Результативі показники доцільності бюджетної програми.

Результативні показники бюджетної програми (далі - результативні показники) особлива складова бюджетної програми, яка характеризує хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Результативні показники використовуються для проведення оцінки ефективності бюджетної програми. 4. Результативні показники поділяються на такі групи: показники затрат, показники продукту, показники ефективності та показники якості. Показники затрат визначають обсяги та структуру ресурсів, які забезпечують виконання бюджетної програми та характеризують структуру витрат бюджетної програми. Показники продукту використовуються для оцінки досягнення поставленої мети. Показниками продукту є, зокрема, обсяг виробленої продукції, наданих послуг чи виконаних робіт на виконання бюджетної програми, кількість користувачів товарами (роботами, послугами). Показники ефективності визначаються як витрати ресурсів на одиницю показника продукту; відношення максимальної кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до визначеного обсягу фінансових ресурсів; досягнення визначеного результату. Показники якості - це сукупність властивостей, які характеризують досягнуті результати якості створеного продукту, що задовольняють споживача відповідно до їх призначення та
відображають послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні послуг (товарів, робіт) споживачам за рахунок коштів бюджетної програми. 5. Результативні показники мають: визначатись на підставі фактично досягнутих показників у попередніх бюджетних періодах виходячи із тенденцій розвитку відповідної галузі економіки (сфери діяльності, регіону) та із врахуванням прогнозу її розвитку на перспективу; розкривати мету, завдання та напрями використання бюджетних коштів, а також характеризувати динаміку досягнення мети, виконання завдань бюджетної програми та напрямів використання бюджетних коштів; узгоджуватись з показниками, визначеними прогнозними та програмними документами економічного та соціального розвитку, державними цільовими програмами; об'єктивно та реалістично відображати характерні особливості та специфіку діяльності головного розпорядника, визначати результати його діяльності; надавати можливість перевірки достовірності та точності їх розрахунків, співставності за окремі періоди; підтверджуватись офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що є джерелами інформації для визначення результативних показників. Головні розпорядники розробляють методику розрахунку для результативних показників, що потребують методологічних роз'яснень їх змісту. 6. Головні розпорядники визначають результативні показники у бюджетному запиті при підготовці пропозицій до проекту державного бюджету, паспорті бюджетної програми, звітах про виконання паспорта бюджетної програми за півріччя та рік. При визначенні результативних показників у паспорті бюджетної програми використовується інформація щодо результативних показників, наведена у бюджетному запиті із врахуванням бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період. У звітах про виконання паспорта бюджетної програми зазначаються результативні показники бюджетної програми за звітний період. 7. Примірний перелік результативних показників затверджується Міністерством фінансів України. 8. Кількість результативних показників обумовлюється специфікою бюджетної програми та має задовольнити потреби аналізу виконання бюджетної програми, тобто головні розпорядники
застосовують ті результативні показники, які найкраще характеризують ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми.

 

План рахунків обліку виконання Державного і місцевих бюджетів Україи.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання держав­ного та місцевих бюджетів органами Державного казначейства являє собою систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік. Слід зазначити, що діючий План рахунків є якісно новим класифікаційним інформаційним утворенням для відображення операцій щодо виконання бюджету, оскільки:

дає змогу максимальної деталізації інформація, яка є необхідною для ведення якісного аналітичного обліку;

формує сектор інформації щодо планових показників виконання бюджету та їх відтворення в процесі безпосереднього виконання, що забезпечує суттєве підвищення оперативності інфор­мації для прийняття урядом відповідних рішень;

відображає різнорідне значне коло об’єктів БОВБ з їх особливостями щодо різних рівнів бюджетів.

За побудови Плану рахунків беруться до уваги особливості виконання державного та місцевих бюджетів з функціонуванням Єдиного казначейського рахунка.

План рахунків поділяється на три логічні частини: балансові рахунки; бюджетні рахунки; меморандні й позабалансові рахунки, в межах яких за внутрішньою субординаційною структурою виокремлюють послідовно класи (один знак), розділи (два знаки), групи (три знаки) та балансові рахунки (чотири знаки).

Балансові рахунки включають:

Клас перший. Активи.

Клас другий. Зобов’язання.

Клас третій. Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів.

Клас четвертий. Розрахунки.

