Склад та характеристика видатків на соціальну сферу.

Видатки на соціальну сферу включають фінансування:

ü освіти: загальноосвітні школи; школи-інтернати; дошкільні заклади; професійно-технічні училища; заклади післядипломної освіти;

ü охорони здоров’я: медичні заклади; санітарно-епідеміологічна служба; інші заклади;

ü культури: театри; музеї; бібліотеки; клуби; заповідники;

ü засобів масової інформації: телебачення і радіомовлення; преса, книговидання;інші;

ü фізичної культури і спорту.

Видаткина соціальний захист та соціальне забезпечення включають:

Ø виплату пенсій і допомоги;

Ø пільги ветеранам війни і праці;

Ø допомогу сім’ям з дітьми;

Ø інші види соціальної допомоги;

Ø пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу;

Ø фінансування —

дитячих закладів-інтернатів;

притулків для неповнолітніх;

програм соціального захисту неповнолітніх;

будинків-інтернатів для пристарілих та інвалідів;

інших закладів і заходів у галузі соціальної політики;

молодіжних програм;

· кошти з бюджету, що передаються до Фонду соціального захисту інвалідів України.

Соціальне забезпечення — це надання фінансового забезпечення тим громадянам, які внаслідок певних об’єктив­них причин не можуть мати достатніх власних доходів або не перебувають на чийомусь утримані.

До системи соціального забезпечення належать:

1) будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів;

2) притулки для неповнолітніх;

3) дитячі заклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями у здоров’ї).

Фінансування вказаних закладів здійснюється у кошторисному порядку. В основі складання кошторису лежать показники кількості ліжок і ліжко-днів.

Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа — кошторису. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:

1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);

2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.

Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету і отримання доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується заробітна плата.

48. Кошторисний порядок фінансування та основні його принципи.

Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.Єдиний кошторис доходів і видатків бюдж установи є основним документом,який визначає заг обсяг, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів.Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету. Під час формування лімітних довідок у підпорядкованих установах вище стоячої організації повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її виробничих показників, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат.Єдиний кошторис доходів і видатків складається усіма установами і затверджується керівником відповідної вищестоящої організації.Одночасно з кошторисом на затвердження подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спец чи інших позабюджетних коштів.Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється.

Принципи:

1. Цільовий характер використання бюджетних асигнувань

2. Надання бюджетних коштів у міру виконання виробничих показників

3. Обґрунтованість планування витрат та ефективність використання бюджетних коштів.

4. Здійснення постійного контролю за використанням бюдж коштів.

5. Безповоротність бюдж асигнувань та безоплатність.

49. Фонд всеобучу, його призначення, порядок планування

У середньому загальноосвітньому навчально-виховному закладі утворюється фонд загального обов'язкового навчання (фонд всеобучу), який формується з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів бюджету в розмірі не менше 3 відсотка від суми витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду всеобучу середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу зберігаються на рахунку в установах банків і витрачаються відповідно до кошторису, що затверджується директором навчально-виховного закладу. Не використані за звітний період кошти фонду вилученню не підлягають і використовуються за призначенням у наступному році.

Облік і витрачання коштів фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу) провадиться середнім загальноосвітнім навчально-виховним закладом у порядку, що передбачений для бюджетних коштів. Підставою для витрачання коштів фонду директором навчально-виховного закладу є його наказ і витяг із протоколу засідання ради цього закладу.

Контроль за правильним витрачанням коштів фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу) здійснюють рада навчально-виховного закладу, органи державної виконавчої влади.

Расходование средств всеобуча осуществляется: на питание и единовременную денежную помощь учащимся- сиротам, инвалидам, детям из малообеспеченных и многодетных семей; на премирование лучших учащихся, победителей интеллектуальных конкурсов, олимпиад; на приобретение одежды, обуви, учебников, школьно-письменных принадлежностей для малообеспеченных детей в исключительных случаях

 

50.Кошторис бюджетної установи та його складові. Планування загального та спеціального фондів кошторису. Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.Кошторис має 2 складові:1-загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за екон класифікацією для виконання бюдж установою або організацією основних функцій;2-спец фонд, який містить обсяг надходжень із спец фонду бюджету та їх розподіл за екон класифікацією на здійснення видатків спец призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.Кожен з розділів кошторису поділяється на видаткову та доходну частини. У доходній частині кошторису визначаються планові обсяги бюдж асигнувань, що спрямовуються на утримання установи, а також надходження з інших доходних джерел. У видатковій частині зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків екон класифікації, а також встановлення витрат, які планується здійснити за рахунок інших позабюджетних коштів.

Формирование доходной части специального фонда сметы осуществляется на основе расчетов доходов, которые складываются по каждому источнику доходов, которые планируются на следующий год. За основу этих расходов берутся следующие показатели:

1. объем предоставляемых тех или иных платных услуг

2. другие расчетные показатели: площадь помещений и стоимость оборудования, которые сдаются в аренду; количество мест в общежитиях; количество посещений музеев, выставок) и размер платы в расчете на единицу показателя, который должен быть установлен в соответствии с законодательством;

3. прогнозное поступление сборов, обязательных платежей в специальный фонд бюджета.

На основе указанных показателей определяется сумма доходов на планируемый год по каждому источнику их поступления с учетом конкретных условий работы учреждения. Во время планирования показателей, на основе которых определяются доходы планового периода, обязательно учитывается уровень их фактического выполнения за последний отчетный год, а также ожидаемое исполнение за период, который предшествует плановому.

Расходы специального фонда сметы за счет собственных поступлений планируются в такой последовательности: - на установленную цель; - на погашение задолженности учреждения; - на проведение мероприятий, связанных с выполнением основных функций, которые не обеспечены или частично обеспечены расходами общего фонда.