Суб’єкти боротьби з контрабандою

 

Поняття, перелік і правовий статус суб’єктів боротьби

З контрабандою

Суб’єкти боротьби з контрабандою - державні органи та посадові особи, а також інші юридичні й фізичні особи, які здійснюють або залучаються до здійснення заходів боротьби з контрабандою за передбаченими законом підставами, та є носіями певних прав і обов’язків.

Роль і призначення суб’єктів боротьби з контрабандою різноманітні, що дозволяє поділити їх на чотири групи:

· суб’єкти безпосередньої правоохоронної діяльності, в тому числі спеціально утворені та ті, що діють у межах інших правоохоронних функцій;

· суб’єкти, які в межах виконання інших своїх основних функцій забезпечують правоохоронну діяльність інформацією, що містить відомості про прояви контрабанди та є підставою для порушення кримінального переслідування осіб, підозрюваних у її вчиненні (органи та установи фінансового, аудиторського, податкового контролю, реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, банки, господарські суди тощо);

· суб’єкти, діяльність яких (спеціально спрямована або внаслідок виконання інших функцій) повинна сприяти усуненню (нейтралізації) причин та умов контрабандної діяльності (Верховна Рада України, вищі й місцеві органи виконавчої влади та управління, Національний банк та його відділення, об’єднання суб’єктів підприємницької діяльності, підприємства та інші господарські організації, засоби масової інформації, культурно-освітні та мистецькі установи, громадські об’єднання);

· суб’єктами координації діяльності по боротьбі зі злочинністю (в тому числі контрабандою) та організованими її формами є: Рада національної безпеки і оборони України, яка перебрала ці функції у Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, зліквідованого у 2005 р.;

Відповідно зі ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи:

1) органів внутрішніх справ;

2) органів безпеки;

3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

4) органів державного бюро розслідувань.

За ст. 41 КПК оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.

У ст. 216 КПК зазначено наступне:

1. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 261, 2651, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.

3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 209, 212, 2121, 216, 219 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 2221, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

4. Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про державну службу”, особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

5. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 2091, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким почато досудове розслідування.

Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

Це дозволяє виокремити з загалу правоохоронних органів ті, які безпосередньо уповноважені на здійснення заходів щодо запобігання та протидію контрабанді:

· органи безпеки (слідчі та оперативні підрозділи);

· митні органи (оперативні підрозділи).

Водночас право на участь у проведенні заходів боротьби з контрабандою мають також оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України.

Але діяльність цих органів може здійснюватися тільки з метою забезпечення окремих напрямів боротьби з контрабандою і не повинна втручатися в компетенцію спеціально уповноважених державних органів.

Найбільше поле діяльності у цій сфері припадає на підрозділи Служби безпеки України, серед яких особливо слід визначити підрозділи боротьбі з корупцією та організованою злочинною діяльністю (підрозділи “К”) та слідчі підрозділи. Для Служби безпеки України боротьба з контрабандою - одна з основних функцій. Право Cлужби безпеки України на діяльність в цій сфері закріплено безпосередньо як у КПК України та в узагальненому вигляді в Законі України “Про Cлужбу безпеки України” від 25 березня 1992 р.

Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, підпорядкований Президентові України і підконтрольний Верховній Раді України. На Службу безпеки України покладаються в межах визначеної законодавством компетенції такі завдання:

· захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб;

· відвернення, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України;

· інформаційно-аналітична діяльність з метою сприяння керівництву України в реалізації зовнішньо- та внутрішньополітичного курсу у напрямку розбудови держави, зміцнення її обороноздатності та економічного потенціалу, розширення міжнародного співробітництва.

Систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади.

Для забезпечення виконання покладених на Службу безпеки України завдань у Центральному управлінні Служби безпеки України та підпорядкованих йому органах відповідно до закону створюються і діють функціональні підрозділи:

· контррозвідки;

· захисту національної державності;

· контррозвідувального захисту економіки держави;

· боротьби з корупцією та організованою злочинністю;

· боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

· досудового слідства;

· охорони державної таємниці;

· оперативно-технічних заходів;

· оперативного документування;

· спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації;

· організаційного, інформаційно-аналітичного, кадрового, правового, господарського, фінансового та інших видів забезпечення оперативно-службової діяльності Служби безпеки України.

При Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр.

 

Компетенція органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (податкової міліції) визначається з урахуванням вимог розділу “Податкова міліція” Податкового кодексу України.

Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно - розшукову, кримінально - процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

· запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

· розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

· запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

· забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Система податкової міліції складається з трьох ланок.

У першу ланку входять: відділи податкової міліції державних податкових інспекцій у районах (містах на правах районних), міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій.

У другу ланку входять: управління податкової міліції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Третьою ланкою є Головне управління податкової міліції, керівник якого є одночасно Першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України.

Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань, має такі повноваження:

· приймає та реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

· здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, проводить дізнання та попереднє слідство у межах своєї компетенції, вживає заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків;

· забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними посадових обов’язків;

· запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

· виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

· збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.