Перший клас Плану рахунків призначений для узагальнення інформації за активами бюджетів. Цей клас включає Єдиний казначейський рахунок, рахунок Державного казначейства в НБУ, кошти бюджетів у інших банках, розміщені депозити, цінні папери, надані бюджетні кредити, інші активи (кошти в дорозі та заблоковані на рахунках, товарно-матеріальні цінності), субкореспондентські рахунки, відкриті в органах Державного казначей­ства. Всі рахунки першого класу є активними.

Другий клас Плану рахунків відображає зобов’язання, які виникають у процесі виконання бюджетів. Сюди включаються зобов’язання, що пов’язані з випуском в обіг цінних паперів, за отриманими кредитами та депозитами, за іншими зобов’язаннями бюджету. Всі рахунки другого класу пасивні.

У третьому класі Плану рахунків відображені джерела утворення активів бюджету, отриманих у результаті операцій Державного казначейства щодо виконання бюджетів та кошторисів. Цей клас використовується для висвітлення операцій за коштами державного бюджету, місцевих бюджетів, які підлягають розподілу між рівнями бюджетів; тимчасово віднесеними на доходи бюджету; на рахунках розпорядників бюджетних коштів, органів Державного казначейства. Рахунки третього класу відносно балансу пасивні.

У четвертому класі Плану рахунків відображаються розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі їх виконання, розрахунки за векселями, іншими цінними паперами, кредитами, позицію Державного казначейства щодо іноземної валюти та балансуючі рахунки. Всі рахунки четвертого класу активно-пасивні.

Рахунки доходів та видатків бюджету (бюджетні рахунки):

Клас п’ятий. Результат виконання бюджету.

Клас шостий. Доходи бюджету.

Клас сьомий. Видатки бюджету.

П’ятий клас Плану рахунків визначає результат виконання бюджетів (загального та спеціального фондів бюджетів). Рахунки п’ятого класу стосовно балансу активно-пасивні.

Шостий клас Плану рахунків призначено для відображення доходів державного та місцевих бюджетів, доходів, які підлягають розподілу; коштів, тимчасово віднесених на доходи бюджетів. Усі рахунки шостого класу пасивні, крім рахунка 6911 «Контр­рахунок за операціями за доходами бюджетів», який є контрпасивним.

За сьомим класом Плану рахунків відображаються видатки державного та місцевого бюджетів. Усі рахунки сьомого класу активні, за винятком рахунків 713 групи «Кредитування державного бюджету за вирахуванням погашення», 723 групи «Кредитування місцевого бюджету за вирахуванням погашення», які є активно-пасивні, та 7911 «Контррахунок за видатковими операціями», який є контрактивним, і 7921 «Контррахунок за операціями з кредитування за вирахуванням погашення», який є активно-пасивним.

Меморандні й позабалансові рахунки:

Клас восьмий. Управлінський облік.

Клас дев’ятий. Позабалансовий облік.

Восьмий клас Плану рахунків включає меморандні (технічні) рахунки, які є елементом управлінського обліку і не входять до балансу про виконання бюджету. Цей клас включає кошти передані та отримані органами Державного казначейства в процесі виконання бюджетів. Рахунки 81, 84 розділів «Асигнування та кошти, отримані від органів Держказначейства» та «Розрахунки, отримані від органів Державного казначейства» — пасивні, рахунки 82, 83, 85 розділів «Асигнування та кошти, передані іншим органам Держказначейства» і «Кошти передані іншим бюджетам», «Розрахунки, передані органам державного казначейства» — активні, рахунки 86, 87 мають як активний, так і пасивний характер. Контррахунки 8911 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за переданими коштами» і рахунок 8921 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за отриманими коштами» є відповідно контрактивним і контрпасивним.

Для обліку тимчасових планових показників, пропозицій та інших планових показників; кошторисних призначень; асигнувань; планових показників за доходами бюджету; зобов’язань розпорядників бюджетних коштів; розрахункових документів, що не оплачені в строк; нарахованих доходів і затрат; зобов’язань і вимог за кредитуванням та всіма видами гарантій призначено дев’ятий клас Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Зазначений клас включає: пасивні рахунки за розділами 90, 91, 92, 94, 97, активні рахунки за розділами 93, 95, 98. Рахунки 9911 «Контррахунок для активних рахунків позабалансового обліку» та 9921 «Контррахунок для пасивних рахунків позабалансового обліку» є відповідно контрактивним і контрпасивним.

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп і балансових рахунків.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків. Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків.