Об’єкти, способи та засоби правової роботи

На даний час на Україні надається велике значення попередженню правопорушень, посиленню охорони права власності, захисту законних інтересів суб'єктів господарювання та негосподарюючих суб'єктів. Все це, безумовно, пов'язано з ефективною правовою роботою в сфері господарювання.

Суб'єктами правової роботи є господарські організації - юридичні особи, створенні відповідно до Цивільного кодексу, державні, комунальні і інші підприємства, створенні відповідно до Господарського кодексу, інші суб'єкти господарювання, що зареєстровані в установленому законом порядку, а також негосподарюючи суб'єкти та громадяни України, іноземці, особи без громадянства, структурні підрозділи суб'єктів господарювання і негосподарюючих суб'єктів.

Об'єктами правової роботи є дії суб'єктів правової роботи, правові процеси, у вигляді розгляду господарських спорів, цивільних, трудових та адміністративних, правові документи, у вигляді договорів, актів, претензій, позовних заяв, положень, інструкцій та інших локальних актів тощо.

Юридичні дії представляють собою правомірні дії, з якими норми права пов'язують юридичні наслідки в силу самого факту вольової дії незалежно від того чи була направлена зазначена дія на ці наслідки чи ні. З точки зору О.А. Красавчикова, до юридичних дій належать усі правомірні дії, з якими норми права пов'язують юридичні наслідки, розрізняючи їх на матеріальні і нематеріальн' юридичні дії. Юридичні дії суб'єктів правової роботи - це зовнішні акти їх поведінки, які вдосконалюють правові явища[3].

Засоби правової роботи - це явища, предмети і дії, які забезпечують досягнення необхідного результату правової діяльності нормативно-правові акти централізованого і локального регулювання та докази. До числа важливих правових засобів належать господарські й трудові договори, за допомогою яких встановлюються, змінюються або припиняються господарські зобов'язання (поставка продукції, товарів, робіт, послуг; підряд; оренда майна; купівля-продаж тощо).Особливе місце займає трудовий договір, він є підставою виникнення трудових правовідносин працівника з роботодавцем, що обумовлює цілу систему відносин, які регулюються трудовим правом, а саме: робочий час та час відпочинку, оплата праці тощо.

Способи правової роботи - це конкретні шляхи досягнення на­міченого результату за допомогою конкретних засобів, обумовле­ною юридичною справою.

Результати правової роботи - це підсумок відповідних операцій і дій, досягнутий за допомогою певних способів і засобів суб'єктами правової роботи.

Організації правової роботи сприяє аналіз і узагальнення практики застосування та реалізації правових норм, які містять в різних галузях права: цивільному, господарському, трудовому, фінансовому, аграрному тощо.

Зазначену роботу доцільно проводити за окремими напрямками: виконання договірних зобов'язань, зберігання майна, дотримання законодавства про працю, про охорону навколишнього середовища тощо, з метою встановлення причин правопорушень, у тій чи іншій галузі господарської діяльності та виявлення винних осіб.

Таким чином, правова робота за своїм змістом має універсальний характер, тому що вона охоплюючи всі сторони діяльності підприємств (установ, організацій), одночасно пронизує всі сфери правової дійсності: нормотворчість і правореалізацію; аналіз пра­тики застосування законодавства і правове виховання.

Для розкриття змісту та обсягу правової роботи важливе методологічне та практичне значення має класифікація по видам та визначення її конкретних суб'єктів. Все це зрештою сприяє ефективному використанню правових засобів і вдосконаленню правової роботи в народному господарстві.

Правову роботу доцільно класифікувати на наступні види.

1) нормотворча діяльність.

Універсальний характер правової роботи полягає не лише за­безпеченні правового регулювання існуючих суспільних відно­син за допомогою правових приписів органів державної влади та управління, але також нормотворча діяльність спрямована на оптимальний вплив на господарські відносини, а також відносини, які тісно пов'язані з ними. Так, особливо актуальним залишається твердження Мамутова В.К., який зазначав, що основа юридичної роботи в промисловості полягає у застосуванні господарського законодавства поряд з трудовим законодавством. Застосування гос­подарського права є невід'ємною частиною всієї діяльності під­приємств та керівництва господарством1.

Правотворча діяльність має вираз у правотворчих актах (рі­шеннях), тобто юридичних діях, які, як й будь які юридичні акти, породжують ті або інші юридичні наслідки. Зазначенні юридичні акти можуть бути проміжними, наприклад рішення щодо підготов­ки проекту нормативно-правового акту, та основними - правотвор- чі рішення, акт правотворчості, тобто юридичні дії компетентних органів, що виступають як результат правотворчого процесу та породжує підсумкові у правотворчості наслідки - установлення, відміну або зміну юридичних норм2.

Загальна теорія права окрім законодавчих актів виділяє підза- конні нормативні акти - нормативні юридичні акти компетентного органу, які засновані на законні та закону не суперечать. Зазначен­ні акти мають свої суттєві особливості та відрізняються по змісту і юридичні силі. Причому їх головними ознаками є: компетенція правотворчого органу; сфера дії акту. Відповідно до зазначених ознак всі підзаконні нормативні акти можуть бути поділенні н такі основні групи: загальні; місцеві; відомчі; локальні або внут- рішньоорганізаційні. В нашому контексті локальні (внутрішньої організаційні) підзаконні акти це підзаконні акти, що видаються організацією лише для вирішення свої внутрішніх питань та ма­ють сферу дії лише в її межах. В основному вони стосуються пи­тань дисципліни труда, взаємовідносин між структурними підроз­ділами тощо1.

