Надра як об'єкти правового регулювання, використання й охорони.

Екологічне право

Тема № 9. Правовий режим використання та охорони надр України.

Мета: дати студентам чітке поняття надра як об'єкти правового регулювання, використання й охорони. Студенти повинні знати джерела надрогового (гірничого) права. Студенти повинні орієнтуватись в системі надрового (гірничого) права. Студенти повинні знати поняття та види гірничих правовідносин.

План заняття:

1. Надра як об'єкти правового регулювання, використання й охорони.

2. Поняття та предмет надрового (гірничого) права.

3. Система надрового (гірничого) права. Фонд надр.

4. Джерела надрогового (гірничого) права.

5. Поняття і види гірничих правовідносин.

6. Виникнення, зміни і припинення гірничих правовідносин.

7. Право власності на надра та його зміст.

8. Суб'єкти та об'єкти права власності на надра.Право користування надрами та його види. Суб'єкти, об'єкти та зміст права користування надрами.

9. Правове регулювання геологічного вивчення надр.Правові форми видобування корисних копалин.

10. Особливості управління в галузі використання й охорони надр.

Питання для самостійного вивчення.

1. Правові форми контролю за дотриманням законодавства в галузі використання й охорони надр.

2. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

3. Рекомендована література до теми:

1№	Вид	Назва
	Базова	Конституція України від 28. 06. 96р.
	Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.91 р.
	Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 21.06.01 р.
	Закон України “Про природно-заповідний фонд” від 16.06.92 р.
	Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р.
	Закон України “Про екологічну експертизу” від 09.02.95 р.
	Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 02.03.95 р.
	Закон України “Про тваринний світ” від 21.05.02 р.
	Закон України “Про курорти ” від 05.10.2000 р.
	Закон України “Про рослинний світ” від 09.04.99 р.
	Закон України “Про виключну (морську) економічну зону” від 16.05.95 р.
	Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон” від 13.10.92 р.
	Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13.07.2000 р.
	Закон України “Про ратифікацію Конференції про допуск до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішення та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” від 06.07.99 р.
	Земельний кодекс України від 25.10.01 р.
	Кодекс України про надра від 27.02.94 р.
	Лісовий кодекс України від 21.01.96 р.
	Водний кодекс України від 06.06. 95 р.
	Кодекс України про адміністративні порушення
	Кримінальний кодекс від 05.04.01 р.
		Постанова ВР України “Про Червону книгу України” від 29.10.92 р. № 2750.
		Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” від 26.01.90 р. №1.
	Допоміжна	Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.: Вентурі, 1996.
	Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.:Істина, 2001.
	Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер,2001.
	Малишко М.І. Екологічне законодавство України: система і основні джерела. – К.,1997.
	Малишко М.І. Основи екологічного законодавства і права України. – К.,1997.
	Петров В.В. Экологическое право России: Учебник для вузов. – М., 1995.
	Шульга М. Земельне та сільськогосподарське законодавство України. – Харків,1996.

ЛЕКЦІЯ

Фонд надр.

Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.

Державний фонд родовищ корисних копалин формується спеціально уповноваженим центральним орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Державний фонд надр формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Право користування надрами для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення регулюється нормами законодавства про природно-заповідний фонд України, про курорти тощо.

Порядок надання надр у користування. Виникнення відносин користування надрами пов'язане з низкою юридичних фактів.

По-перше, одержання спеціального дозволу на користування надрами, що передбачене ст. 16 Кодексу України про надра. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною місцевою радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. Дозволи надаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Нині це повноваження віднесено до відання Державної геологічної служби, що створена в складі Мінприроди України (п.п. 13 п. 4 Положення про Державну геологічну службу). Постановою Кабінету Міністрів України від 2.10.2003 р. затверджений Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами. Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» затверджено Перелік корисних копалин та їх мінімальні запаси або перспективні ресурси, що вважаються стратегічно важливими для економіки України. Відповідно до цієї постанови, питання надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування корисних копалин, що включені до зазначеного переліку, розглядаються на засіданнях Кабінету Міністрів України. На період 2006 р. діяли умови надання дозволів, передбачені окремими постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 р. «Про затвердження Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами» та «Про затвердження Порядку проведення у 2006 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

Якщо користувачем надр виступає інвестор, то для користування надрами він попередньо укладає угоду про розподіл продукції, що регулюється Законом України «Про угоди про розподіл продукції».

Без отримання спеціального дозволу здійснюється використання надр землевласниками і землекористувачами в межах належних їм ділянок при дотриманні відповідних умов, визначених в ст. 23 Кодексу України про надра.

По-друге, одержання державного акта про надання гірничого відводу, що визначено ст. 17 Кодексу України про надра і постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. «Про затвердження Положення про надання гірничих відводів». Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи можуть надаватись підприємствам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (п. 21. п. 4 Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р.). Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду.

Гірничі відводи надаються для:

· розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин,

· будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Без надання гірничого відводу здійснюється:

· використання надр для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (ст. 20 Кодексу України про надра),

· використання надр для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу (ст. 21 Кодексу України про надра);

· використання надр землевласниками і землекористувачами в межах належних їм ділянок при дотриманні відповідних умов, визначених в ст. 23 Кодексу України про надра.

По-третє, одержання земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, на що вказує ст. 18 Кодексу України про надра.

За загальним правилом, як передбачає ст. 66 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення у встановленому порядку прав користування надрами, тобто одержання спеціального дозволу і акта про надання гірничого відводу. Однак існують випадки, коли право користування надрами є фактично похідним від права власності на землю чи права землекористування. Така ситуація передбачена вже раніше згадуваною ст. 23 Кодексу України про надра. Вона містить право землевласників і землекористувачів без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Законодавством визначені ситуації, коли здійснення окремих видів користування надрами можливе без вилучення земельних ділянок у попередніх власників чи користувачів і передачі в користування суб'єктам надрокористування. Відповідно до ст. 97 Земельного кодексу України підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем.

Підстави припинення права користування надрами закріплені в ст. 26 Кодексу України про надра. До них, зокрема, належать: закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано та інші. Крім цього, відповідно до ст. 27 землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.

Користування надрами є платним, що врегульовано статтями 28-36 Кодексу України про надра. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

· платежів за користування надрами;

· відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

· збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

· акцизного збору.

Стаття 29 Кодексу України про надра закріплює випадки звільнення від плати за користування надрами, а саме:

· землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках;

· користувачі надр – за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, у тому числі розвідувального буріння з відбором зразків, проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, та робіт по прогнозуванню землетрусів і дослідженню вулканічної діяльності, інженерно-геологічних, еколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

· користувачі надр – при організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;

· користувачі надр – за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин;

· дитячі спеціалізовані санаторно-курортні заклади за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.

Платежі за користування надрами можуть справлятися у вигляді разових внесків та (або) регулярних платежів, які визначаються на основі відповідних еколого-економічних розрахунків.

Детальніше регулювання відповідних відносин здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин», постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. «Про затвердження переліку матеріалів, продуктів та послуг, що не можуть бути використані як плата за користування надрами», Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінекобезпеки України, Мінпраці України, ДПА України, Держкомгеології України 30.12.1997 р., Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами в цілях на пов'язаних з видобуванням корисних копалин, затвердженої наказом Мінекоресурсів України, Мінпраці України, ДПА України, Мінфіну України 8.02.2001 р.

Екологічне право

Тема № 9. Правовий режим використання та охорони надр України.

Мета: дати студентам чітке поняття надра як об'єкти правового регулювання, використання й охорони. Студенти повинні знати джерела надрогового (гірничого) права. Студенти повинні орієнтуватись в системі надрового (гірничого) права. Студенти повинні знати поняття та види гірничих правовідносин.

