Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Проблеми впровадження електронного документообігу в УкраїніСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Проблеми запровадження в Україні електронного документа та електронного документообігу стають все більш актуальними. Вони набувають значної політичної та економічної ваги у зв’язку з розширенням використання інформаційно-комунікаційних технологій у суспільних відносинах, розбудові систем електронних платежів, електронної торгівлі тощо. При цьому, якщо у Цивільному кодексі (1963 року із наступними змінами, внесеними до нього) було багато обмежень щодо використання електронного документа, то новий Цивільний кодекс 2003 року дозволив широке застосування електронних документів у цивільних правовідносинах. Одне з проблемних питань, що повинні вирішити законодавство у цій сфері, - це робота центрів сертифікації ключів, які мають надавати послуги цифрового підпису. Відповідно до частини першої статті 8 Закону “Про електронні цифровий підпис”, центр сертифікації ключів – це юридична особа незалежно від форми власності або фізична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності, що надає послуги електронного цифрового підпису та засвідчила свій відкритий ключ у центральному засвідчувальному органі або засвідчувальному центрі з дотриманням вимог статті 6 цього Закону (“Вимоги до сертифікації ключа). Спеціалісти вважають, що кількість бажаючих займатися такою діяльністю, можливо, буде досить незначною. Зокрема, тому, що фінансовий бар’єр виходу на ринок таких структур за нинішніх умов буде досить високим з огляду на специфіку їх функцій (надання засобів цифрового підпису, формування, розповсюдження, скасування, блокування та поновлення сертифікації ключів, генерація відкритих та особистих ключів тощо). А враховуючи те, що все повинно починатися практично з нуля, оскільки майже таким на даному етапі є ринок користувачів, “повернення” зроблених вкладень буде досить довгим.
Рейтинг відповідності вартості очікуванням користувачем. Рейтинг було розраховано на основі опитування 239 фахівців. Фахівцям запропонували виставити 100 балів тим системам, що повністю виправдали їх очікування і 0 балів тим системам, що зовсім не виправдали. Після опитування результат було оброблено у відповідності до наступної формули:
Таблиця 1. Оцінка відповідності очікувань до вартості.
Рейтинг відповідності вартості платформ очікуванням користувачів. Рейтинг було розраховано на основі опитування 239 фахівців. Фахівцям було запропоновано виставити 1 бал платформам, вартість яких відповідає очікуванням користувачів і 0 балів тим платформам, що не відповідають. Отримані результати було оброблено у відповідності із формулою:
Окремо фахівців було опитано щодо того яке місце в прийнятті рішення вибору певної СЕД займає функціональні можливості системи і платформі, вартість системи і платформи. Фахівців попросили оцінити в долях від одиниці вагу кожного параметру, що вони враховуються під час прийняття рішення. Отриманий результат було оброблено по формулі:
Таблиця 3. Удільна вага параметрів прийняття рішення.
На основі попередньо розрахованих даних було розраховано загальний рейтинг СЕД із врахуванням технічних можливостей систем, привабливість систем і платформ, а також вартості системи і їх платформ. Результат було розраховано:
Таблиця 4. Загальна оцінка СЕД.
Таким чином, рейтинг окреслює спектр інтересів користувачів. Внаслідок масовості ринку малих підприємств, більшість користувачів представляє інтереси невеликих компаній. Для цих компаній найбільш важливим є вартість системи і вони згідні погоджуватися із значним звуженням функціональних можливостей. В той же час, представники середніх і великих підприємств зосереджуються на можливостях системи і властивостях використаної платформи.
Питання 2. Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції баз даних (БД). Згідно цієї концепції, основою інформаційної технології є дані, які повинні бути організовані у БД з метою адекватного відображення реального світу, який безперервно змінюється, та задоволення інформаційних потреб користувачів. Передумовою виникнення та розвитку концепції БД були деякі недоліки так званого «позадачного підходу», головними з яких є: 1.надлишок даних; 2.взаємозв’язок (жорстка залежність) між даними та програмами. Для ефективного використання даних та програм на ЕОМ повинні виконуватись дві головні вимоги до їх організації: 1. Інтеграція даних, тобто всі дані накопичуються та зберігаються централізовано, створюючи модель предметної області, яка динамічно оновлюється (у реальному масштабі часу); 2. Максимально можлива незалежність прикладних програм від даних, тобто відділення логічної моделі даних предметної області від фізичного представлення її у пам’яті ЕОМ або, як кажуть, забезпечення логічної та фізичної незалежності даних. Виконання цих вимог і призвело до появи в кінці 60-х років перших промислових систем управління базами даних (СУБД) - спеціалізованих програмних засобів, що призначенні для організації та ведення БД. База даних (БД) – це іменована сукупність даних, що відображає стан об’єктів та їх відношень у визначеній предметній області (ст. 1 Закону України “Про Національну програму інформатизації” від 04.02.1998 р.). Або: база даних - сукупність даних, матеріалів або творів у формі, яку читає машина (ст. 4 Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 р.). Або: база даних – це сукупність взаємозалежних даних певної предметної області, які організовані за визначеними правилами і схемою, які не залежать від програм, що до них звертаються, та призначених для спільного застосування, тобто це – єдине централізоване сховище даних певної предметної області (наприклад, підприємство, держава), до якої мають доступ багато програм. База даних організується так, що дані збираються один раз, а потім зберігаються централізовано (і модифікуються у вигляді, зручному для всіх спеціалістів або систем програмування, що мають до них доступ). Приклади БД: бібліотечні каталоги, записна телефонна книжка, розклад занять групи, різні види обліків (облік працівників у кадрових підрозділах, облік зброї, автомототранспорту тощо). З визначення БД можна перерахувати такі основні властивості БД – це: 1. Інтегрованість (в базах даних дані створюються і зберігаються як єдине ціле для розв’язування всіх задач предметної області, відсутнє дублювання даних); 2. Модульність (тобто, структурованість); 3. Взаємозв’язаність; 4. Незалежність прикладних програм від самих даних (зміни в даних не викликають за собою необхідність змін у програмі і навпаки). Кожна програма (людина) вибирає із бази даних лише ті дані, які потрібні для рішення тільки даної задачі.
Типи баз даних – в залежності від способу організації даних БД поділяються на такі типи: 1.мережні (закільцьований зв’язок); 2.ієрархічні (структура “дерева”); 3.реляційні (в основі лежить математичне поняття відношення). Мережна база даних
Мережні БД – основною структурою організації даних є мережі, які побудовані за допомогою довільних графів. Граф – це математична конструкція, яка складається з вершин (записана деяка інформація) і ребер (відповідають зв’язкам між інформацією). Кожне ребро з’єднує дві вершини.
Ієрархічні БД – основною структурою організації даних є дерево, що визначається як зв’язний граф, який не має циклів. Всі вершини розбиті на рівні. На самому верхньому рівні знаходиться тільки одна вершина, яка називається коренем дерева. Вона з’єднується з усіма вершинами, що знаходяться на 2-му рівні і тільки з ними. Кожна вершина 2-го рівня з’єднується тільки з вершиною 1-го рівня і вершинами 3-го рівня (при цьому кожна вершина 3-го рівня з’єднується лише з однією вершиною 2-го рівня). Така закономірність стосується й інших рівнів. Реляційна БД – це база даних, що побудована за допомогою відношень (від англ. “relation”), які зображаються у вигляді двовимірних таблиць, що описують деяку предметну область, і подаються в комп’ютері Структура реляційної бази даних (таблиці) складається з рядків та стовпчиків, при цьому: 1. таблиця, в якій зберігаються дані – має назву файл БД (ці файли мають розширення dbf від “date base file”); 2. рядок таблиці, який описує певний об’єкт предметної області – має назву запис БД (“record”); записи у таблиці відрізняються значеннями своїх полів; 3. стовпчик таблиці даних, властивість даного об’єкту предметної області – має назву поле БД (“field”). Кожне поле має ім’я, тип і властивості – можуть прийматися за умовчанням. Одне або декілька полів визначають як ключові – вони однозначно визначають (ідентифікують) кожний запис БД. Існує відповідність між такими поняттями: для таблиці (рядок, стовпчик); для відношення (кортеж, атрибут); для файлу (запис, поле).
БАЗА ДАНИХ Іспитова відомість магістрів правознавства з дисципліни “Інформаційні технології в управлінській та НПД”
СТРУКТУРА БАЗИ ДАНИХ “Іспитова відомість магістрів правознавства з дисципліни “Інформаційні технології в управлінській та НПД”
Інформаційне поле – це частина картки, яка характеризується якимось змістом, місцем у структурі картки, типом і довжиною представлених в ньому даних. Картка – це обліковий документ, який має певну структуру, де зберігається інформація про який-небудь об’єкт у вигляді інформаційних полів. Картотека – це сукупність документів (карток), які зв’язані загальним змістом інформації, що зберігається у них, які відносяться до однієї і тої ж теми і характеризують об’єкти одного роду (особи, предмети, явища) і мають одну і ту ж структуру (набір інформаційних полів). Ключове поле – це поле БД, яке однозначно визначають (ідентифікують) кожний запис БД. Використання ключових полів в БД дозволяє: 1.) прискорити роботу запитів і ряду інших функцій (за допомогою створення індексів); Система управління базами даних (СУБД) – це спеціальний пакет програм, що забезпечує створення, ведення і сумісне використання БД багатьма користувачами. Або: СУБД – це система програмного забезпечення, яка має засоби опрацювання на мові бази даних, що дозволяють опрацьовувати звертання до бази даних, які надходять від прикладних програм і (або) кінцевих користувачів, і підтримувати цілісність бази даних. Приклади СУБД: dBase plus, FoxBase, FoxPro, Paradox, Clipper, Microsoft Access, Oracle, Informix, Sybase та ін. Ці СУБД відносяться до типу, так званих, dBase - подібних СУБД. Всі вони функціонують на будь-якому ПК типу IBM PC XT/AT. Деякі СУБД працюють в операційній системі DOS, а деякі в ОС Windows. Більшість сучасних СУБД для персональних комп’ютерів орієнтовані на реляційні моделі. Основні можливості СУБД при роботі з БД: 1.створення і опис файлу бази даних і його полів; 2.введення документів у БД для накопичення; 3.корегування раніше введених документів; 4.знищення вже не актуальних документів; 5.сортування документів; 6.пошук документів по умові і їх видача (повної і достовірної інформації); 7.видача статистичних форм і звітів (таблиць, діаграм, графіків); 8.проведення арифметичних і логічних операцій з полями БД;
9.створення резервних копій БД; 10. забезпечення цілісності БД (у разі машинних збоїв та у випадку одночасної роботи декількох користувачів); 11. захист БД від несанкціонованого доступу та забезпечення високої надійності зберігання даних. Зв’язок кінцевих користувачів і прикладних програм з БД відбувається через СУБД, яка виступає інтерфейсом між користувачем і базою даних (рис.). Рис. Схема взаємодії користувачів і прикладних програм з БД Користувачами БД можуть бути окремі фізичні особи чи прикладні програми. Банк даних – це сукупність бази даних і СУБД. Або: Банк даних (“ databank ”) – це система інформаційних масивів, що організовані у бази даних, а також програмних і технічних засобів, які призначені для централізованого накопичення і колективного використання цих БД. Інформаційна підсистема – це один чи декілька банків даних певних обліків, поєднаних відповідною технологією обміну інформацією. Інформаційна система (“ the information system ” ) – це організаційно упорядкована сукупність документів, масивів документів і інформаційних технологій із використанням засобів обчислювальної техніки і зв’язку, що реалізують інформаційні процеси. Або: інформаційна система – це система обробки даних засобами накопичення, зберігання, оновлення та їх пошуку Користувачі інформаційної системи (бази даних) – це особи, які працюють з інформаційною системою (ІС) і використовують відомості, що містяться у базах даних (БД). Їх умовно можна розділити на такі групи: Структура даних – це сукупність правил й обмежень, які відображають зв’язки, що існують між окремими частинами даних (визначаються користувачем і залежать від конкретного завдання). Тип даних (“ DataType ”) – це сукупність правил, що визначають деяку категорію даних як множину припустимих для неї значень і операцій, які можна виконати над такими значеннями. Архітектура інформаційної системи – це підтримка системою декількох рівнів подання даних: 1.) зовнішній (погляд на предметну область з боку кінцевих користувачів і відображає вимоги до даних з боку прикладних програм); 2.) концептуальний або даталогічний (відповідає уявленню про логічну організацію даних адміністратора бази даних і формується Вибір СУБД Забезпечення дієздатності підприємства, фірми, банку та можливості їх вижити в сучасних умовах багато в чому залежить не тільки від наявних ресурсів та кадрів, а й від їх рівня забезпеченості