій.

 

Таблиця 1 Таблиця 2