Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики

План (логіка) викладу матеріалу

1. Сутність державної регіональної політики.

2. Об'єкти і суб'єкти регіональної політики.

3. Основні цілі державної економічної політики.

4. Завдання державної регіональної економічної політики.

5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил.

Короткий зміст та методичні рекомендації до питання

1. Вивчення регіональної економічної політики варто почати з визначення її сутності.

Регіональна економічна політика як невід'ємна складова загально-державної економічної політики ґрунтується на пріоритетному розвитку національно-державної, етнічно-територіальної, регіональної самоврядності та самодостатності інтересів регіону. Здійснення цієї політики має забезпечити єдність державних, регіональних та місцевих інтересів.

Основні принципи регіональної економічної політики держави:

- конституційність і законність;

- забезпечення унітарності України та цілісності її території, включаючи єдність економічного простору на всій території держави, її грошово-кредитної, податкової, митної та бюджетної системи;

- наближення надання послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування до безпосередньо споживачів;

- диференційоване надання державної підтримки економічним регіонам;

- стимулювання співробітництва між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Здійснення цих конкретних заходів передбачає:

- сформувати нову територіальну структуру державного сектора економіки;

- реформувати систему управління державним сектором економіки;

- посилити економічні основи місцевого самоврядування та розширити його соціально-економічні функції;

- поетапно перейти на обґрунтовану систему бюджетного регулювання та розширення права місцевих органів виконавчої влади в бюджетній політиці.

Важливе значення мають принципи субсидіарності, децентралізації, партнерства, програмування, концентрації, адиціоналізму.

2. Визначившись зі змістом і значенням регіональної економічної політики надалі доцільно визначити її об’єкт і суб’єкт.

Провідним суб’єктом цієї політики визначається держава, а об’єктом – соціально-економічні процеси, що протікають на певній території, соціальні верстви населення, територіальні чи галузеві пропорції господарства. У законодавчому плані суб’єктами державної регіональної економічної політики визначаються центральні та місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції вирішують питання, пов’язані з соціально-економічним розвитком регіонів.

До об’єктів державної регіональної економічної політики зараховують територіальні утворення, в межах яких здійснюється державне управління і місцеве самоврядування.

Об’єктами державної регіональної економічної політики в ринкових умовах господарювання виступають самі регіони, які відрізняються між собою за темпами економічного розвитку, умовами для зайнятості населення та рівнем його життя. Спеціальним об’єктом регіональної економічної політики можуть бути депресивні чи монопрофільні території, зони стихійного лиха, природних, антропо- і техногенних катастроф.

Основними індикаторами, за якими визначають тип регіону, є: виробництво внутрішнього валового продукту на душу населення; показники демографічної ситуації та якості життя людей; техногенне навантаження економічних регіонів; фінансовий стан і само забезпеченість регіону; активність інвестиційної політики; забезпеченість бюджетної сфери.

Відповідно до структури економіки регіону, вирізняють індустріальні, індустріально-аграрні, аграрні території, експортно- та імпортно орієнтовані території. Класифікація регіонів також здійснюється за такою ознакою, як рівень економічної і соціальної безпеки.

3. Наступним кроком доцільним є визначення основних цілей державної регіональної економічної політики. Головна мета державної регіональної економічної політики охоплює певні групи під цілей в економічній, соціальній та екологічній сферах. Особливого значення набуває система під цілей, зорієнтована на успішне здійснення економічної реформи, підтримку недержавного сектора економіки, формування конкретного середовища.

Згідно з актом «Про концепцію державної регіональної політики» головною метою державної регіональної економічної політики в економічній сфері є:

- досягненні економічно доцільного рівня комплексності господарства регіонів та раціональної її структури;

- у створенні економічних передумов для розвиту підприємництва та ринкової інфраструктури, проведення земельної реформи та приватизації державного майна, інших ринкових перетворень;

- у створені і розвитку спеціальних (вільних) економічних зон;

- в удосконаленні економічного районування країни.

Найвищою стратегічною ціллю державної регіональної економічної політики має бути вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів.

 

4. Основні програмні завдання державної регіональної перебудови на найближчу перспективу передбачають необхідність вирішення таких проблем:

- вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку регіонів та підвищення ефективності територіального поділу праці і раціоналізації розселення населення;

- досягнення стабілізації виробництва у кожному регіоні на основі оптимізації структури господарства та ефективного використання наявного природно-ресурсного, виробничо-технічного и трудового потенціалу;

- удосконалення спеціалізації сільського господарства відповідно до зональних ґрунтово-кліматичних умов;

- здійснення програм облаштування депортованих народів у південних та західних областях;

- формування нових територіально-господарських утворень – спеціальних (вільних) економічних зон.

 

5. З метою наукового обґрунтування регіонального розміщення того чи іншого виробництва вибирається декілька (не менше трьох) варіантів доцільності розміщення його на певній території. На етапі аналізу оцінюється раціональність розміщення виробничого об’єкта, виявляються можливі структурні деформації, галузеві і територіальні диспропорції. Особлива увага приділяється аналізу показників соціально-економічного розвитку території з метою виявлення невикористаних можливостей економічного зростання на основі передбачуваних змін у розміщені продуктивних сил.

Об’єктом наукового дослідження і його оцінки є:

- природно-ресурсний потенціал території регіону;

- рівень соціально-економічного розвитку даної території;

- основні територіально-галузеві пропорції;

- стан міжгалузевих територіальних комплексів;

- міжрегіональні і зовнішньоекономічні зв’язки;

- наявність незайнятого працездатного населення;

- фінансовий стан території.

Важливе значення має регіональний аналіз соціальних процесів на досліджуваній території, зокрема:

- дослідження причин і обсягів міграційних потоків;

- оцінка використання робочої сили в розрізі галузей, розміщених на території регіону;

- виявлення специфічних особливостей стану безробіття і потреби в працевлаштуванні;

- оцінка рівня життя населення в регіоні.

Наукове дослідження, розробка і провадження конкретних заходів з економічної організації території згідно із закономірностями розміщення називаються принципами розміщення продуктивних сил, або принципами регіональної соціально-економічної політики.

 

Питання для самоперевірки:

1. Проаналізуйте сутність регіональної економічної політики.

2. Визначте основні принципи регіональної економічної політики держави.

3. Розкрийте зміст принципів субсидіарності, децентралізації, партнерства, програмування, концентрації, адиціоналізму.

4. Охарактеризуйте модель регіонального розвитку А. Фрідмана.

5. Що виступає суб’єктом і об’єктом регіональної економічної політики?

6. Визначте основні індикатори, за якими визначають тип регіону.

7. Назвіть головні стратегічні орієнтири регіональної економічної політики в економічній сфері.

8. Сформуйте основні програмні завдання державної регіональної перебудови.