Дидактика вищої школи. Зміст освіти у вищих навчальних закладах.

Зміст лекції

Сутність поняття дидактика вищої школи, її мета функції та завдання.

Дидактика (грец. didaktikos – повчальний) вищої школи – га­лузь педагогіки вищої школи, яка розробляє теорію освіти і на­вчання у вищих навчальних закладах, а також виховання у про­цесі навчання.

Як педагогічна дисципліна дидактика оперує загаль­ними поняттями педагогіки: „виховання”, „педагогічна праця”, „освіта” тощо. Але як теорія освіти і науки вона послуговується власними поняттями. До них належать „навчання”, „викладання”, „зміст освіти”, „форми”, „ме­тоди навчання” та ін.

Навчання розглядається дидактикою в двох аспектах: як об'єкт вивчення і як об'єкт конструювання. З огляду на це виокремлюють дві функції дидактики: науково-теоре­тичну і конструктивно-технологічну (В.Полков і А.Кожухов). Науково-теоретична функція полягає у вивченні, систематизації та узагальненні педагогічного досвіду, його науковому обґрунтуванні, поясненні на основі відкритих психологією закономірностей і механізмів пізнавального, психомоторного розвитку особистості. Конструктивно-технологічна функція дидактики – це розроблення змісту, ефективних методів, прийомів і засобів навчання, конструювання навчальних технологій. Вона допомагає з'ясувати, як, враховуючи об'єктивні закономірності пізнавального розвитку студентів, організувати навчаль­ний процес для забезпечення його максимальної ефектив­ності; які форми, методи і засоби є оптимальними в кон­кретних ситуаціях; якими принципами і правилами слід керуватися викладачу та ін.

Найважливішими завданнями дидактики вищої шко­ли є:

- розкриття педагогічних закономірностей, що діють у межах освіти і навчання, і використання їх з метою вдо­сконалення навчального процесу у вищій школі;

- розроблення теорії вищої освіти;

- конструювання (модернізація) освітніх технологій;

- удосконалення змісту підготовки фахівців різних профілів (визначення оптимальних шляхів, вибір методів, форм, технологій навчання).

Зміст освіти у вищій школі.

Зміст освіти – науково обґрунтована система дидактичного та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх / освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Визначається зміст освіти освітньо-професійними програмами підготовки фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів; програмами навчальних дисциплін; структурно-логічною схемою підготовки; іншими нормативними документами та навчального і навчально-методичною літературою.

Освітньо-професійна програма підготовки – перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням за­гального обсягу часу, відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дис­ципліни охоплює час для аудиторних форм навчання і са­мостійної роботи студентів. Співвідношення між обсягами аудиторних занять та самостійної роботи, форми і періо­дичність проміжного контролю визначаються навчальним планом вищого навчального закладу.

Наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань, проведення контролю тощо) ви­значається структурно-логічною схемою підготовки.

Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки встановлюються державними стандартами освіти (сукупність норм). Ці норми є основою оцінювання освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів громадян незалежно від форм освіти.

Державні стандарти освіти розробляються для кожно­го освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та напря­му підготовки (спеціальності) і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на десять років.

Складовими державного стандарту освіти є освітня, освітньо-кваліфікацій на характеристики, нормативна ча­стина освіти і вибіркова частина освіти.

Освітня характеристика охоплює основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень, зміст її як складової частини державного стандарту освіти визначається Міністерством освіти і науки України окремо для кожного освітнього рівня: базова вища освіта; повна вища освіта.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика містить основні вимоги до професійних якостей, знань, умінь фахівця, необхідних для успішного виконання професій­них функцій, її зміст визначається Міністерством освіти і науки України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня: бакалавр, магістр.

Зміст освіти включає нормативний та вибірковий ком­поненти.

Нормативна частина змісту освіти – це обов'язко­вий для засвоєння зміст навчання, сформований відповід­но до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістові модулі із зазначенням їх обсягу і рівня засвоєння, а також форм державної атестації. Згідно з чинними нор­мативними актами вищим закладам освіти надається авто­номне право щодо визначення змісту освіти, але він не по­винен бути нижчим від нормативного.

Нормативні навчальні дисципліни становлять до 75% обсягу годин, визначеного освітньо-професійною програ­мою. До нормативних навчальних дисциплін належать: цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін; цикл фундаментальних дисциплін; цикл професійно-орієнтованих дисциплін.

Вибіркова частина змісту освіти – це рекомендова­ний для засвоєння зміст навчання, сформований як зміс­тові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особи­стості, регіональних потреб у кваліфікованих фахівцях певної спеціалізації, досягнень наукових шкіл і навчаль­них закладів.

Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для по­глиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової теоретичної чи практичної підготовки.

 

На основі освітньо-професійної програми вищі на­вчальні заклади розробляють навчальний план і робочі на­вчальні програми дисциплін, які є нормативними доку­ментами вищого навчального закладу.

Навчальний план – документ, складений вищим навчальним за­кладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та струк­турно-логічної схеми підготовки, який визначає перелік і обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби здійснення по­точного й підсумкового контролю.

На основі навчального плану вищим навчальним за-ладом формується робочий навчальний план, тобто план на поточний навчальний рік. Він конкретизує форми проведення навчальних занять їх обсяг, форми і засоби поточного та підсумкового контролю за семестрами.

Навчальна програма – документ, який визначає місце і значен­ня навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної про­грами підготовки, Ті зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь сту­дентів.

Компонентами навчальної програми є пояснювальна записка, тематичний виклад змісту навчальної дисцип­ліни і список літератури. Навчальні програми норматив­них дисциплін належать до документів державного стан­дарту освіти. Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються і затверджуються вищим закладом освіти.

Зміст освіти, що визначається навчальними програма­ми, конкретизується в підручниках, навчальних посібни­ках та методичних вказівках.

Підручник – книга, яка містить основи знань з певної навчальної дисципліни, викладені на рівні сучасних досягнень науки згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики. Підручник має забезпечити науковість матеріалу, точність, доступність його викладу, чіткість формулювань, правил, законів, ідей, правильний розподіл навчального матеріалу за розділами і параграфами. У навчальному процесі широко використовуються навчальні посібники – навчальні видання, що доповню­ють або частково (повністю) замінюють підручник, а та­кож методичні вказівки – навчальні або виробничо-навчальної видання роз'яснень з певної теми, розділу або питань навчальної дисципліни, виду практичної діяльності.

Реалізація змісту освіти повинна допомогти випускни­кам вищого навчального закладу визначити своє місце в житті, ефективно освоїти свої професійні ролі, цілеспря­мовано використовувати свій потенціал для професійної самореалізації.

Тема 4