Доходи бюджету України останніми десятиріччями

 

Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Структура доходів бюджету досить швидко змінюється, що пояснюється постійними перетвореннями і змінами в податковій системі України і неподаткових надходженнях до бюджету. Починаючи з 1992 р. бюджет формується головним чином за рахунок податкових надходжень.

Основним джерелом податкових надходжень є прямі й непрямі податки. Роль прямих і непрямих податків у формуванні доходів бюджету постійно змінюється. Так, до 1992 р. у надходженнях до бюджету переважали прямі податки. У 1992 р. з уведенням нових податків — податку на дохід замість податку на прибуток, податку на додану вартість і акцизного збору замість податку з обороту і податку з продажу — співвідношення між прямими і непрямими податками змінилося. Питома вага непрямих податків зросла, прямих — зменшилась. У 1993 р. переважали непрямі податки. З 1994 р. прямі податки знову переважають у надходженнях до бюджету, частка непрямих знижується. Це пояснюється підвищенням ставки податку на доходи з 18 % до 22%. Надалі прямі податки продовжують відігравати провідну роль у доходах бюджету.

Серед окремих податків у формуванні доходів бюджету особлива роль належить податку на додану вартість і податку на прибуток (доходи) підприємств, які разом забезпечують значну суму надходжень до бюджету.

Неподаткові надходження становлять значний відсоток у доходах бюджету (20—30%). Така роль неподаткових надходжень пояснюється спробою держави вирішити фіскальні проблеми в умовах фінансової кризи не за рахунок збільшення податків, а введенням нових неподаткових зборів і платежів. В умовах стабільної економіки неподаткові надходження не мають великого значення і становлять не більше 5 % доходів бюджету.

Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкових, є досить широким. При цьому існують надходження, які мають постійний характер і які з'являються час від часу і зникають. Уведення останніх було спричинено необхідністю термінового збільшення доходів бюджету.

У 1991 р. як терміновий захід до бюджету були залучені платежі у фонд стабілізації економіки і внески з фонду споживання. Найбільшу частку серед названих вище неподаткових доходів починаючи з 1995 р. становила рентна плата за нафту і природний газ, що видобувається в Україні, та різниця в цінах на природний газ.

Основною метою встановлення з 1995 р. рентної плати за нафту і природний газ була необхідність вирівнювання цін на природний газ і нафту, що видобуваються в Україні, та цін, за якими вони надходять з інших держав. Крім того, за рахунок рентної плати поповнювалися доходи бюджету, внаслідок чого з'являлася можливість створення умов для розвитку вітчизняної нафтової і газової промисловості. Але в умовах хронічного браку фінансових ресурсів ці додаткові надходження бюджету використовувалися насамперед для фінансування загальних витрат, не пов'язаних з розвитком газової і нафтової промисловості. При цьому погіршилось економічне становище відповідних підприємств і значно зменшилися зазначені вище доходи бюджету. З 1999 р. була введена плата за транзит газу, нафти й аміаку через територію України.

Надходження від інших доходів, як правило, не перевищують 1 % від загального обсягу доходів бюджету. Для мобілізації додаткових коштів до бюджету починаючи з 1995 р. вилучаються вільні залишки позабюджетних фондів, що свідчили про загострення проблем з фінансовими ресурсами держави.

У 2000 р. різко змінилося співвідношення між податковими і неподатковими доходами зведеного бюджету. Значне збільшення неподаткових доходів виникло за рахунок включення до дохідної частини зведеного бюджету власних надходжень бюджетних установ та організацій, які до цього не обліковувалися в доходах бюджетів, а також досить значних надходжень від приватизації майна.

Позичені кошти використовуються для фінансування видатків держави в умовах недостатнього надходження коштів від податкових і неподаткових джерел. Вони є джерелом фінансування дефіциту бюджету, тобто перевищення видатків над доходами.

Проблема покриття дефіциту бюджету з'явилася в 1991 р. Починаючи з цього року сума доходів бюджету в порівнянних цінах почала зменшуватися, що було спричинено початком економічної кризи. В умовах відсутності цивілізованих методів фінансування дефіциту бюджету за рахунок випуску державних цінних паперів перевищення видатків над доходами покривалося за рахунок емісійних кредитів Національного банку України. Наслідком цього стали величезні темпи інфляції. Тільки в 1994 р. фінансування дефіциту бюджету було частково здійснене за рахунок іноземних кредитів, а з 1995 р. – і за рахунок розміщення державних цінних паперів. Найвищим дефіцит бюджету був у 1992 р. – 13,8 % ВВП. Надалі бюджетна політика спрямовувалася на поступове зменшення дефіциту. Так, у 1999 р. дефіцит становив 1,5 % ВВП, в 2000 р. бюджет був зведений з профіцитом у розмірі 0,6 % ВВП, а в 2007 р. – з дефіцитом у розмірі 1,1 %.

