Історичні етапи становлення та розвитку педагогічних, правових та організаційних основ системи попередження злочинності серед неповнолітніх у вітчизняній педагогіці.

ЛЕКЦІЯ 1.

 

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ, ПРАВОВИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОСНОВ СИСТЕМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЦІ.

ПЛАН:

1. Історичні аспекти соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми правопорушниками.

2. Формування виховних, правових, організаційних основ системи попередження злочинності серед неповнолітніх у Царській Росії та Україні.

3. Проблема важких дітей в історії педагогічної думки післяреволюційного періоду (20–40-і рр. ХХ ст.).

4. Практичний досвід щодо створення превентивно-орієнтованої системи соціального виховання А.С. Макаренка, С.Т. Щацького, В.Н. Сороки-Росинського.

5. Система роботи по попередженню бездоглядності і злочинності серед неповнолітніх у другій половині XX на початку ХХІ ст.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Попов М.А. Проблема важких дітей в історії педагогічної думки післяреволюційного періоду (20–40-і рр. ХХ ст.).

2. Клішевич Н.А. соціально-педагогічна робота з підлітками із делінквентною поведінкою (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). – автореферат дисертації, Київ, 2011.

3. Іващенко К.В. Виховання «важких» дітей у педагогічних системах С. Шацького та А. Макаренка. – Переяслав-Хмельницький, 2012.

4. Практичний досвід щодо створення превентивно-орієнтованої системи http://novosvit.pp.ua/preventivne-vihovannya-shkolyariv-6-chastina/

5. Соціальна педагогіка: навч. посіб. / [О.В. Безпалько, І.Д. Звєрєва, Т.Г. Веретенко]; за ред. О.В. Безпалько. – К.: Академвидав, 2013. – 312 с.

6. Царенко О. О. Стан кримінологічних досліджень насильницьких злочинів, вчинених неповнолітніми / О. О. Царенко // Форум права. – 2012. – № 4. – С. 985–989 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://arhive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-4/12cooxvn.pdf

7. Рудий Н.Я. Інститут опіки і піклування в Україні: історико-правове дослідження: монографія / Назар Ярославович Рудий. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 216 с.

8. http://moyaosvita.com.ua/psihologija/rozvitok-vitchiznyano%D1%97-kriminologi%D1%97/

9. Куфаев В. И. Юные правонарушители / В. И. Куфаев // Бюллетень «Вестника Просвещения». – М.: Новая Москва, 1924. – С. 14–18.

10. Люблинский П. И. О детях вожаках (Коллективы беспризорных и их вожаки) / П. И. Люблинский. – Х.: Труд, 1926. – 127 с.

11. Паращевіна О. С. Роль системи народної освіти у подоланні дитячої безпритульності в 1920-х – першій половині 1930-х рр. в Україні: історіографія проблеми / О. С. Паращевіна, В. І. Мороз [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/ppiu/2009_4/Pаrаshchеvina.pdf.

12. Дубоносова А. Э. педагогические методы перевоспитания несовершеннолетних преступников (1918–1930 гг.) / А. Э. Дубоносова // Юриспруденция. – 2010. – № 20.

Висновки.

У цілому, 20–і – початок 30–х років ХХ століття можна охарактеризувати як роки виключної активності в організації практичної педагогічної роботи з важковиховуваними дітьми, що постраждали від несприятливих умов життя та виховання (позашкільні дитячі заклади, товариства, пов’язані з ім’ям С.Шацького, Перша дослідна станція Наркомпроса, колонія ім. М.Горького, комуна ім. Ф.Дзержинського та деякі інші).

З 30–х років ХХ століття починається новий етап у розвитку соціально–педагогічної допомоги дітям. У цей період було офіційно оголошено про ліквідацію безпритульності в Україні. Виходячи з цього, була скасована велика кількість різноманітних дитячих установ, на їх місце прийшла уніфікована система будинків–інтернатів.

Починає свій розвиток педологічна наука, головним завданням якої було всебічне комплексне дослідження дітей, вивчення їх здібностей та схильностей на різних вікових етапах, допомога дитині сформуватися як особистості. Захоплення дитиною підштовхнуло відомих педологів (П.Блонського, Л.Виготського, А.Залкінда, В.Кащенка та ін.) до більш глибокого вивчення її заради її ж майбутнього.

