Нац. Банк україни. Його задачі і функції.

Нац.банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного керування, юридичний статут, задачі і функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією У. Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. В систему НБУ входять:центральний апарат (м. Київ),філії (територіальні управління),розрахункові палати Банкнотно-монетний двір,фабрика банкнотного паперу,Держ.скарбниця України,Центральне сховище спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ. Вищим органом управління НБУ є Рада НБУ. Національний банк України виконує такі функції:1) визначає і проводить грошово-кредитну політику;монопольно проводить емісію національної валюти України й організує її обертання;виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;установлює для банків і інших фінансово-кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисти інформації, коштів і майна;організує створення і методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації і статистики платіжного балансу;визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками і фінансово-кредитними установами;визначають напрямки розвитку сучасних електронних банківських технологій;здійснює банківське регулювання і нагляд;веде Реєстр банків;складає платіжний баланс, проводить його аналіз і прогнозування;являє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках і інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків; здійснює відповідно до визначеного спеціальним законом повноваженнями валютне регулювання, визначає порядок проведення платежів в іноземній валюті, організує і здійснює валютний контроль за комерційними банками й іншими кредитними установами, які одержали ліцензію національного банку на проведення операцій з валютними цінностями;забезпечує накопичення і зберігання золотовалютних резервів і проведення операцій із ними і банківськими металами;аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відношень;організує інкасацію і перевезення банкнот, монет і інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації і перевезення банкнот, монет і інших цінностей;реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі національного банку;бере участь у підготовці кадрів для банківської системи;здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом. Нац. банку забороняється:бути акціонером або учасником банків в інших підприємствах, установах;здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані з забезпеченням діяльності національного банку і його установ;здійснювати торгову, виробничу, страхову й іншу діяльність, яка не відповідає функціям НБУ.

 

Операції НБУ

Нац.банк для виконання покладених на нього функцій проводить такі операції:надає кредити комерційним банкам і іншим фінансово-кредитним установам для підтримки ліквідності по ставці не нижче ставки рефінансування НБУ й у порядку, визначеному НБУ; проводить дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, передбаченому Законодавством України; купує і продає на повторному ринку цінні папери в порядку, передбаченому Законодавством України; відкриває власні кореспондентські рахунки і металеві рахунки в іноземних банках і веде рахунки банків-кореспондентів; купує і продає валютні цінності з метою монетарного регулювання; зберігає банківські метали, а також купує і продає банківські метали, дорогоцінні каміння й інші цінності, пам'ятні й інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування; розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені їм на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких по класифікації міжнародних рейтинговых агентств відповідає вимогам першокласних банків не нижче категорії А; приймає на зберігання і в управління державні цінні папери й інші цінності; видає гарантії і поручительства, відповідно до положення, затвердженого радою НБУ; веде рахунки Державного казначейства України без оплати і нарахування процентів; виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані з розміщенням державних цінних паперів, їхнім погашенням і виплатою прибутку по ним; веде особисті рахунки робітників НБУ; веде рахунки міжнародних організацій; здійснює явне стягнення засобів із рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України за рішенням суду.НБУ вправі проводити й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

Дисконтна ставка НБУ

Процентна політика як інструмент грошово-кредитного регулювання економіки полягає в тому, що НБУ визначає рівень процентних ставок за ломбардними й обліковими кредитами, які він надає комерційним банкам у порядку рефінансування їхніх активних операцій. Якщо НБУ проводить політику стримування або скорочення маси грошей в обігу, він підвищує процентні ставки, що зменшує попит на кредитні гроші. Скорочення попиту призводить до скорочення пропозиції. Невикористані для кредитування гроші вкладаються в інші активи. Рефінансування комерційних банків як інструмент грошово-кредитної політики тісно пов'язане з процентною політикою, але має й певні власні риси. Цей інструмент базується на функції НБУ як «кредитора в останній інстанції». Комерційні банки звертаються до нього за кредитом найчастіше у разі появи тимчасового дефіциту первинних резервів (коштів на кореспондентському рахунку в НБУ). Такі позики банки просять, як правило, на короткий строк і одержують у порядку переобліку комерційних векселів чи під заставу цінних паперів, у тому числі й комерційних векселів. Ці кредити мають назву відповідно обліковий і ломбардний. Надаючи названі кредити, НБУ збільшує первинні резерви комерційних банків, а отже, й загальну суму грошей в обігу.НБУ може кредитувати комерційні банки і через операції РЕПО, які полягають в обов'язковій купівлі — продажу державних цінних паперів, але головною метою цих операцій є підтримання короткострокової ліквідності системи комерційних банків.Регулюючи процес облікового й ломбардного кредитування, НБУ може впливати на загальну масу грошей в обігу. Такий вплив може здійснюватися двома способами: встановленням ліміту кредитування та визначенням рівня процентної ставки.