сучасними технологічними засобами. Дуже важливою складовою сучасних інформаційних технологій є СУБД. Вибір СУБД – це складна задача, яка передує даталогічному проектуванню і при розв’язанні якої потрібно оцінити дуже багато факторів. Перш за все потрібно вміти спрогнозувати перспективи розвитку того підприємства чи фірми, для якого робиться цей вибір з точки зору розширення функцій і задач, а також потрібно вивчити ринок програмних засобів. Вибираючи СУБД, слід також пам’ятати і враховувати те, що є дві платформи: системи, орієнтовані на використання операційної системи DOS, і системи, орієнтовані на UNIX. UNIX-системи, виходячи з аналізу динаміки росту ринку і доходів від ліцензування (за матеріалами зарубіжних видань), лідирують на ринку програмних продуктів, Операційну систему вибирають у тих випадках, коли розробки лише плануються. Якщо ж уже є функціонуючі інформаційні системи, то звичайно перехід на нову платформу потребує дуже великих трудовитрат, пов’язаних з прив’язкою існуючих систем і їх модифікацією для роботи в новому операційному середовищі, Переваги UNIX-системи: відкритість і можливість легше інтегруватись з іншими програмними засобами, а також наявність інструментів для захисту інформації, що особливо важливо для інформаційних систем, які функціонують у банківській та фінансових сферах. При виборі СУБД виділяють два підходи до її оцінки. Перший підхід пов’язаний з вибором з точки зору користувача, а другий – суто технічний, пов’язаний з продуктивністю системи. Враховуючи ці дві точки зору, СУБД можна вибирати на підставі їх аналізу за такими параметрами. 1. Загальні характеристики. До цих характеристик належать тип ЕОМ, операційне середовище, тип логічної моделі бази даних, кількісні обмеження СУБД (максимальне число записів у файлі та його максимальний обсяг, максимальне число індексів на один файл БД тощо), наявність русифікованої версії, фірма-виробник, обсяг оперативної пам’яті для системи, необхідність використання постійної пам’яті, тип системи (відкрита, закрита), мова системи (власна, СІ, Паскаль та ін.), кількість версій, що свідчить про попит на систему і спроби виробника вдосконалити систему, наявність версії, що підтримує розподілену базу даних. 2. Управління даними. До цих факторів належать: можливість підтримувати записи змінної довжини, багатозначні атрибути і двонапрямлені зв’язки; наявність засобів автоматизації проектування; підтримка та автоматизоване ведення словника даних; автоматизоване протоколювання роботи системи (фіксація часу, паролів користувачів і стану системи при вході в БД і виході з неї, статистика роботи системи тощо); наявність засобів контролю з боку системи за внесенням змін з точки зору збереження посилкової цілісності; наявність засобів автоматизованого відновлення й захисту інформації (криптографування, шифрування даних тощо). 3. Засоби підтримки прикладного програмного забезпечення. До цих параметрів належать: наявність мови запитів на базі SQL чи іншої мови; наявність генератора програм і генератора звітів; можливість захисту програмного продукту; наявність власного редактора; можливість підтримувати віконний інтерфейс. 4. Засоби підтримки роботи в мережі. Параметрами, які визначають можливість роботи в мережі, є такі: можливість роботи в глобальній мережі; можливість роботи в локальній мережі; наявність автоматизованих засобів стеження за узгодженістю та цілісністю даних мережі при колективному використанні даних (фотографування стану даних чи інші засоби). Дію цього механізму можна пояснити так. На початку виконання запиту роблять копії «фотографії» всіх файлів, які беруть участь у його реалізації. Таким чином можна виконувати запити будь-якої складності, тому що всі коректури, внесені іншими користувачами в файли БД протягом виконання запиту, не впливають на його результат; наявність механізму встановлення замків чи виконання захватів при паралельному внесенні змін у файли БД. Замок чи захват встановлюється на файл БД на період внесення змін одним користувачем. Замок захищає лише від паралельного внесення змін; файл доступний для проведення всіх інших операцій; механізм стеження за часом виконання транзакцій. Цей механізм необхідний для попередження зависання системи при колективному використанні даних. Якщо ліміт допустимого часу для виконання транзакції вичерпано, то її відмінюють, і БД повертається в початковий стан.
Укладач: Кудінов В. А. – кандидат фізико-математичних наук, доцент, начальник кафедри інформаційних технологій НАВС. Плани практичних занять
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 167; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.199.179 (0.012 с.) |