Як відомо, педологія не відповідала існуючій ідеології та офіційній педагогіці. Незважаючи на певні недоліки (переоцінювання ролі біологічних, або соціальних факторів у формуванні дитини; використання технократичних методів досліджень; відсутність належної взаємодії з іншими науками та ін.), педологія мала суттєвий вплив на розвиток педагогіки. З огляду на те, що існуючому режиму необхідні були не особистості з їх індивідуальністю, а колективи, що складалися зі слухняних, ординарних, пасивних „гвинтиків”, у липні 1936 року педологія була проголошена „псевдонаукою”, а педологи – „псевдовченими”, „мракобісами”, „фашистськими поплічниками” і були вигнані зі школи, піддавалися репресіям.

З викриттям педологічних викривлень пов’язано початок нового етапу в розробці проблеми відхилень у поведінці серед неповнолітніх та правопорушників. Дослідження набувають дійсно наукову спрямованість, хоча критика того часу заперечує все, навіть раціональне, що було зроблено педологами [1].

ЛЕКЦІЯ 1.

 

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ, ПРАВОВИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОСНОВ СИСТЕМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЦІ.

ПЛАН:

1. Історичні аспекти соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми правопорушниками.

2. Формування виховних, правових, організаційних основ системи попередження злочинності серед неповнолітніх у Царській Росії та Україні.

3. Проблема важких дітей в історії педагогічної думки післяреволюційного періоду (20–40-і рр. ХХ ст.).

4. Практичний досвід щодо створення превентивно-орієнтованої системи соціального виховання А.С. Макаренка, С.Т. Щацького, В.Н. Сороки-Росинського.

5. Система роботи по попередженню бездоглядності і злочинності серед неповнолітніх у другій половині XX на початку ХХІ ст.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Попов М.А. Проблема важких дітей в історії педагогічної думки післяреволюційного періоду (20–40-і рр. ХХ ст.).

2. Клішевич Н.А. соціально-педагогічна робота з підлітками із делінквентною поведінкою (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). – автореферат дисертації, Київ, 2011.

3. Іващенко К.В. Виховання «важких» дітей у педагогічних системах С. Шацького та А. Макаренка. – Переяслав-Хмельницький, 2012.

4. Практичний досвід щодо створення превентивно-орієнтованої системи http://novosvit.pp.ua/preventivne-vihovannya-shkolyariv-6-chastina/

5. Соціальна педагогіка: навч. посіб. / [О.В. Безпалько, І.Д. Звєрєва, Т.Г. Веретенко]; за ред. О.В. Безпалько. – К.: Академвидав, 2013. – 312 с.

6. Царенко О. О. Стан кримінологічних досліджень насильницьких злочинів, вчинених неповнолітніми / О. О. Царенко // Форум права. – 2012. – № 4. – С. 985–989 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://arhive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-4/12cooxvn.pdf

7. Рудий Н.Я. Інститут опіки і піклування в Україні: історико-правове дослідження: монографія / Назар Ярославович Рудий. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 216 с.

8. http://moyaosvita.com.ua/psihologija/rozvitok-vitchiznyano%D1%97-kriminologi%D1%97/

9. Куфаев В. И. Юные правонарушители / В. И. Куфаев // Бюллетень «Вестника Просвещения». – М.: Новая Москва, 1924. – С. 14–18.

10. Люблинский П. И. О детях вожаках (Коллективы беспризорных и их вожаки) / П. И. Люблинский. – Х.: Труд, 1926. – 127 с.

11. Паращевіна О. С. Роль системи народної освіти у подоланні дитячої безпритульності в 1920-х – першій половині 1930-х рр. в Україні: історіографія проблеми / О. С. Паращевіна, В. І. Мороз [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/ppiu/2009_4/Pаrаshchеvina.pdf.

12. Дубоносова А. Э. педагогические методы перевоспитания несовершеннолетних преступников (1918–1930 гг.) / А. Э. Дубоносова // Юриспруденция. – 2010. – № 20.