Тема 1. 2. Система законодавства України в сфері охорони об’єктів інтелектуальної власності

Становлення національного законодавства в сфері інтелектуальної власності стало можливим лише з набуттям Україною незалежності.

Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. прийняла Акт проголошення незалежності України та створення самостійної держави - України. Таким чином, були закладені підвалини створення національної правової системи, зокрема національного законодавства в сфері інтелектуальної власності.

Основні засади, пов’язані з інтелектуальною діяльністю, закладені в Конституції України від 28 червня 1996 р. Це статті 41, 42 та 54 Конституції України. А початком становлення законодавства України в сфері інтелектуальної власності можна вважати прийняття Закону України “Про власність” від 7 лютого 1991 р., в якому окремий розділ (Розділ VI) присвячений питанням охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Президія Верховної Ради України 2 грудня 1991 р. прийняла постанову № 1897-ХII “Про деякі організаційні заходи щодо забезпечення охорони промислової власності”, відповідно до якої Кабінету Міністрів України було доручено, зокрема, розробити нормативно-правову базу щодо охорони промислової власності в Україні. Першим кроком на шляху створення національної нормативно-правової бази в сфері промислової власності стало затвердження та введення в дію 18 вересня 1992 р. Указу Президента України “Про Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні”.

Сьогодні правові норми щодо відносин у сфері набуття, здійснення та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні викладені, як уже зазначалось вище, в Конституції України, Законі України “Про власність”, цивільному, кримінальному, адміністративному та митному законодавстві, спеціальному законодавстві в сфері інтелектуальної власності, підзаконних актах, які діють у цій сфері, інших нормативно-правових актах України, а також у міжнародних договорах, що містять питання, пов’язані з інтелектуальною власністю. Останнє відповідає Закону України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 р., згідно з яким укладені та належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід’ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Норми, пов’язані з інтелектуальною власністю, діють в кодексах України:

· Цивільному кодексі Української РСР;

· Цивільному процесуальному кодексі України;

· Кримінальному кодексі України;

· Кодексі України про адміністративні правопорушення;

· Кодексі законів про працю України;

· Митному кодексі України.

На сьогодні в Україні діють 12 спеціальних нормативно-правових актів з питань інтелектуальної власності. Це Закони України:

· “Про охорону прав на сорти рослин” від 21 квітня 1993 р.;

· “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції від 1 червня 2000 р.;

· “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р.;

· “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р.;

· “Про авторське право і суміжні права” в редакції від 2 листопада 2000 р.;

· “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7 червня 1996 р.;

· “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 5 листопада 1997 р.;

· “Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999 р;

· “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 23 березня 2000 р.

Чинними також є:

· Указ Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479/92 “Про Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні” із змінами, внесеними Указом Президента України від 22 червня 1994 р. № 324/94;

· Указ Президента України від 20 травня 1998 р. № 491/98 “Про впорядкування торгівлі деякими підакцизними товарами, пов’язаними з використанням аудіовізуальних творів та примірників фонограм”;

· Указ Президента України від 22 березня 2000 р. № 491/2000 “Про Раду з питань науки та науково-технічної політики”.

Крім того, в Україні існує близько 80 підзаконних актів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України або наказами відповідних центральних органів виконавчої влади.

Питання, пов’язані з інтелектуальною власністю, містять ряд законів України:

· “Про мови в Українській РСР” від 22 жовтня 1989 р.;

· “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р.;

· “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р.;

· “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р.;

· “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.;

· “Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності” від 13 грудня 1991 р.;

· “Основи законодавства України про культуру” від 14 лютого 1992 р.;

· “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р.;

· “Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 р.;

· “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 р.;

· “Про науково-технічну інформацію” від 25 червня 1993 р.;

· “Про насіння” від 15 грудня 1993 р.;

· “Про племінне тваринництво” від 15 грудня 1993 р.;

· “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р.;

· “Про захист інформації в автоматизованих системах” від 5 липня 1994 р.;

· “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р.;

· “Про наукову і науково-технічну експертизу” від 10 лютого 1995 р.;

· “Про інформаційні агентства” від 28 лютого 1995 р.;

· “Про режим іноземного інвестування” від 19 березня 1996 р.;

· “Про лікарські засоби” від 4 квітня 1996 р.;

· “Про рекламу” від 3 липня 1996 р.;

· “Про видавничу справу” від 5 червня 1997 р.;

· “Про професійних творчих працівників та творчі спілки” від 7 жовтня 1997 р.;

· “Про кінематографію” від 13 січня 1998 р.;

· “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 р.

