Вплив аероіонів на бактеріальні клітини 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вплив аероіонів на бактеріальні клітини



 

Мета роботи: визначення впливу іонізатора повітря «ЕФІ-ЗН» на кількісний склад мікрофлори повітря.

Матеріали, реактиви, обладнання: іонізатор повітря «ЕФІ-ЗН» (лампа Чижевського), термостат, стерильні чашки Петрі з МПА, маркер.

 

Основні відомості

 

Еволюція живих організмів на Землі відбувалася в іонізованому повітрі, що є однією з основних умов нормального розвитку і підтримання високоорганізованого життя.

Газ за нормальних умов є діелектриком. Під впливом зовнішніх чинників відбувається його іонізація, внаслідок чого утворюються додатні та від’ємні іони й електрони, що є носіями струму.

У 1918 наш видатний співвітчизник А.Л. Чижевський першим відкрив біологічну дію електричних зарядів повітря на організм. Повітря, позбавлене іонів, подібне до їжі без вітамінів або воді без мінеральних солей, що призводить до гіпоксії.

Аероіони утворюються під впливом радіоактивного випромінювання ґрунту, космічних променів, електричних розрядів під час грози тощо. Молекули кисню захоплюють електрони і набувають негативного заряду. Саме від’ємні аероіони кисню характеризуються підвищеною біологічною активністю. Аероіони здатні приєднувати до себе кілька інших аероіонів чи нейтральних молекул, утворюючи таким чином комплекси з негативним або позитивним зарядом, які називаються легкими аероіонами. Останні адсорбуються на найдрібніших часточках повітря (рідинних або твердих), перетворюючись на важкі (додатні) аероіони – псевдоаероіони. Саме вони утворюються в переповнених людьми приміщеннях. Чим менше в повітрі важких аероінів, тим він більш чистий. Існують надважкі аероіони, які називають аерозолями. Вони складаютьсяз кіптяви, туману, дрібних краплин дощу.

Кількість аероіонів у повітрі залежить від багатьох причин: метеорологічних та географічних умов, пори року, часу доби, від вологості та забруднення повітря. У гірському та морському повітрі в сонячний день знаходиться 1000 негативних аероіонів у 1 см3 повітря. На деяких гірських курортах їх кількість може становити 5-10 тис., а поряд з водограєм – 100 тис. Важкі аероіони в чистому повітрі відсутні.

У повітрі міст, робочих та жилих приміщеннях, де людина проводить понад 90 % життя, кількість негативних аероіонів до початку робочого дня не перевищує 500, а до кінця знижується до 50-100, а важких збільшується до декількох тисяч у 1 см3, що призводить до виникнення втоми і погіршення самопочуття.

Кількість псевдоаероіонів у повітрі, що видихається з легенів, становить понад 300 тис. 1 см3. Відкриті вікна, вентиляція і кондиціювання не впливають суттєво на аероіонний режим приміщень у присутності людей. Для усунення надлишку псевдоаероіонів необхідне штучне насичення його легкими негативними аероіонами за допомогою люстри Чижевського. Тільки таким чином можна підтримати аероіонний комфорт у приміщеннях.

Який механізм впливу аероіонів кисню на біологічні процеси? На думку Чижевського, позитивний вплив негативних аероіонів пов’язаний з тим, що вони діють як біокаталізатори, що стимулюють і нормалізують метаболізм.

Негативні аероіони, як донори електронів, впливають на молекули, піднімають їх електричні рівні. Як відомо, біокаталізатори полегшують протікання біохімічних реакцій. Присутність невеликої кількості каталізаторів створює особливий стан речовин, що реагують, прискорюючи протікання обмінних процесів. За сприятливих умов одна молекула каталізатора здатна перетворювати до 100 тис. молекул субстрату за секунду, що призводить до лавиноподібного наростання реакції. Виходячи з цього, окисно-відновні процеси пов’язані з електричними явищами: між електричними системами організму і електричною аеросистемою відбувається неперервний обмін електричними зарядами.

 

ХІД РОБОТИ

 

Завдання 1. Визначення кількісного складу мікрофлори повітря седиментаційним методом.

Для визначення мікрофлори повітря седиментаційним методом, у приміщенні ставлять 3 чашки Петрі зі стерильним МПА і відкривають їх на 10-15 хвилин. Часточки пилу з мікробами осідають на поверхню поживного агару. По закінченні експозиції чашки Петрі закривають, підписують. Першу чашку закривають кришкою, другу і третю ставлять на відстані 0.5 м під лампу Чижевського і піддають іонізації: другу чашку впродовж 15 хвилин, а третю – 30 хвилин. Після цього всі чашки ставлять для культивації в термостат за температури 28-300С на 2-3 доби.

Для підрахунків мікроорганізмів користуються формулою, основаною на принципі В.Л. Омелянського, за яким на площі чашки в 100 см3 за 5 хвилин осідає стільки мікроорганізмів, скільки їх міститься в 10 л повітря.

Для кількісного визначення мікроорганізмів у повітрі проводять такі розрахунки:

1) визначають площу поживного агару на чашках Петрі за формулою:

S = πr2

2) проводять перерахунок кількості колоній, що виросли на чашці, на площу 100 см2.

3) отриманий результат перераховують на 1м3 повітря.

 

Наприклад: на площі чашки Петрі (78,5см2) за 48 годин виросло 17 колоній. Відповідно на площі 100 см2 колоній буде більше:

 

78,5см2 ---- 17 колоній 100 17

100см2 ---- х х = ─────── = 21,6

78,5

При перерахунку кількості колоній в 1м3 повітря:

 

21,6 колоній ---- 10 л 21,6 • 1000

х ---- 1000л х = ─────── = 2160

Результат: у 1м3 повітря в приміщенні знаходиться 2160 мікробних клітин.

Отримані результати занести до таблиці.

Таблиця



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-21; просмотров: 308; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.84.231.140 (0.01 с.)