Квартальна звітність розпорядників коштів про виконання кошторисів.

До форм квартальної звітності розпорядників коштів відносять:
Ф. № 1 “Баланс”;
Ф. № 2 “Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)”;
Ф. № 2-валюта “Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України”;
Ф. № 3 “Звіт про виконання плану по штатах та контрагентах”;
Ф. № 4-1 “Звіт про надходження і використання спеціальних коштів”;
Ф. № 4-2 “Звіт про надходження і використання сум за дорученнями”;
Ф. № 4-3 “Звіт про депозитні суми”;
Ф. № 4-4 “Звіт про рух інших власних надходжень”;
Ф. № 4-5 “Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів”;
Ф. № 4-6 “Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)”;
Ф. № 4-1 – зведена “Звіт про надходження і використання спеціальних коштів”;
Ф. № 4-4 – зведена “Звіт про рух інших власних надходжень”;
Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”.
Квартальні звіти підписують керівник і головний бухгалтер міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо.
Головні розпорядники коштів подають квартальні звіти ДКУ, фінансовим управлінням і відділам з 20 до 30 числа першого місяця за звітним кварталом. Терміни подання звітності розпорядниками коштів 2 і 3 ступенів встановлюються таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно.

 

10. Завдання бюджетного планування.

У процесі бюджетного планування вирішується ряд економічних завдань.

По-перше, визначення повноти джерел надходження грошових коштів за податками і зборами до бюджетів різних рівнів. У процесі бюджетного планування виявляється загальна потреба держави у гро­шових коштах, необхідних для виконання заходів соціально-еко­номічного розвитку суспільства. При цьому враховуються не лише можливості, а й практична доцільність мобілізації тієї чи іншої части­ни новоствореної вартості валового внутрішнього продукту до бюд­жету суб´єктами господарювання. Водночас у даний період, коли по­ставлені завдання концентрації фінансових ресурсів для забезпечення основних (вирішальних) напрямків соціально-економічного розвит­ку, роль бюджету у перерозподільних процесах непомірно зростає.

По-друге, досягнення найвищої ефективності у розподілі бюд­жетних ресурсів між бюджетами регіонів, галузями народного господарства і конкретними видатками. Бюджетні призначення мають відповідати плану соціально-економічного розвитку і сприяти зростанню ефективності всього суспільного виробництва.

По-третє, спрямування бюджетних ресурсів на забезпечення про­порційного й динамічного розвитку суспільства. Розвиток суспільства має переважно динамічний характер. Водночас як окремі економічні суб´єкти, так і цілі регіони розвиваються не однаково рівномірно. За­вдання бюджетного планування — виявити можливі диспропорції розвитку в суспільстві і за допомогою бюджетного механізму їх ліквідувати.

По-четверте, забезпечення прозорості і контролю за фінансово-господарською діяльністю суб´єктів господарювання з метою дотри­мання цільового використання і режиму економії у використанні бюджетних ресурсів та повнотою виконання завдань з надходження по­датків і зборів до бюджету. Для запровадження ефективного державного контролю за витратами бюджетних коштів державними устано­вами, що фінансуються з Державного і місцевого бюджетів, з 1997 р. було здійснено перехід на їх фінансування на основі кошторису. Ко­шторис — це основний плановий документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення ви­датків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджет­ною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бю­джетний період.

По-п´яте, формування необхідних резервів. Наявність бюджетних резервів дає можливість забезпечити безперебійність фінансування планових заходів навіть у тих випадках, коли надходження до бюдже­ту виявляються не виконаними. Бюджетні резерви виступають джере­лом відшкодування збитків, заподіяних стихійними силами природи. Без них важко обійтися при ліквідації диспропорцій, що виникають у процесі виконання бюджету. Вони необхідні також для маневрування грошовими коштами в період сезонних касових розривів.