Повноваження НБУ як емісійного центру готівкового обігу

Згідно з чинним законодавством гривня (банкноти і монети) є єдиним платіжним засобом на території України. Усі фізичні та юридичні особи зобов’язані приймати гривню на території України без будь-яких обмежень за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Національний банк України має виключне право емісії грошових знаків (гривні та розмінної монети) та вилучення з обороту неплатіжних і не придатних для обігу грошових знаків. Крім того, як емісійний центр держави Національний банк має широкі повноваження щодо організації та регулювання готівкового обігу. Національний банк України забезпечує виготовлення грошових знаків. Сьогодні Україна має замкнутий цикл з виробництва грошей, а саме: Банкнотно-монетний двір і Фабрику банкнотного паперу. Банкнотну фабрику Банкнотно-монетного двору Національного банку України введено в експлуатацію в 1994 році. Національний банк України регулює купюрну структуру банкнот і структуру розмінних монет, які перебувають в обороті з метою забезпечення безперебійних розрахунків, розміну банкнот високих номіналів низькими, а останніх – розмінними монетами. Національний банк України затверджує графічний знак гривні. Він складається з двох елементів. Перший і основний елемент базується на рукописному варіанті зображення літери г (кирилиця) як першої літері у назві «гривня». Другий елемент – це дві горизонтальні паралельні прямі, які втілюють ідею стабільності гривні. Графічний знак може розміщуватися як перед номіналом, так і після нього. Національний банк України розробляє систему захисту грошових знаків від підроблення (фальсифікації). Національний банк України встановлює правила визначення платіжності банкнот і монет він визначає ознаки платіжності грошових знаків і відповідно до них, а також з урахуванням зовнішнього вигляду, ступеня зношеності та пошкодження поділяє грошові знаки на платіжні і неплатіжні.

 

 

Білет № 32

Облік процентних доходів і витрат банку

Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об’єкти обліку. Доходи – це зростання економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді надходження активів чи збільшення їх корисності. Витрати – це зменшення економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів. Різниця між доходами і витратами банку становить фінансовий результат його діяльності: якщо доходи перевищують витрати – прибуток, якщо витрати перевищують доходи – збиток. Розрізняють такі види процентних доходів (витрат): 1. Доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків). 2. Доходи (витрати) за кредитами і депозитами, наданими (отриманими) юридичними та фізичними особами та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами. 3. Доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами.

Облік кредитних операцій

Комерційні банки надають кредити як юридичним, так і фізичним особам на умовах суворого дотримання принципів поворотності, терміновості, платності та під забезпечення, передбачені чинним законодавством і узгоджені сторонами.

Кредити можуть надаватись шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника або шляхом прямого перерахування коштів за призначенням. У готівковій формі може надаватися кредит суб'єктам господарювання тільки для розрахунків із здавальниками сільськогосподарської продукції

Із спеціального рахунка банк оплачує розрахунковоплатіжні документи постачальників за продовольчі і непродовольчі товари в міру Їх надходження; здійснює попередню оплату товарів вітчизняного виробництва, а також погашає одержані позички банків, які надаються на закупівлю товарів

аписи в облікових регістрах по руху кредитів на рахунках проводяться за даними виписок банків з цих рахунків з доданими до них виправдними документами. На рахунку 60 «Короткострокові позики» ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валюті по кредитах банків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, та за позиками, строк погашення яких минув.

По кредиту рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються суми одержаних кредитів (позик), по дебету — сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів. Облік операцій на рахунку 60 «Короткострокові позики» ведеться за субрахунками:

601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»,

602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»,

603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»,

604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»,

605 «Прострочені позики в національній валюті»,

606 «Прострочені позики в іноземній валюті».

Аналітичний облік банківських кредитів ведеться за видами кредитів банками, що надали їх, та строками погашення. Окремо ведеться облік пролонгованих і прострочених кредитів.

Погашення основної суми банківського кредиту, так само як і відсотки, може проводитись щомісячно, частинами за обумовленими в кредитній угоді періодами або по закінченні строку кредитування. У разі виникнення фінансових труднощів банк за клопотанням позичальника може відстрочити (пролонгувати) погашення кредиту

Несвоєчасна оплата відсотків за кредит може спричинити нарахування і стягнення пені з позичальника. Розмір пені розраховується виходячи Із суми простроченого платежу, кількості днів прострочення і ставки, яка, однак, не може бути більшою, ніж подвоєна облікова ставка НБУ, що діяла у період нарахування пені (ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Сплата пені в бухгалтерському обліку відображається по дебету рахунка 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» в кореспонденції з кредитом рахунка ЗІ «Рахунки в банках».