Кримінальна відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності

Поряд із заходами цивільно-правового захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності чинним законодавством передбачена і кримінально-правова відповідальність.

Так, незаконний випуск під своїм ім’ям або привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва, а також незаконне відтворення або розповсюдження такого твору визнається кримінальним злочином. Об’єктом даного злочину є не всі результати творчої діяльності, що охороняються авторським правом і суміжними правами, а лише право авторства, а також право на використання твору, тобто вся сукупність належних власникам авторських і суміжних прав правомочностей майнового характеру. Цей злочин карається штрафом від 50 до 120 мінімальних розмірів заробітної плати або виправними роботами до двох років.

Привласнення авторства на чужі відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок чи раціоналізаторську пропозицію або розголошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до їх офіційної публікації карається штрафом до 30 мінімальних розмірів заробітної плати або виправними роботами до двох років. При цьому, привласнення авторства означає, що особа, яка не брала творчої участі у створенні об’єкта інтелектуальної власності, видає себе за автора цього об’єкта, створеного іншою особою або особами.

У той же час під розголошенням змісту об’єктів інтелектуальної власності до їх офіційної публікації розуміються будь-які дії, пов’язані з розповсюдженням відомостей про ці об’єкти, що можуть призвести до втрати ними охороноспроможності або інших негативних наслідків.

Притягнення порушника до кримінальної відповідальності за зазначені дії можливе лише за позовом потерпілого. Позов подається до суду, в якому зазначається, коли, ким і де здійснена протиправна дія, у чому конкретно вона виявилася і чим підтверджується прохання потерпілого про притягнення порушника до кримінальної відповідальності.

Законодавство України визначає також кримінально-правові санкції й за незаконні дії щодо прав на комерційну таємницю. Визначаються два, хоча й близькі, але відносно самостійні склади злочину, пов’язані із незаконним одержанням і розголошенням відомостей, що складають комерційну таємницю.

Кримінальним злочином є незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (промислове шпигунство), якщо це завдало великої матеріальної шкоди суб’єкту підприємницької діяльності. Цей злочин вважається закінченим у момент вчинення зазначених вище дій, незалежно від результату, що наступив, і карається штрафом у розмірі від 300 до 500 мінімальних розмірів заробітної плати або позбавленням волі на строк до трьох років.

Злочином є також навмисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною чи службовою діяльністю, якщо воно вчинено з корисливих або інших особистих мотивів і завдало великої матеріальної шкоди суб’єкту підприємницької діяльності. До таких осіб належать, зокрема, працівники самого власника комерційної таємниці, посадові особи та інші працівники державних й інших організацій, які, порушуючи свої службові обов’язки, розголосили зазначені відомості.

Злочином вважаються лише такі дії, що зроблені умисно і з метою особистого збагачення або іншої особистої заінтересованості. Якщо відомості, що складають комерційну таємницю, розголошені з необережності, це не є кримінальним злочином і до таких осіб можна застосувати лише цивільно-правові санкції та заходи дисциплінарного характеру. Зазначений вище злочин карається штрафом у розмірі до 50 мінімальних розмірів заробітної плати або позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Злочином вважається також незаконне виготовлення, підробка, викисання або збут незаконно виготовлених і одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм. Законодавство передбачає покарання за ці дії шляхом позбавлення волі на строк до трьох років або накладанням штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або штрафом від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна.

Притягнення до кримінальної відповідальності конкретних порушників не виключає подання позову потерпілими згідно з цивільно-правовими вимогами про відшкодування заподіяної шкоди.