У таблиці 4.5 наведені дані про доходи, видатки та розмір дефіциту зведеного бюджету України за останнє десятиріччя.

Таблиця 4.1 – зведений бюджет України у 1992 – 2008 роках

(за даними Державного казначейства України)

	Доходи	Видатки	Дефіцит (-)/ профіцит (+)	Доходи	Видатки	Дефіцит (-)/ профіцит (+)
	Mлрд. крб.	У відсотках до ВВП
	1227,5	1919,7	-692,2	24,4	38,1	-13,7
	49621,8	57248,7	-7626,9	33,5	38,6	-5,1
	523092,6	630647,0	-107554,4	43,5	52,4	-8,9
	Млрд. грн.
	20,7	24,3	-3,6	38,0	44,6	-6,6
	30,2	34,2	-4,0	37,0	41,9	-4,9
	28,1	34,3	-6,2	30,1	36,7	-6,6
	28,9	31,2	-2,3	28,2	30,4	-2,2
	32,9	34,8	-1,9	25,2	26,7	-1,5
	49,1	48,1	1,0	28,9	28,3	0,6
	54,9	55,5	-0,6	26,9	27,2	-0,3
	61,9	60,3	1,6	27,4	26,7	0,7
	75,3	75,8	-0,5	28,2	28,4	-0,2
	91,5	102,5	-11,0	26,5	29,7	-3,2
	134,2	142,0	-7,8	30,4	32,2	-1,8
	171,8	175,5	-3,7	31,6	32,3	-0,7
	219,9	227,6	-7,7	30,8	31,9	-1,1
	297,9	312,01	-14,1	31,4	32,91	-1,5

 

Висновки

 

Доходами бюджету є ті кошти, що надходять державі у постійне користування на безповоротній основі. Вони забезпечують стабільність формування бюджету і фінансування його видатків.

Джерелами фінансування бюджету, а точніше бюджетного дефіциту, є кошти, що надходять лише у тимчасове використання на поворотній основі – державні запозичення. Сюди також належить використання грошової емісії, яка, по суті, є фіктивним доходом.

Мобілізація доходів бюджету може проводитися на податковій і неподатковій основі.

Вихідними принципами формування доходів бюджету є фіскальна й економічна ефективність та соціальна справедливість.

Коефіцієнт еластичності системи доходів бюджету показує, як змінюється обсяг надходжень до бюджету залежно від зміни обсягу валового внутрішнього продукту (або якогось іншого макроекономічного показника).

Еластичність доходів бюджету залежить від двох чинників:

1) еластичності кожного податку, який входить до системи оподаткування;

2) питомої ваги цього податку в загальному обсязі надходжень.

Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1) класифікація доходів бюджету;

2) класифікація видатків та кредитування бюджету;

3) класифікація фінансування бюджету;

4) класифікація боргу.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету.

Фінансування бюджету класифікується за:

1) типом кредитора (за категоріями кредиторів або власників боргових зобов’язань);

2) типом боргового зобов’язання (за засобами, що використовуються для фінансування бюджету).

Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Структура доходів бюджету досить швидко змінюється, що пояснюється постійними перетвореннями і змінами в податковій системі України і неподаткових надходженнях до бюджету.

 

Питання для самоперевірки

1 Склад і структура доходів бюджету.

2 Згадайте з курсу «Фінанси», за якими ознаками класифікуються доходи бюджету?

3 Охарактеризуйте внутрішні і зовнішні джерела формування доходів бюджету.

4 Назвіть і охарактеризуйте методи формування доходів бюджету.

5 Як визначається коефіцієнт еластичності доходів бюджету? Що показує його значення?

6 Від яких чинників залежить еластичність доходів бюджету?

7 Назвіть джерела формування доходів бюджету.

8 Назвіть і охарактеризуйте принципи формування доходів бюджету.

9 Як характеризуються доходи бюджету відповідно до бюджетної класифікації?

10 Наведіть приклади податкових надходжень бюджету.

11 Наведіть приклади неподаткових надходжень бюджету.

12 Наведіть приклади доходів від операцій з капіталом.

13 Наведіть приклади офіційних трансфертів.

14 Що таке «фінансування бюджету»?

15 Як класифікується фінансування бюджету відповідно до бюджетної класифікації?

16 Розкажіть, що ви знаєте про історію доходів Державного бюджету України.