ТОП 10:

Співвідношення розподілу коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища.



Збір за забруднення навколишнього природного середовища (за викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скиди у водні об’єкти, розміщення відходів 30 % - Державний фонд охорони н/п/с
50 % - обласні фонди охорони н/п/с та республіканський Автономної Республіки Крим. Для Київського та Севастопольського міських фондів – 70 %.
20 % - у місцеві (сільські, селищні, міські) фонди охорони н/п/с

Екологічне страхування та поняття екологічного бюджету

Основними джерелами фінансування природоохоронної діяльності в Україні (рис. 17.4) є:

- державний бюджет (загальний фонд);

- місцеві бюджети (загальний фонд);

- фонди охорони навколишнього природного середовища,

- власні кошти підприємств;

- міжнародна технічна допомога.

Огляд державних витрат на охорону навколишньої!> вища, проведений Світовим банком в Україні, свідчить, що загальний обсяг витрат на охорону навколишнього середовища у 2000 році становив 600 млн дол. США, в той час як у 1996 році він склав приблизно 1 млрд. дол.

Більшість екологічних витрат здійснюється з позабюджетних джерел, головним чином коштами підприємств за період 1996 – 2000 років таке фінансування суттєво скоротилося. У 2000 році витрати з позабюджетних джерел склали 94% усіх витрат на охорону навколишнього середовища.

Державний бюджет.

Фінансування природоохоронної діяльності на загал мі державному рівні сьогодні в Україні представлене двома централізованими джерелами:

 

Державний (місцевий бюджет)
І   ІІ  
Загальний фонд бюджету:     Спеціальний фонд бюджету:
І     ІІ
Всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду   Бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень

Рис. 17.4. Структура державного бюджету.

Державний бюджет.

Фінансування природоохоронної діяльності на загал мі державному рівні сьогодні в Україні представлене двома централізованими джерелами:

• Державним бюджетом, відповідно до розділу «Охорона навколишнього
природного середовища», який утворено в Державному бюджеті починаючи з 1994 року;

• Державним фондом охорони навколишнього природного середовища.

 

Необхідно зазначити, що згідно з Бюджетним кодексом бюджет -(Державний та місцевий) може складатися із загального, спеціального фондів.

 

Бюджетна програма - це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

У межах загального фонду виділити такі бюджетні природоохоронні програми:

1. Для Міністерства екологи та природних ресурсів України:

• геолого-екологічні дослідження та заходи;

• заходи зі створення і збереження природно-заповідного фонду, ведення кадастрів тваринного рослинного фонду, ведення кадастрів тваринного і рослинного світу, Червоної книги.

2. Для Державного комітету лісового господарства України:

• створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг;
збереження природно-заповідного фонду.

3. Для Державного комітету України водного господарства:

• захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь;

• комплексний протипаводковий захист у басейні р. Тиса в Закарпатській області,

4. Для державного комітету України по земельних ресурсах

• створення протиерозійних гідротехнічних споруд і рекультивація порушених земель.

    1. Місцеві бюджети.

У зв’язку з дефіцитом місцевих бюджетів коштів на природоохоронну діяльність виділяється обмаль. Що стосується місцевих фондів охорони навколишнього середовища, то в переважній частині вони незначні за обсягом коштів з причини їх розпорошеності. На сьогодні таких фондів існує близько 8 тис. У видатках цих фондів боротьби із забрудненням довкілля не є пріоритетними. Це пов’язано в першу чергу із незначними обсягами коштів та порівняно багато вартісними заходами, спрямованими на боротьбу із забрудненням довкіллям.

 

Екологічне страхування – страхування відповідальності підприємства-джерела підвищеного ризику за завдання шкоди через аварію, технічний збій або стихійне лихо.

До екологічного страхування належать:

    1. страхування загальної громадянської відповідальності перед третіми особами, яке передбачає відшкодування збитків майна юридичних осіб та громадян, а також шкоди здоров’ю населення в результаті аварій та катастроф.
    2. страхування відповідальності за завдання шкоди навколишньому середовищі.

Ступінь екологічної безпеки

    1. особливо небезпечні – група А. Повинні обов’язково підлягати страхуванню.
    2. небезпечні – група Б. Рішення про страхування приймають регіональні природоохоронні органи.
    3. мало небезпечні – група В. Підприємства страхують ризик екологічних аварій на добровільній основі.

Страхове відшкодування виплачується в розмірах, передбачених чинним цивільним законодавством і визначається в результаті розгляду справи в судовому або іншому порядку.

Страхове відшкодування містить:

    1. компенсацію збитків пов’язаних із пошкодженням або загибеллю майна;
    2. витрати необхідні для врятування життя та майна осіб, яким завдано шкоди;
    3. суму збитків, пов’язаних із погіршенням якості життя та стану навколишнього середовища.

До системи екологічного страхування входять такі фонди:

    1. страхові фонди підприємств – джерел підвищеного ризику:
    2. фонди взаємного страхування, що створюються галузевими чи регіональними об’єднаннями таких підприємств;
    3. фонд страхування екологічного ризику, який забезпечує захист інтересів третіх осіб, у випадку завдання їм збитків аварійним забрудненням, та компенсацію збитків самого страхувальника.

У механізмі екологічного страхування не передбачені часові рамки відповідальності страховика, а також способи визначення характеру забруднення (постійне, поодиноке).

Угода укладається не один рік і може бути продовження за бажанням підприємства. При укладанні визначається сума страхових платежів. Вона встановлюється, як правило в % від річного обороту підприємства. Найвищий він може бути в енергетичному комплексі, нафтохімічній, хімічний та лісо обробній промисловості, металургії.

Підприємства, з якими протягом 2 та більше років без перерви укладали угоди екологічного страхування користуються пільгами. Знижка від суми складає протягом двох років – 10%; трьох – 15%; чотирьох – 20,5%; більше – 30%.

Контрольні питання.

1. На які групи поділяються економічні методи управління природокористуванням?

2. В яких розмірах перераховуються платежі за забруднення навколишнього середовища?

3. Дати визначення таким термінам: фактичні збитки, ліквідовані збитки, потенційні збитки, економічні збитки.

4. Які ви знаєте види державних цільових фондів України?

5. Дайте визначення бюджетної програми?.

6. Які ви знаєте природоохоронні програми?

7. Дайте визначення, що таке екологічне страхування?

8. Що належить до екологічного страхування?

9. Назвіть ступені екологічної безпеки?

10. Що може містити страхове відшкодування?

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.148.142 (0.005 с.)