Поняття, види, зміст, підстави виникнення та припинення атмосфероохоронних правовідносин.

Перш ніж переходити до розмежування атмосфероохоронного, повітряного та космічного права, потрібно встановити сферу регулювання відповідною галуззю суспільних відносин.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію, а згідно ч. 1 ст. 13 земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 92 виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку.

Виходячі з вищезазначеного можна зазначити, що Конституція України визначає атмосферне повітря як природній ресурс. Засади використання природних ресурсів і освоєння космічного простору відповідно до Конституції України встановлюються виключно законом.

Атмосфероохоронне право. Основою правового регулювання охорони атмосферного повітря є Закон України «Про охорону атмосферного повітря». Крім того, норми права щодо охорони атмосферного повітря містяться також в Основах законодавства про охорону здоров’я, Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і в інших нормативно-правових актах (перелік інших актів можна знайти, наприклад, в книзі 2 екологічного законодавства України, чи в науково-практичному коментарі Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Згідно преамбули Закону України «Про охорону атмосферного повітря» атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище. Цей Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря. П. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначають, що атмосферне повітря — це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень, а п. 2 ч. 1 ст. 1 відповідного закону зазначає, що охорона атмосферного повітря — це система заходів, пов’язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Повітряне право. Основним правовим джерелом в сфері повітряного права є Повітряний кодекс України. Згідно преамбули Повітряний кодекс України встановлює правові основи діяльності в галузі авіації. Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах. П. 26 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України визначає, що використання повітряного простору України — це провадження діяльності, пов’язаної з польотами повітряних суден, з переміщенням (перебуванням) матеріальних об’єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів. Згідно ст. 2 відповідного кодексу Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України, а згідно ч. 1 ст. 3 дія цього Кодексу поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України. Ст. ст. 83, 84 Повітряного кодексу України визначають захист навколишнього природного середовища від шкідливого впливу польотів цивільних повітряних суден та захист населення від шкідливого впливу викидів (емісії) забруднюючих речовин, шуму, електромагнітного випромінювання, ризику авіаційних подій під час експлуатації повітряних суден.

Космічне право. Правове регулювання космічних відносин здійснюється Договором про принципи діяльності держав по дослідженню та використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Законом України «Про космічну діяльність», Законом України «Про державну підтримку космічної діяльності» та іншими нормативно-правовими актами (див, напр., Космічне право України: збірник національних і міжнародних правових актів.

Згідно ст. 2 Договору про принципи діяльності держав по дослідженню та використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, не підлягає національному присвоєнню ані шляхом проголошення на них суверенітету, ані шляхом використання або окупації, ані будь-якими іншими засобами. Згідно преамбули до Закону України «Про космічну діяльність» цей Закон визначає загальні правові засади здійснення космічної діяльності в Україні та під юрисдикцією України поза її межами. Положення цього Закону поширюються на всі види діяльності, пов’язаної з дослідженням і використанням космічного простору.