Бухгалтерський облік як мова бізнесу та інформаційна система

Бухгалтерський облік здебільшого називають мовою бізнесу. На думку Р.А. Фаулкі, “облік – це філософія всього бізнесу, його мова”[1].

І це дійсно так. Адже він широко використовується у діловому світі для укладання угод між різними підприємствами. Крім того, не лише бухгалтери широко оперують термінами та поняттями бухгалтерського обліку, але й менеджери, фінансисти, економісти й інші особи, які складають управлінський апарат будь-якого підприємства, власники, інвестори, банкіри, юристи, – всі, хто так чи інакше вступає в ділове життя.

Управлінці та бухгалтери тісно співпрацюють. Поради бухгалтера як одного із найбільш кваліфікованих інтерпретаторів даних, що надаються ним, особливо цінуються. Управлінці повинні розуміти всю термінологію, яка використовується бухгалтером. Такі ж елементарні навики читання бухгалтерських документів необхідні інвесторам і всім, хто вивчає фінансові звіти підприємства та відповідно до цього будує свої відносини з ним. У свою чергу, бухгалтер повинен володіти якомога ширшою інформацією щодо ділового життя підприємства.

Жодне підприємство незалежно від форми власності та організаційно-правової форми не може функціонувати без ведення бухгалтерського обліку. Згрупована та аналітична інформація про стан матеріальних, трудових і грошових ресурсів, результативність інвестиційної та кредитної політики, затрати та ефективність виробництва тощо дозволяє управляти господарською діяльністю і розробляти перспективні плани розвитку виробництва. Таким чином, бухгалтерський облік є складовою частиною управлінської та інформаційної систем підприємства.

Іноді під обліковою інформацією розуміють велику кількість даних, тобто поняття “інформація” ототожнюється з поняттям “дані”. Проте ці два поняття слід розрізняти, адже “дані” отримуються в результаті фіксації тим чи іншим способом змін, що відбуваються в ході діяльності підприємства, а “інформація” накопичується шляхом відповідної обробки даних. Поняття “дані” нерідко замінюють поняттям “вхідна інформація”, а “інформація” – поняттям “результативна інформація”, оскільки збір даних, зазвичай, призводить до прийняття відповідних управлінських рішень.

Для користувачів облікової інформації особливо важлива чітка та корисна інформація обліку, яка неможлива без повноти відображення фактів господарського життя. “Чіткість передбачає, що при реєстрації кожного факту господарського життя бухгалтер повинен дати відповідь на чотири питання: хто? що? коли? і де?

Відповідаючи на питання: хто? – називаються учасники факту господарського життя, що виник, сторони угоди; що? – фіксується його об’єкт; коли? – визначається його дата; де? – встановлюється місце його здійснення.

... можна зробити висновок, що розуміння чіткості відносне і передусім пов’язане з рівнем розуміння користувачем мови бухгалтерського обліку”[2].

Цінність (значимість) інформації визначається її можливістю впливати на прийняття тих чи інших управлінських рішень. Для того, щоб інформація була надійною та корисною, вона повинна мати наступні якісні характеристики:

– своєчасність – інформація повинна надходити користувачу вчасно, бо вона перестане відображати реальний стан підприємства;

– прогнозність – інформація повинна відображати тенденції розвитку підприємства і тим самим бути основою для прогнозування діяльності підприємства на перспективу;

– наявність зворотнього зв’язку із джерелом інформації – інформація забезпечує реалізацію оперативних управлінських рішень;

– надійність (достовірність) – це надання користувачу правдивих, повних, точних та об’єктивних даних, що не містять помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів;

– доступність (дохідливість) – інформація повинна бути зрозумілою та прийнятною для читання користувачами, які мають достатні знання;

– істотність (суттєвість) – інформація є істотною, якщо її невикористання або викривлення може вплинути на прийняття господарських (управлінських) рішень користувачами на підставі фінансових звітів;

– придатність (доречність) – інформація повинна надавати можливість вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому;

– нейтральність – інформація, яку надає бухгалтерський облік повинна бути об’єктивною, тобто на неї не повинні впливати певні особи;

– комплектність – інформація повинна бути повною, це означає, що жодна інформація, яка є важливою та корисною, не повинна бути невикористаною;

– порівнянність – інформація повинна бути оформлена таким чином, щоб її можна було порівняти за різні періоди. Користувачі також повинні мати можливість порівнювати інформацію фінансових звітів різних підприємств.

Лише за допомогою обліку можна за будь-який проміжок часу проаналізувати динаміку діяльності господарства, тобто простежити рух і зміни у складі його майна, сукупність всіх процесів, що відбуваються в господарстві. Лише завдяки своєчасним записам оборотів можна завжди та в будь-який час визначити статику підприємства, тобто мати уявлення про його стан і стан тих чи інших його засобів на певний момент часу. І що саме головне – завдяки обліку підприємство може після закінчення операційного циклу побачити результати та підвести підсумки своєї діяльності за минулий час, визначити прибутки і збитки та виявити як позитивні, так і негативні сторони діяльності.

Отже, бухгалтерський облік – динамічна система, яка постійно відображає зміни господарської діяльності для задоволення інформаційних потреб користувачів бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік є ланкою, яка поєднує господарську діяльність підприємства та осіб, що приймають відповідні рішення. Дані господарської діяльності є входом у систему бухгалтерського обліку, а корисна інформація для осіб, які приймають рішення, – виходом з неї.

Підприємці всіх рівнів спілкуються між собою за допомогою облікової інформації. Розуміючи оприлюднену облікову інформацію, підприємець вирішує, чи можна при ділових угодах довіряти партнеру.

Без правильного ведення бухгалтерського обліку неможливо:

Ä забезпечити контроль за наявністю і рухом майна власника та раціональним використанням всіх видів ресурсів;

Ä своєчасно попереджати негативні факти в господарській діяльності, виявляти та мобілізувати резерви, розробляти заходи щодо їх використання;

Ä одержувати повну та правдиву інформацію про господарські процеси і фінансові результати діяльності;

Ä правильно розраховуватися з державою тощо.

Рис. 1.2. Значення бухгалтерського обліку для власника.

ris_1_6.doc

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Організація бухгалтерського обліку - це політика власників засобів підприємства щодо ведення бухгалтерського обліку на підприємстві