Основні види спеціалізованих фінансово-кредитних установ.

В останні десятиріччя у ряді розвинутих країн серйозну конкуренцію комерційним банкам надають спеціальні інститути - кредитні установи, як банківські, так і небанківські, які спеціалізуються на якій-небудь галузі кредитування.Небанківські кредитно-фінансові установи є фінансовими посередниками грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх в прибуткові активи: в цінні папери і кредити (переважно довгострокові). Формування грошових ресурсів небанківських кредитно-фінансових установ має ту особливість, що воно не є депозитним, тобто переданими їм коштамии власники не можуть так вільно розпоряджатися, як банківськими внесками.Недепозитне залучення коштів може здійснюватися двома способами: на договірних умовах і шляхом продажу посередником своїх цінних паперів. Звідси все СНКФУ можна розділити на дві групи:

1.Договірні фінансові посередники (залучають грошові кошти на підставі договору з кредитором (інвестором):

страхові компанії;-пенсійні фонди;-ломбарди, лізингові, факторингові компанії;2. Інвестиційні фінансові посередники (залучають кошти через продаж кредиторам своїх акцій, облігацій, паїв тощо):-інвестиційні фонди;-фінансові компанії;-кредитні спілки та ін. Зростанню впливу спеціалізованих небанківських установ сприяли три основні причини:-зростання доходів населення в розвинутих країнах;-активний розвиток ринку цінних паперів;-надання цими установами спеціальних послуг, які не можуть надавати банки. Договірні фінансово-кредитні установиСтрахові компанії - це фін. посередники, які спеціалізуються на наданні страхових послуг. Їх діяльність полягає у формуванні на підставі договорів з юр. і фіз.. лицями спец. грошових фондів, з яких здійснюються виплати страхувальникам грошових коштів в обумовлених розмірах у разі настання певних подій. Страх.компанії умовно можна розділити на компанії по страхуванню життя, компанії по страхуванню майна від нещасних випадків. Пенсійні фонди - це фінансові посередники, які на договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб до цільових фондів, з яких здійснюються пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку. По механізму функціонування ці компанії нагадують компанії з страхування життя.Внески до фонду здійснюються систематично протягом тривалого періоду, внаслідок чого нагромаджуються значні суми грошового капіталу. Оскільки терміни виходу на пенсію відомі, фонду легко спрогнозувати розміри пенсійних виплат в часі і відповідно розмістити вільні кошти в довгострокові прибуткові активи.Ломбарди спеціалізуються на видачі позик населенню під заставу рухомого майна. Засоби ломбардів формуються з внесків засновників, прибутку від його діяльності, виручки від реалізації закладеного майна. Факторингові компанії– фін. посередники, які спеціалізуються на придбанні у фірм прав на вимогу боргу. Ці права існують, як правило, у вигляді дебіторських рахунків за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Інвестиційні фінансово-кредитні установиІнвестиційні фонди (банки, компанії) – це фінансові посередники, які спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення. Вони спочатку акумулюють грошові кошти дрібних приватних інвесторів шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в акції інших корпорацій і в державні цінні папери. Інвестиційні фонди, акумулюючи великі обсяги капіталів, здатні забезпечити високий рівень професійного управління ними, надійний захист від кредитних ризиків і високий рівень прибутковості за своїми цінними паперами – акціями, інвестиційними сертифікатами. В Україні ці фонди не грають істотної ролі на грошовому ринку. Для їх розвитку відсутні достатні умови. По-перше, не сформувався середній классамі інвестиційні фонди не мають нагоди диверсифіковано розмістити мобілізовані капітали в надійні і високодоходні активи у зв'язку з нерозвиненістю фондового ринку. Фінансові компанії мають ту особливість, що мобілізовані кошти направляють в позики фізичним і юридичним особам для придбання товарів виробничого і споживчого призначення. Кредитні кооперативи (спілки, союзи) – це посередники, які працюють на кооперативних умовах і спеціалізуються на задоволенні потреб в кредиті своїх членів, переважно підприємств малого і середнього бізнесу всіх форм власності, фермерських, домашніх господарств, фізичних осіб.Ресурси формуються шляхом продажу паїв своїм членам, стягування з них спеціальних внесків, отримання позик в банках, отримання доходів від поточної діяльності. функціонування небанківських фінансових посередників вельми сприятливою для фінансових новацій, для розробки, апробації і упровадження нових фінансових інструментів,що істотно підвищиться рівень і якість життя основної маси населення, відбудеться реальна макроекономічна стабілізація і постійна стабілізація національних грошей.