Дослідження самооцінки особистості майбутнього викладача

Мета дослідження: визначення рівня самооцінки.

Матеріали та обладнання: список слів

Запропоноване дослідження самооцінки базується на способі вибо­ру. Матеріалом є список слів, які визначають окремі риси особистості. Цей варіант дослідження складається з двох серій.

Перша серія

Завдання: визначення списку і кількості еталонних рис бажаного та небажаного образу «Я».

Інструкція досліджуваному: «Прочитайте уважно список слів, які характеризують особистість. У лівій колонці на аркуші паперу запишіть ті риси, які Ви вважаєте позитивними, а в правій ті, які Ви вважаєте негативними. Риси, зміст яких Вам не зрозумілий або які Ви не можете віднести ні до першої, ні до другої колонки, не потрібно писати взагалі».

Друга серія

Завдання другої серії: визначення набору рис особистості досліджуваного, які, на його думку, йому властиві поміж вибраних еталонних рис «позитивної» і «негативної» множини.

Інструкція досліджуваному: «Продивіться уважно слова, записані Вами в ліву та в праву колонку і відмітьте хрестиком або галочкою ті риси, які, на Вашу думку, властиві Вам».

Список рис, які характеризують особистість

Акуратність, безпечність, вдумливість, запальність, сприй­нятливість, гордість, грубість, життєрадісність, дбайливість, заздрість, соромливість, злопам'ятність, щирість, вишуканість, примхливість, лег­ковірність, повільність, мрійливість, помисливість, мстивість, наполег­ливість, ніжність, невимушеність, нервозність, непорушність, нестри­маність, чарівність, вразливість, обережність, чуйність, педантизм, рух­ливість, підозріливість, принциповість, поетичність, презирливість, при­вітність, розв'язність, розсудливість, рішучість, самозабуття, стрима­ність, співчуття, терпимість, боягузтво, захоплюваність, завзятість, по­ступливість, холодність, ентузіазм.

СО⁺

____________________________________________________________________________________________________________________________ ______________ СО-

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Результати дослідження

Обробка результатів

Мета обробки результатів — отримання коефіцієнтів самооцінки за «позитивною» (СО⁺) і «негативною» (СО^-) множинами. Для підрахунків кожного з коефіцієнтів кількість рис у колонці, визначених досліджува­ним як таких, що властиві йому, ділять на всю суму рис у даній ко­лонці.

Рівень та адекватність самооцінки визначають на основі одержаних коефіцієнтів за допомогою таблиці

(СО^+)	(СО^-)	Рівень самооцінки
1-0,76	0-0,25	Неадекватна, завищена
0,75-0,51	0,26-0,49	Адекватна з тенденці­єю до завищення
0,5	0,5	Адекватна
0,49-0,26	0,51-0,75	Адекватна з тенденці­єю до заниження
0,25-0	0,76-1	Неадекватна, занижена

 

Визначаючи рівень самооцінки та її адекватність, важливо враховува­ти не тільки величину одержаного коефіцієнта, а й суму рис, які склада­ють ту чи іншу множину. Чим менше рис, тим простіший відпо­відний еталон. Крім того, рівень самооцінки за «позитивною» і «не­гативною» множиною в декого може відрізнятися. Це може бути спричи­нено захисним механізмом особистості і потребує спеціального аналізу.

Аналіз результатів

У двох запропонованих варіантах дослідження самооцінки її рівень і адекватність визначаються як відношення між «Я-ідеальним» і «Я-реальним». Уявлення людини про себе, як правило, здається їй перекон­ливим незалежно від того, ґрунтується воно на об'єктивному знанні чи на суб'єктивній думці, є воно дійсним чи хибним. Риси, які людина при­писує собі, не завжди адекватні. Процес самооцінки може проходити двома напрямками:

1) шляхом порівняння рівня своїх домагань з об'єктивними результатами своєї діяльності;

2 ) шляхом порівняння себе з іншими людьми.

Проте, незалежно від того, чи лежать в основі самооцінки власні мі­ркування людини про себе, чи інтерпретації ставлення інших людей, са­мооцінка завжди носить суб'єктивний характер, при цьому її показника­ми можуть виступати адекватність і рівень.

Адекватність самооцінки виражає ступінь відповідності уявлень людини про себе об'єктивним основам цих уявлень. Так, наприклад, не­адекватність в оцінюванні свого зовнішнього вигляду може бути викли­кана як орієнтацією людини на зовнішні стандарти, оцінки, так і викрив­леними уявленнями про ці оцінки або незнанням їх.

Рівень самооцінки відбиває зв'язок між оцінюванням справжніх та ідеальних уявлень про себе. Адекватну самооцінку з тенденцією до за­вищення можна віднести до позитивного ставлення до себе. Низька са­мооцінка, навпаки, може бути пов'язана з негативним ставленням до се­бе, з відчуттям власної неповноцінності.

Висновок про адекватність і рівень самооцінки будуть надійними, якщо результати збігаються за обома варіантами методик або підтвер­джуються спостереженнями.

У процесі формування самооцінки важливу роль відіграє співвід­ношення образу «Я-реального» з образом «Я-ідеального».

Другий фактор, важливий для формування самооцінки, пов'язаний з інтеріоризацією оцінок і соціальних реакцій інших людей, а також з по­зицією, обраною людиною в системі суспільних та міжособистісних сто­сунків.

Самооцінка і ставлення людини до себе тісно пов'язані з рівнем до­магань, з мотивацією та з емоційними особливостями особистості. Від самооцінки залежить інтерпретація придбаного досвіду й очікування людини стосовно самої себе та інших людей.