Предмет та завдання курсу, його місце і роль у системі юридичних дисциплін. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет та завдання курсу, його місце і роль у системі юридичних дисциплін.



Боспорське царство та його право

Боспорська держава виникла у V ст. до н. є. на основі об’єднання деяких грецьких держав-полісів й приєднання територій скіфських і меотських племен Керченського й Таманського півостровів, а також Південного узбережжя Азовського моря. Центром цього краю було місто Пантикапей (сучасна Керч), яке й стало столицею царства.

Збереглося мало відомостей про боспорське право. Його джерелами були: законодавча діяльність царів Боспору, право грецьких міст-держав, звичаї місцевих племен, норми римського права. Право захищало інтереси рабовласників. Воно регулювало майнові відносини, насамперед державної та приватної власності на землю, рабів, худобу, рухоме майно. Здебільшого власниками земель були боспорська знать і місцева аристократія. Землі належали також і храмам. Усі землевласники могли користуватися землею, виконуючи певні службові обов’язки та повинності на користь царя, котрий вважався верховним власником усіх земель. Товарне виробництво, жвава внутрішня й зовнішня торгівля стимулювали розвиток зобов’язального права, договірних відносин: купівлі-продажу, позики, дарування та ін.

У кримінальному праві найтяжчими злочинами вважалися повстання, змова та замах на життя царя, державна зрада тощо. Каралися й злочини проти особи, власності. Застосовувалися також такі види покарання, як смертна кара, конфіскація майна, штрафи. До нас дійшло небагато свідчень про судочинство в Боспорському царстві. Вірогідно, що суд творили цар зі своїми наближеними, які зналися у судових справах, та місцеві правителі. Існувала посада судового виконавця.

Суспільний устрій КР

Заняття і економічні різниці були основою поділу населення на три соціальні групи: привілейованих бояр, вільних селян та міщан і невільних різних категорій.

Бояри. Ця група складалася з різних елементів. Згодом перевагу здобула князівська дружина. Членами дружини ставали також різні визначні люди – землевласники, купці, войовники: всі, що добилися значення майном чи заслугами. Згадуються також бояри, які походять з смердів. Але, не зважаючи на різне походження, бояри складали добре спаяну верству, сила якої спиралася головним чином на земельну власність. Боярська служба була спадковою: по батькові ставав боярином син; майно переходило у спадщину боярській донці.

Другу групу складало вільне населення сіл і міст. Вільні селяни звалися смердами. Смерди жили на власних дворищах і займалися хліборобством. Мали особисті права, могли подавати свої справи до князівського суду. Населення міст, особливо менших, не відрізнялося від селян ані своїм побутом, ані правами. Окрема міщанська верства купців і промисловців творилася тільки по великих містах. Міське населення брало участь у міських вічах і здобуло значний вплив на політичні справи. І міщани і селяни виконували військову службу – народне рушення. До вільних людей належали також церковні люди.

Третю соціальну групу становило населення напіввільне і невільне, що було під владою бояр. Існували різні ступені поневолення, під різними назвами. Закупами звалися селяни, що ввійшли в залежність від дідича через позичку грошей. Вони працювали на землі дідича, як робітники, користувалися його землею. Закуп ставав вільним, коли віддавав або відробляв свій борг. Але якщо закуп не міг віддати борг, то втрачав свободу цілком.

Ніяких справ не мали раби, яких називали холопами або челяддю. Джерела рабства були різні: полон під час війни, купівля невільної людини при ньому і свідках, подружжя з рабинею, продаж збанкрутованого купця за борги, покарання закупа за втечу від пана. Діти холопа були також рабами. Холопам не належало ніяких прав – вони не могли подавати своїх справ до суду, не могли бути свідками, всюди відповідав за них власник. Раб мав право викупитися з неволі.

Державний лад КР

Державний лад Київської Русі багато у чому визначався тим, що вона була ранньофеодальною монархією. Державу очолював великий київський князь. Функції перших великих князів полягали перш за все в організації воєнних ополчень і дружини, командуванні ними. В особливо важливому центрі розташовувався великий загон - тисяча дружинників, які поділялися на сотні. Керував великим загоном тисяцький, командиром невеликої дружини був соцький. У менших центрах стояли дружини, якими командували соцькі й десяцькі. Поступово тисяцькі, соцькі й десяцькі отримували адміністративні функції, які зводилися до наведення порядку в місті, придушення опору місцевого населення, допомоги збирачам данини. Крім того вони здійснювали торговельно-поліцейську функції, а з розвитком великокнязівської юрисдикції - судово-адміністративну. Так сформувалася найдавніша десяткова система управління.

Здійснюючи управлінські функції, великий київський князь спирався на призначених ним посадників, волостелів, тіунів та інших представників адміністрації. Вони були місцевими керівниками. їх утримання здійснювалося за рахунок податків і зборів із місцевого населення, про що свідчить низка норм "Руської Правди". При здійсненні своїх державницьких функцій великий князь спирався на такий важливий державний орган, як князівська рада. До її складу входили великі феодали (бояри), представники духової знаті, а у деяких випадках і представники великих міст.

Із розвитком феодальних відносин у Київській Русі десяткова система управління була замінена на двірсько-вотчинну систему управління. Головним у цій системі було те, що не існувало різниці між органами державного управління й управління особистими справами великого князя. Головними посадовцями при двірцево-вотчинній системі управління були: воєвода, який керував збройними силами князівства; тіун конюший - відав питаннями забезпечення князівства кіньми; дворецький-огнишанин, котрий управляв князівським двором, а також виконував важливе доручення князя; стольник, до обов'язків якого належала організація постачання князівського двору продовольством. Виконувати обов'язки цим посадовцям допомагали численні управителі - тіуни, старости тощо.

