До Управління державної реєстрації не повинен перевищувати трьох днів.

Основні етапи державної реєстрації НПА.

 

Відповідно до положення про Положення про державну реєстрацію

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні

1) правової експертизи на відповідність Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини,

2) прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта,

3) присвоєнні йому реєстраційного номера та

4) занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

 

 

Відповідно до норм Загального положення про юридичну службу затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040 юридична служба органу виконавчої влади відповідно до покладених на неї завдань, зокрема,

 

1) розробляє та бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції органу виконавчої влади;

2)проводить юридичну експертизу проектів нормативно-правових актів, підготовлених структурними підрозділами органу виконавчої влади,

3) за результатами якої готує висновки за формою, що затверджується Міністерством юстиції, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів;

4) переглядає разом із структурними підрозділами органу виконавчої влади нормативно-правові акти та іншідокументи з питань, що належать до його компетенції, з метою приведення їх у відповідність до законодавства;

5) інформує керівника органу виконавчої влади про необхідність вжиття заходів для внесення змін до нормативно-правових актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування;

6) вносить керівникові органу виконавчої влади пропозиції щодо подання нормативно-правового акта на державну реєстрацію в порядку, визначеному Міністерством юстиції.

 

Необхідно зазначити, що на сьогодні робота юридичних служб суб’єктів нормотворення потребує покращення, оскільки прогалини в ній негативно відображаються на підготовці нормативно-правових актів, які в подальшому подаються на державну реєстрацію.

З поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів найчастіше відмовлялося в державній реєстрації на підставі підпункту

«б» (акт видано з порушенням вимог законодавства або без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки; виходить за межі компетенції органу, що його видав; не відповідає вимогам законодавства про мови; суперечить установленому порядку ведення діловодства) та

«в» (акт не узгоджено із заінтересованими органами або не повідомлено про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців щодо нормативно-правового акта, прийнятого міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, та проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій) пункту 13 Положення про державну реєстрацію.

Відповідно до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав,

у 5-денний строк з дня отримання

рішення про відмову в державній реєстрації акта чи

висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній реєстрації акта.

Копія відповідного розпорядчого документа в цей же строк направляється до органу державної реєстрації.

 

Відповідно до абзацу другого пункту 111 Положення про державну реєстрацію у разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання суб’єкт нормотворення повинен

1) врахувати всі висловлені органом державної реєстрації зауваження та усунути виявлені порушення і

2) протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати органу державної реєстрації копію документа про скасування такого акта.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 органам юстиції, що здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів, з метою контролю за виконанням суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів надано право перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях. За результатами перевірок та у разі потреби органи юстиції інформують Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, відповідні органи прокуратури та засоби масової інформації.

Зазначеною постановою керівників міністерств, інших органів виконавчої влади зобов’язано у місячний термін повідомляти органи державної реєстрації про вжиті заходи.

 

Для більш чіткого регулювання зазначеного питання Міністерством юстиції затверджено наказом Мін’юсту від 19 січня 2012 року № 93/5 Порядок проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, зареєстрований 19 січня 2012 року за № 67/20380.