Методи і види бюджетного фінансування.

Відомі два основні методи бюджетного фінансування. Перший — відкриття кредитів — базується на принципі авансування видатків на кредитній основі. Відкриття кредитів не означає перерахування грошових коштів на видатки головним розпорядникам коштів. Це дозвіл фінансового органу на видачу коштів, яка потім здійснюється установами банків у межах встановлених видатковим розписом (спеціальний документ) асигнувань. Підставою для відкриття кредитів є розпис видатків. Зазначений метод використовувався в Україні при фінансуванні з Державного бюджету до 1 липня 1993 року.
Сутність другого методу, а саме перерахування коштів з рахунку бюджету на бюджетні рахунки розпорядників коштів, полягає у тому, що фінансовий орган перераховує бюджетні кошти з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів тільки за їх наявності на цьому рахунку в цей момент.
Підставою для перерахування є затверджені в бюджеті суми видатків. Такий метод використовувався в Україні при фінансуванні з місцевих бюджетів.
З 1 липня 1993 року, відповідно до Указу Президента України № 219/93 "Про порядок виконання Державного бюджету України" від 18 червня 1993 року, з метою забезпечення ефективного управління доходами і видатками державного бюджету, ведення касового порядку його виконання, посилення контролю за надходженням, цільовим і економним їх використанням було вирішено, що Міністерство фінансів України буде здійснювати фінансування видатків у межах наявних фінансових ресурсів у Державному бюджеті України. Це означало, що з цього моменту в Україні почали використовувати єдиний метод бюджетного фінансування — перерахування коштів з рахунку бюджету на бюджетні рахунки розпорядників коштів. Функція організації та здійснення фінансування із Державного бюджету протягом 1996 року перейшла до Державного казначейства України.

 

70. Етапи, завдання, методи бюджетного планування.

Бюджетне планування включає складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження. Це серцевина бюджетного процесу — виконується такий бюджет, який прийнято.
Завдання бюджетного планування:

1.достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету;

2.оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;

3.збалансування бюджету.

Бюджетне планування починається з визначення можливого обсягу доходів. Достовірність їх планування забезпечує реальність бюджетного процесу. Оптимальність розподілу видатків визначається ефективністю використання бюджетних коштів з позицій забезпечення економічного зростання та соціальної гармонії у суспільстві.
Збалансування бюджету найбільш складне завдання, оскільки, як правило, потреби у видатках перевищують реальні можливості у формуванні доходів.
Стан бюджету як фінансового плану може характеризуватись трьома показниками:

1.перевищення доходів над видатками — бюджетний надлишок;

2.рівновага доходів і видатків;

3.перевищення видатків над постійними доходами — бюджетний дефіцит.

Найбільш доцільним і обґрунтованим станом бюджету є рівновага доходів і видатків. Вона означає, що всі видатки мають відповідні постійні джерела фінансування.

Бюджетний надлишок може виступати однією з форм бюджетних резервів. З позицій планування він не може бути значним за розміром, адже тоді краще або зменшити доходи, або збільшити видатки.

Бюджетний дефіцит є найскладнішим явищем і досить поширеним у світі. Наявність дефіциту вимагає встановлення джерел його покриття, якими можуть бути:

1.державний кредит;

2.емісія грошей.

Існують наступні методи бюджетного планування:

а) загальний метод — балансовий;
б) окремих статей — нормативний:
— прямого рахунку,

— аналітичний,
— коефіцієнтів [6, c.45].
Процедура бюджетного планування — послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджету. Вона визначена Бюджетним кодексом України і на державному рівні включає такі етапи та стадії:

1.Складання проекту бюджету

2.Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України

1. Складання проекту бюджету включає наступні процедури:

-направлення Верховною Радою Президенту бюджетної резолюції, в якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;

-розробка Міністерством фінансів на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку прогнозного проекту бюджету;

-доведення прогнозних показників проекту бюджету до міністерств, відомств та інших органів державної виконавчої влади;

-узгодження показників прогнозного проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та інших органів;

-розробка Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту зведеного та Державного бюджету і подання його в Кабінет Міністрів;

-розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Закону про бюджет;

-розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.

2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України складається з наступних етапів:

-розгляд проекту Закону про Державний бюджет в комісіях і комітетах Верховної Ради;

-доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;

-обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Верховної Ради;

-прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет:

а) затвердити Закон про Державний бюджет України;
б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;
в) відхилити і направити на переробку.
Бюджетні права державних і місцевих органів влади і управління визначаються у відповідності до розподілу між ними економічних і управлінських функцій.
Бюджетні права розподілені між законодавчою і виконавчою владою загальнодержавного і місцевого рівня. Вони закріплені в Конституції України і в Бюджетному кодексі України.