Важливим джерелом права інтелектуальної власності є також міжнародні договори, угоди та конвенції, до яких приєдналась Україна. Уряд України 26 серпня 1992 р. зробив заяву, що Україна приєдналася до:

· Паризької конвенції з охорони промислової власності від 20 березня 1883 р.;

· Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р.;

· Договору про патентну кооперацію (РСТ) від 19 червня 1970 р.

· Ці міжнародні угоди чинні на території України з 25 грудня 1991 р.

На сьогодні в Україні діють також:

· Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності від 14 липня 1967 р., набула чинності 26 квітня 1970 р.;

· Угода про заходи щодо охорони промислової власності і створення Міждержавної ради з питань охорони промислової власності, набула чинності 12 березня 1993 р.;

· Всесвітня конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 р., ратифікована 23 грудня 1993 р.;

· Угода про співробітництво в сфері авторського права і суміжних прав від 24 вересня 1993 р., ратифікована 27 січня 1995 р.;

· Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, набула чинності 25 жовтня 1995 р.;

· Міжнародна конвенція про охорону нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р., набула чинності в редакції від 23 жовтня 1978 р. з листопада 1995 р.;

· Договір про закони щодо знаків для товарів і послуг, набув чинності 1 серпня 1996 р.;

· Будапештський договір про міжнародне визнання депонування штамів мікроорганізмів з метою патентної процедури, набув чинності 2 липня 1997 р.;

· Угода про партнерство та співробітництво між державами-членами Європейського співтовариства та Україною від 14 червня 1994 р., набула чинності 1 березня 1998 р.;

· Найробський договір про охорону олімпійського символу, набув чинності 20 грудня 1998 р.;

· Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм, ратифікована 15 червня 1999 р.;

· Протокол до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 1 квітня 2000 р.;

· Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 1 червня 2000 р;

· Угода про співробітництво по припиненню правопорушень в сфері інтелектуальної власності від 21 вересня 2000 р.;

· Угода про заходи по попередженню та припиненню використання неправдивих товарних знаків та географічних зазначень від 21 вересня 2000 р.

В Україні діють також понад 10 двосторонніх угод, в яких містяться норми, пов’язані з інтелектуальною власністю. Так, в 1993 р. були підписані міжурядові угоди про співробітництво в сфері промислової власності з Російською Федерацією і Республікою Білорусь. Аналогічні угоди підписані з Узбекистаном і Киргизстаном. У цих угодах передбачені певні пільги для заявників щодо набуття прав на об’єкти промислової власності.

Усе викладене дає підстави вважати, що Україна займає гідне місце в світовій системі охорони інтелектуальної власності. Накопичено корисний досвід у практиці застосування законодавства, який покладено в основу роботи щодо подальшого вдосконалення і розвитку нормативно-правової бази в сфері інтелектуальної власності. Найближчим часом передбачається розробка законопроектів, що відносяться до охорони прав на такі об’єкти інтелектуальної власності, як комерційна таємниця, фірмові найменування тощо. Вживаються заходи для приведення чинного законодавства України в сфері інтелектуальної власності у відповідність з вимогами міжнародних угод і договорів, учасницею яких є або має намір стати Україна. Зокрема, здійснюються заходи щодо адаптації національного законодавства відповідно до норм і правил, зазначених в Угоді про партнерство та співробітництво між державами-членами Європейського співтовариства та Україною в частині взаємного забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також тих, що діють в Світовій організації торгівлі і її основній угоді з цих питань - Угоді з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS).

Тема 1.3. Виключні права на об’єкти інтелектуальної власності