Локальні нормативні акти підприємств, установ, організацій розробляються і приймаються на виконання приписів законодав­чих актів та загальних, місце вивих чи відомчих підзаконних ак­тів або за розпорядженнями чи з ініціативи керівних органів під­приємства (установи, організації"), або з ініціативи їх структурних підрозділів.

Основне призначення локального акту - конкретизація розпо­рядження законодавства стосовно умов діяльності відповідного суб'єкта господарювання, не виходячи за рамки законодавства і не обмежуючи ініціативу виконавців, які діють в межах законо­давства.

Нормотворча діяльність, як різновид правової роботи, здійс­нюється суб'єктами господарювання, а також органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які наділені госпо­дарською компетенцією та покликана забезпечувати господарську діяльність відповідно до законодавства України та пов'язана з формуванням норми права і направлена на забезпечення правопо­рядку в сфері господарювання.

До правової роботи в народному господарстві відноситься діяльність суб'єктів господарювання, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією, пов'язана з підготовкою проектів нормативних актів, зауважень за розробленими проектами нормативних актів, які направлені на регулювання суспільних відносин в сфері гос­подарювання (організаційно-господарських, виробничо-госпо­дарських, внутрішньогосподарських) і можуть затверджуватися

різними органами. Така нормотворча діяльність направлена на розробку проектів положень, правші, інструкцій, статутів, колек­тивних договорів і т. п.

Вказану нормотворчу діяльність також виконують в межах своєї компетенції структурні підрозділи суб'єктів господарюван­ня, наприклад, підготовка і затвердження положень про відділи (службах), стандартів (інструкцій) про ведення претензійний-по- зовної, договірної роботи і т.д.

Також правовою діяльністю в народному господарстві є нор­мотворча діяльність міністерств, інших центральних органів де­ржавної влади, направлена на регулювання відносин міжвідомчо­го характеру. У підготовці вказаних проектів нормативних актів беруть участь різні структурні підрозділи відповідних органів ви­конавчої влади.

2) Правова робота у сфері господарювання, яка направлена на виникнення, зміну або припинення господарських правовідносин та тісно пов'язаних з ними.

Правову роботу у сфері господарювання, яка направлена на ви­никнення, зміну або припинення господарських правовідносин та тісно пов'язаних з ними необхідно поділити на підгрупи: а)правова робота направлена на виникнення прав та обов'язків; б) правова робота направлена на реалізацію прав та обов'язків.

До правової роботи, пов'язаної з реалізацією прав та обов'язків, відноситься, наприклад, діяльність по виконання господарських договорів (відвантаження продукції у встановлені терміни, опла­та продукції, представлення відвантажувальної рознарядки), візу­вання працівниками структурних підрозділів господарських дого­ворів тощо.

Діяльність по застосуванню норм права, тобто, правова робот на стадії застосування норм права, свідчить про застосування норм права, і її можуть виконувати тільки спеціальні органи управління покликані розглядати господарські спори: а) господарські суди; б) адміністративні суди; в) третейські суди; г) керівні органи госпо­дарського управління, що розглядають спори підприємств, організацій, установ, що входять в одну систему управління.

До правової роботи, що виконується цими органами, відноситься діяльність по розгляду позовних матеріалів, що поступають, при­значенню справ до слухання, розгляду їх, винесенню ухвал тощо.

Проте вони можуть і фактично виконують певну підготовчу правову роботу, яка хоч і не є правозастосовною діяльністю, але обов'язково передує останній, наприклад, оформлення позовних заяв, підготовка різних інших позовних матеріалів, відгуків-пояснень за позовними заявами тощо.

На підставі вище викладеного, можна зробити висновок, що правова робота в сфері господарювання - це діяльність суб'єктів господарювання, негосподарюючих суб'єктів в особі органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією, інших уповноважених суб'єктів, яка спрямована на реалізацію прав та обов'язків учас­ників господарських відносин та тісно пов'язаних з ними, забез­печення підвищення ділової активності в сфері г7осподарювання, розвиток підприємництва та на цій основі підвищення ефектив­ності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, підвищення продуктивності праці та якості роботи за дотримання планової, договірної, трудової дисципліни.

 

Питання для самоконтролю:

1. Сформулюйте сутність та надайте визначення таких понять: «організація», «правова робота».

2. На основі яких теорій можливо з’ясувати поняття: «організація», «правова робота» та зрозуміти основний зміст такої діяльності.

3. Визначить для себе основні напрями організації правової роботи виходячи із теоретичних основ організації правової роботи.

 

Література

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. (станом на 15.05.2014 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2.Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – Додаток до № 50.

3.Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.

4.Господарський процесуальний кодекс України від 6.07.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

5.Постанова К М України від 26 листопада 2008 року № 1040 "Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації"

6.Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395,

7.Порядок проведення органами юстиції перевірок стану правової роботи та систематизації законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 січня 2012 року № 91/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за № 75/20388.

8. Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади: Постанова КМ України, Інструкція, Вимоги [...] від 30.11.2011 № 1242.

9. Про Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців Нацдержслужба України; Наказ, Довідник, Рекомендації від 13.09.2011 № 11.

 

Навчально-методична література:

10. Організація правової роботи на підприємствах, установах, організаціях: Навчальний посібник / Р. П. Бойчук, Д. В. Задихайло, В. М. Пашков. -Харків: Видавництво «ФІНН», 2010. — 384 с.

11. Горевий В.І. Організація юридичної служби на підприємстві: Навчальний посібник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2007. - 301 с.

12. Організація правової роботи на підприємствах, в установах, організаціях [навч. посібник] / Укл.: А.О. Мовчан – Сімферополь: Кримський юридичний інститут Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, 2010.

 

ЛЕКЦІЯ 2.