Право користування надрами та його види. Суб'єкти, об'єкти та зміст права користування надрами.

Закон України «Про надра» Стаття 13. Користувачі надр Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Стаття 14. Види користування надрами Надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);задоволення інших потреб.

Право користування надрами похідне від права власності народу України на надра і має виключно цільовий характер, тобто надра надаються в користування лише для визначених цілей.

Суб'єктами права користування надрами відповідно до ст. 13 Кодексу України про надра є підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Як правило, це спеціалізовані підприємства, що мають необхідні господарські, організаційні та матеріальні умови, отримали спеціальний дозвіл та інші документи, необхідні для користування надрами. Хоча користувачами надр можуть бути і громадяни, що володіють загальною правосуб'єктністю, наприклад при використанні надр на належних їм земельних ділянках для власної господарської мети з дотриманням вимог ст. 23 Кодексу України про надра.

Об'єктами права користування надрами є індивідуалізовані на місцевості ділянки надр, що надані в користування користувачам для певної мети. До їх індивідуалізованих ознак належать розмір, межі, місцезнаходження. Ці ділянки мають назву гірничий відвід.

Змістом відносин користування надрами є права та обов'язки користувачів надр, які передбачені ст. 24 Кодексу України про надра. Зокрема користувачі надр мають право: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; розпоряджатися видобутими корисними копалинами тощо. Вони своєю чергою зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

Види права користування надрами можна класифікувати за різними підставами. Наприклад, за строками здійснення користування, як передбачає ст. 15 Кодексу України про надра, можна виділяти:

· постійне користування;

· тимчасове, яке в свою чергу поділяється на короткострокове (до 5 років) та довгострокове (до 20 років).

За видами корисних копалин можна говорити про:

· користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

· користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення.

Основна, детально врегульована класифікація права користування надрами передбачає його поділ в залежності від мети використання надр (або за цільовим призначенням). Як закріплено в ст. 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для:

· геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

· видобування корисних копалин;

· будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

· створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.), задоволення інших потреб.

Право користування надрами для їх геологічного вивчення врегульоване розділом II Кодексу України про надра та рядом підзаконних нормативно-правових актів, як наприклад, Положенням про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженим наказом Мінекоресурсів України 3.03.2003 р., Інструкцією про порядок державної реєстрації та обліку робіт з геологічного вивчення надр, затвердженою наказом Держкомгеології України 15.02.2000 р.. По суті, це дослідна робота, що має на меті відшукати і оцінити місцезнаходження корисних копалин, одержати дані про геологічну будову надр та інше. Як зазначено в ст. 37 Кодексу України про надра, геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Особливістю даного виду користування надрами є те, що воно не завжди може бути пов'язане з безпосереднім використанням надр, оскільки може проводитися способами, що не потребують безпосередньої розробки корисних копалин.

Право користування надрами для видобування корисних копалин займає провідне місце в системі видів користування надрами. Стаття 53 Кодексу України про надра встановлює основні вимоги при розробці родовищ корисних копалин, а саме, при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися: застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин; здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації; облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності; недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин у результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються; складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються; раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва; безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

Право користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин здійснюється, зокрема, для будівництва споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод. Основні правові вимоги щодо здійснення цього виду користування передбачені статтями 48-50, 55 Кодексу України про надра. Зокрема, законодавство передбачає необхідність проведення попередньої екологічної, науково-технічної та інших видів експертиз, попереднього геологічного вивчення території, погодження з рядом державних органів (з органами державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними місцевими радами та іншими заінтересованими органами).

Право користування надрами для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення регулюється нормами законодавства про природно-заповідний фонд України, про курорти тощо.

Порядок надання надр у користування. Виникнення відносин користування надрами пов'язане з низкою юридичних фактів.