План заняття:

1. Надра як об'єкти правового регулювання, використання й охорони.

2. Поняття та предмет надрового (гірничого) права.

3. Система надрового (гірничого) права. Фонд надр.

4. Джерела надрогового (гірничого) права.

5. Поняття і види гірничих правовідносин.

6. Виникнення, зміни і припинення гірничих правовідносин.

7. Право власності на надра та його зміст.

8. Суб'єкти та об'єкти права власності на надра.Право користування надрами та його види. Суб'єкти, об'єкти та зміст права користування надрами.

9. Правове регулювання геологічного вивчення надр.Правові форми видобування корисних копалин.

10. Особливості управління в галузі використання й охорони надр.

Питання для самостійного вивчення.

1. Правові форми контролю за дотриманням законодавства в галузі використання й охорони надр.

2. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

3. Рекомендована література до теми:

1№	Вид	Назва
	Базова	Конституція України від 28. 06. 96р.
	Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.91 р.
	Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 21.06.01 р.
	Закон України “Про природно-заповідний фонд” від 16.06.92 р.
	Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р.
	Закон України “Про екологічну експертизу” від 09.02.95 р.
	Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 02.03.95 р.
	Закон України “Про тваринний світ” від 21.05.02 р.
	Закон України “Про курорти ” від 05.10.2000 р.
	Закон України “Про рослинний світ” від 09.04.99 р.
	Закон України “Про виключну (морську) економічну зону” від 16.05.95 р.
	Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон” від 13.10.92 р.
	Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13.07.2000 р.
	Закон України “Про ратифікацію Конференції про допуск до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішення та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” від 06.07.99 р.
	Земельний кодекс України від 25.10.01 р.
	Кодекс України про надра від 27.02.94 р.
	Лісовий кодекс України від 21.01.96 р.
	Водний кодекс України від 06.06. 95 р.
	Кодекс України про адміністративні порушення
	Кримінальний кодекс від 05.04.01 р.
		Постанова ВР України “Про Червону книгу України” від 29.10.92 р. № 2750.
		Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” від 26.01.90 р. №1.
	Допоміжна	Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.: Вентурі, 1996.
	Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.:Істина, 2001.
	Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер,2001.
	Малишко М.І. Екологічне законодавство України: система і основні джерела. – К.,1997.
	Малишко М.І. Основи екологічного законодавства і права України. – К.,1997.
	Петров В.В. Экологическое право России: Учебник для вузов. – М., 1995.
	Шульга М. Земельне та сільськогосподарське законодавство України. – Харків,1996.

ЛЕКЦІЯ

Надра як об'єкти правового регулювання, використання й охорони.

Надра - компонент природного середовища тісно пов'язаний з ним і, зокрема, з землею. Надра виступають безпосереднім продовженням поверхневого шару землі, корисні копалини, розташовані в надрах, є продуктами природного середовища.

Надра - це верхня частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ, у межах державних кордонів, простягається до глибин, доступних для їх добування.

Стаття 1 Кодексу України про надра визначає надра як частину земельної кори, що розташована під поверхнею суші та під дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

З екологічних позицій цінність надр як компонента природного середовища проявляється в тому, що вони слугують своєрідним фундаментом землі, її основою. Це природне середовище формування корисних копалин, мінералів, підземних і мінеральних вод.

З економічних позицій розміщувані в надрах корисні копалини є цінною сировинною базою для розвитку промисловості країни і зміцнення її економіки.

Ресурси корисних копалин не безмежні; в процесі господарського використання вони можуть вичерпатись, оскільки не підлягають відновленню; безвідповідальна експлуатація надр може призвести до порушення екологічного балансу в природі, спричинити шкоду іншим природним об'єктам, загрожувати безпеці існування людини. У зв'язку з цим виникає необхідність у законодавчому регулюванні суспільних відносин з приводу використання надр (гірничих відносин).