В умовах послаблення влади великого київського князя у другій половині XI ст. почали скликатися феодальні з'їзди (снеми), на які збиралися місцеві князі, їхні союзники, васали і бояри, а в окремих випадках церковна знать. На з'їздах як вищих органах феодальної влади розглядалися питання нового законодавства, розподілялися лени.

У Київській Русі певну роль відігравало віче - збори вільних мешканців міст - купців, ремісників тощо. Провідна роль на вічах належала міській феодальній верхівці. Віче скликалося під час облоги міста, перед початком воєнних походів, іноді на знак протесту проти політики князя. До компетенції віча належали комплектування народного ополчення та вибори ватажків. Виконавчим органом віча була рада, яка нерідко його заміняла.

Органом місцевого селянського самоврядування була верв. Вона володіла неподільними землями на правах колективного власника, здійснювала реалізацію норм звичаєвого права, організовувала захист своїх членів та їхньої власності у конфліктах із представниками державного апарату, окремими феодалами й сусідніми общинами. Члени верві, які були пов'язані між собою кругового порукою, мали перед місцевою князівською адміністрацією фінансові, поліцейські й інші зобов'язання. Територія верві охоплювала кілька населених пунктів, котрі розташовувались один біля одного.

Предмет та завдання курсу, його місце і роль у системі юридичних дисциплін.

Предмет вивчення історії держави і права України становлять такі конкретні суспільні явища як держава та право українського народу в історичному розвитку, а також зародження державно-правових відносин і державно-правові інститути сусідніх народів на території України в окремі періоди вітчизняної історії. Тому навчальний курс історії держави і права України передбачає стислий виклад загально-історичних і загальнополітичних питань, а основна увага зосереджується на державно-правових проблемах. Останні охоплюють розвиток усіх галузей права та аспектів еволюції держави на території України - форму держави, державний механізм, органи влади та управління (центральні й місцеві), суспільні відносини, правові інститути тощо. В історії права основна увага приділяється джерелам, кодифікаціям, особливостям виникнення й розвитку різних галузей права (головно кримінального, цивільного, процесуального), аналізуються зміст і структура найзначиміших правових норм і найважливіших (із погляду державотворення) правових актів. Вивчення історії держави і права України має важливе теоретичне й політичне значення. По-перше, як наука і навчальна дисципліна, що перебуває на стику історії та юриспруденції (хоча й входить у систему правознавства), вона має структурно-логічні зв'язки з низкою історичних та юридичних дисциплін, зокрема розглядається як своєрідний вступ до спеціальних юридичних дисциплін (конституційне, цивільне, трудове, кримінальне право тощо). По-друге, існує безпосередня залежність між тяглістю державної традиції і рівнем національної свідомості. Чим міцніші зв'язки з минулим, його засвоєння суспільством, тим вищий рівень свідомості народу.

2. Рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор’я та їх право.

Грецькі міста-колонії з’явилися у VII ст. до н. є. (Істрія в Подунав’ї, Борисфен на о. Березань), VI ст. до н. є. (Ольвія, на Бузькому лимані, Феодосія, Пантікапей, у Східному Криму), а також у I ст. до н. є. (Херсонес, поблизу Севастополя, Тіра, неподалік сучасного Белгород-Дністровського та багато інших). Вони існували майже впродовж тисячоліття, були рабовласницькими полісами і мало чим відрізнялися від метрополій. На першому етапі (VII-I ст. до н. є.) міста-держави, виконуючи функцію грецької колонізації Північного Причорномор’я, формально були незалежними утвореннями. На другому (I ст. до н. є. — III ст. н. є.) — підкорилися Риму.

Народними зборами щорічно обирався постійно діючий виконавчий орган — Рада міста, яку очолював голова; обирався також секретар. Рада організовувала підготовку й попередній розгляд рішень, декретів та постанов народних зборів. Тому законодавчі акти міст видавалися від імені “Ради і народу”.

Окремою ланкою міського управління були виборні колегії — магістратури або посадові особи - магістрати, які обиралися з числа повноправних громадян міста. Вони управляли фінансами, судовими установами, військовими справами та іншими галузями життєдіяльності міста. Серед міських магістратур неабияке значення мала колегія архонтів. Вона керувала іншими колегіями і в разі необхідності скликала народні збори. її очолював перший архонт, якому також належало право командувати військами міста. Вирішенням юридичних питань займалася колегія продиків.

У містах-державах Північного Причорномор’я функціонували суди. В судочинстві брали участь судді, обвинувачені, свідки. Судовий процес мав змагальний характер, вирок суду був остаточним.

Право будувалося на системі Афінської полісної демократії, а його основними джерелами вважалися звичай і закон, які не-зрідка ототожнювались. Закони народних зборів, декрети рад міст, постанови колегій посадових осіб приймалися з урахуванням звичаїв і традицій.

Розвинутій правовій регламентації підлягали відносини власності. Право захищало приватну власність на житло, рухоме майно, худобу, особисті речі. Земля і раби могли бути як у приватній, так і державній власності.

Жвава зовнішня і внутрішня торгівля зумовили розвиток зобов’язального права. Укладалися договори купівлі-продажу, позики, дарування та ін. Важливі угоди здійснювалися у державних установах при свідках, за присутності чиновників. Регламентувалося право оренди землі, найманої праці.

У кримінальному праві найтяжчими вважалися злочини проти держави (змова, спроби повалення демократичного ладу, державна зрада, розголошення державної таємниці). Щодо цих злочинів застосовувалися смертна кара, штрафи, конфіскація майна.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 98; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.199.225.221 (0.012 с.)