Особливості нормування навчального навантаження

 

В умовах проведення педагогічного експерименту з КМСОНП встановлюються норми часу:

§ для проведення заліку — 0,25 години на одного студента;

§ за керівництво куратору — 4 години на кожного студента за навчальний рік.

Інші норми часу регламентовані наказом МОН України від 07.08.2002 р. №450 „Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліку основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”.

* * *

Для проведення педагогічного експерименту потрібно здійснити низку заходів, пов’язаних із створенням робочої групи з розробленням його програми, координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів експерименту, визначення складу учасників експерименту, розроблення навчально-методичного та нормативно-правового забезпечення експерименту тощо.

Очікуваними соціальними, економічними та іншими наслідками впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу можуть бути:

§ інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

§ систематичність засвоєння навчального матеріалу;

§ встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;

§ контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу;

§ підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять;

§ психологічне розвантаження студентів в кінці семестру;

§ підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

§ максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації;

§ підвищення рівня адаптації особи до зміни вимог ринку праці;

§ скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);

§ економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія і т.п.) тощо.

Критерії для оцінки результатів роботи студента повинні бути виражені таким чином, щоб оцінка роботи студента могла бути зіставлена з ними і документально віддзеркалена.

Критерії оцінки якості повинні бути чітко встановлені і ясно виражені для того, щоб забезпечити надійність і однаковість оцінки, а також, щоб підвищити об’єктивність оцінки з метою зведення до мінімуму суб’єктивного підходу.

Оцінка результатів роботи студента це процес:

§ збору достатніх, об’єктивних і надійних доказів знань студента, його розуміння, продемонстрованих навичок і професіоналізму щодо виконання завдань, обов’язків і відповідальності;

§ винесення висновку про те, що доказ співвідноситься з критеріями, зазначеними в Стандарті вищої освіти.

Метою оцінки якості є забезпечення незалежної оцінки ефективності заходів для забезпечення Стандартів вищої освіти на всіх рівнях навчання, підготовки, проведення іспитів і оцінки.

Організація оцінки результатів навчання повинна брати до уваги різні методи оцінки, що можуть надати різні типи доказів рівня знань студента:

· письмові, усні і комп’ютерні опитування (тестування);

· перевірка навичок (зокрема, на тренажерах);

· проекти;

· безпосереднє спостереження за діяльністю.

Один або декілька з перерахованих вище методів повинний бути обов’язково використаний для одержання доказів наявності знань, розуміння та продемонстрованих навичок, а також доказу здатності студента виконувати професійну діяльність.

Новими концепціями освітнього процесу у вищій школі відзначаються тенденції розвитку вимірювання навчальних досягнень студентів за допомогою тестів. На структуру та кількість тестів, які проводяться, впливає акцент на зв’язках між предметами, що вивчаються. Традиційно тести виконують відбірну функцію. Але ж останнім часом тести використовуються для цілей:

· діагностичних, щоб дати студенту можливість з’ясувати, що йому ще потрібно вивчити та доробити;

· управлінських, тобто задля керівництва подальшим процесом навчання та стимулювання.

Тести все більше розглядаються як складова частина компонентів навчальної програми. Їм приділяється повноцінне значення в навчальній програмі.

Критерії для оцінки компетентності повинні відповідати принципам:

§ одержана інформація є об’єктивною, має однозначне тлумачення та відповідним чином повинна використовуватися;

§ метод визначення компетентності має найбільше відповідати суттєвим обставинам і умовам професійної діяльності;

§ процедури оцінки компетентності повинні виконуватися ефективно та моторно;

§ усі потенційні загрози мають бути визначені.

Методи демонстрації компетентності мають служити основою для проведення іспитів та оцінки відповідності кандидата на одержання диплома і запроваджуватися з використанням професійних засобів діяльності.

Іспит та оцінка відповідності кандидата на одержання диплома запроваджується з виконанням процедур об’єктивного контролю:

§ критеріально-орієнтованого тестування;

§ комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань (ККЗ),

а також з використанням професійних засобів діяльності на:

§ лабораторному обладнанні;

§ тренажері;

§ реальному об’єкті діяльності.

Оцінка компетентності має включати не тільки першочергові технічні вимоги до роботи, навичок та завдань, котрі мають професійно виконуватися, але й відображати більш широкі аспекти, що необхідні для того, щоб відповідати в повному обсязі тому, що очікується від компетентної роботи випускника на первинній посаді:

§ робота у широкому спектрі обставин;

§ професійне передбачення, готовність та робота в умовах надзвичайних ситуацій;

§ адаптація до нових та змінних вимог.

У вищій освіті України у контексті Болонського процесу мають бути запроваджені іспити за сприянням „третіх юридичних осіб”, якими можуть бути сторонні незалежні експерти, представники ділових кіл, працедавці, інші ВНЗ тощо.

 

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