По-перше, одержання спеціального дозволу на користування надрами, що передбачене ст. 16 Кодексу України про надра. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною місцевою радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. Дозволи надаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Нині це повноваження віднесено до відання Державної геологічної служби, що створена в складі Мінприроди України (п.п. 13 п. 4 Положення про Державну геологічну службу). Постановою Кабінету Міністрів України від 2.10.2003 р. затверджений Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами. Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» затверджено Перелік корисних копалин та їх мінімальні запаси або перспективні ресурси, що вважаються стратегічно важливими для економіки України. Відповідно до цієї постанови, питання надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування корисних копалин, що включені до зазначеного переліку, розглядаються на засіданнях Кабінету Міністрів України. На період 2006 р. діяли умови надання дозволів, передбачені окремими постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 р. «Про затвердження Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами» та «Про затвердження Порядку проведення у 2006 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

Якщо користувачем надр виступає інвестор, то для користування надрами він попередньо укладає угоду про розподіл продукції, що регулюється Законом України «Про угоди про розподіл продукції».

Без отримання спеціального дозволу здійснюється використання надр землевласниками і землекористувачами в межах належних їм ділянок при дотриманні відповідних умов, визначених в ст. 23 Кодексу України про надра.

По-друге, одержання державного акта про надання гірничого відводу, що визначено ст. 17 Кодексу України про надра і постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. «Про затвердження Положення про надання гірничих відводів». Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи можуть надаватись підприємствам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (п. 21. п. 4 Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р.). Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду.

Гірничі відводи надаються для:

· розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин,

· будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Без надання гірничого відводу здійснюється:

· використання надр для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (ст. 20 Кодексу України про надра),

· використання надр для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу (ст. 21 Кодексу України про надра);

· використання надр землевласниками і землекористувачами в межах належних їм ділянок при дотриманні відповідних умов, визначених в ст. 23 Кодексу України про надра.

По-третє, одержання земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, на що вказує ст. 18 Кодексу України про надра.

За загальним правилом, як передбачає ст. 66 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення у встановленому порядку прав користування надрами, тобто одержання спеціального дозволу і акта про надання гірничого відводу. Однак існують випадки, коли право користування надрами є фактично похідним від права власності на землю чи права землекористування. Така ситуація передбачена вже раніше згадуваною ст. 23 Кодексу України про надра. Вона містить право землевласників і землекористувачів без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Законодавством визначені ситуації, коли здійснення окремих видів користування надрами можливе без вилучення земельних ділянок у попередніх власників чи користувачів і передачі в користування суб'єктам надрокористування. Відповідно до ст. 97 Земельного кодексу України підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем.

Підстави припинення права користування надрами закріплені в ст. 26 Кодексу України про надра. До них, зокрема, належать: закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано та інші. Крім цього, відповідно до ст. 27 землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.

Користування надрами є платним, що врегульовано статтями 28-36 Кодексу України про надра. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

· платежів за користування надрами;

· відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

· збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

· акцизного збору.

Стаття 29 Кодексу України про надра закріплює випадки звільнення від плати за користування надрами, а саме:

· землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках;

· користувачі надр – за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, у тому числі розвідувального буріння з відбором зразків, проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, та робіт по прогнозуванню землетрусів і дослідженню вулканічної діяльності, інженерно-геологічних, еколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

· користувачі надр – при організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;

· користувачі надр – за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин;

· дитячі спеціалізовані санаторно-курортні заклади за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.

Платежі за користування надрами можуть справлятися у вигляді разових внесків та (або) регулярних платежів, які визначаються на основі відповідних еколого-економічних розрахунків.

Детальніше регулювання відповідних відносин здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин», постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. «Про затвердження переліку матеріалів, продуктів та послуг, що не можуть бути використані як плата за користування надрами», Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінекобезпеки України, Мінпраці України, ДПА України, Держкомгеології України 30.12.1997 р., Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами в цілях на пов'язаних з видобуванням корисних копалин, затвердженої наказом Мінекоресурсів України, Мінпраці України, ДПА України, Мінфіну України 8.02.2001 р.