До якої галузі знань відноситься судове почеркознавство?

а) кримінальне право;

б) криміналістика;

в) кримінально-процесуальне право;

г) лінгвістика.

2. Письмо – це:

а) засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей;

б) вираження думок людини за допомогою різних засобів мови (синтаксису, орфографії, лексики, пунктуації, стилістики);

в) манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукопису;

г) безпосередньо графічні навички.

3. Зовнішні прояви відносно стійких навиків письма, що відбиваються в рукописі, складають:

а) письмову мову;

б) комплекс загальних і окремих ознак почерку;

в) систему ідентифікаційних ознак письма;

г) комплекс окремих ознак почерку.

Що є об’єктом судово-почеркознавчої експертизи у вузькому значенні?

а) матеріали справи;

б) вільні та умовно-вільні зразки почерку;

в) досліджувана почеркова реалізація;

г) експериментальні зразки почерку.

Що відноситься до об’єктів судово-почеркознавчої експертизи?

а) машинописні тексти;

б) рукописні тексти;

в) відбитки печаток і штампів;

г) матеріали документів.

Яка зв’язність почерку вважається середньою?

а) якщо безперервно виконуються 6 і більше букв;

б) якщо безперервно виконуються 2-3 букви;

в) якщо безперервно виконуються 4-6 букв;

г) якщо безперервно виконуються 1-2 букви.

7. Великий (розмашистий) розгін почерку – це, коли:

а) ширина малих літер більша за їх висоту, відстані між літерами збільшені;

б) ширина малих літер приблизно дорівнює їх висоті, а також відстані між літерами;

в) ширина малих літер менша за їх висоту, відстань між буквами –незначна;

г) ширина малих літер більша за їх висоту.

8. Натиск почерку – це:

а) форма рухів, яка буває прямолінійна і криволінійна;

б) характеристика рухів, що виявляється при виконанні окремих літер чи їх окремих елементів;

в) безперервність виконання певної кількості письмових знаків та їх частин у межах одного слова;

г) напрямок згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів.

Які фактори з часом викликають природні зміни в підписах?

а) настрій;

б) фізіологічні зміни організму;

в) бажання наслідувати підпису іншої особи;

г) викривлення підпису.

10. Зразки для експертного дослідження письма поділяються на:

а) експериментальні та вільні;

б) експерементальні та наукові;

в) наукові та вільні;

г) експериментальні та теоретичні.

Коли закінчується процес формування підпису?

а) до 20 років;

б) до 25 років;

в) до 35 років;

г) до 40 років.

Які види зміни почерку відносяться до навмисних?

а) зміна почерку скорописним способом;

б) копіювання почерку;

в) малювання почерку;

г) виконання тексту в темноті.

13. Вільні та експериментальні зразки почерку засвідчуються:

а) суддею;

б) прокурором;

в) експертом;

г) слідчим або суддею.

Який темп характеризує високий ступінь виробленості почерку?

а) швидкий;

б) повільний;

в) уповільнений;

г) прискорений.

Почеркознавче дослідження підписів потребує порівняння зразків підписів. Якою має бути їх кількість?

а) 10 примірників;

б) 6 примірників;

в) 4 примірники;

г) будь-якою.

16. Скільки стадій дослідження передбачає методика судово-почеркознавчої експертизи:

а) п’ять;

б) чотири;

в) шість;

г) три.

17. До графічних ознак підпису не відносяться:

а) розчерк (напрямок завершального штриха);

б) співвідношення рядків основи письма та верхніх закінчень штрихів;

в) гладіолаж (зменшення розміру штрихів до кінця підпису);

г) натиск почерку.

18. Ідентифікуючими об’єктами письма виступають:

а) мисленевий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам’яті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом пред’явлення для впізнання;

б) матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;

в) останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп),

г) вірним є все.

19. До форми ототожнення людини за ознаками зовнішності належать:

а) оперативне узнавання;

б) схожість;

в) теоретичне впізнання;

г) немає правильної відповіді.