Міжнародні економічні розрахунки та їх форми.

Грошові вимоги і обов'язки у валюті виникають на основі економічних, політичних, культурних, науково-технічних відносин між державами, юридичними і фізичними особами, які знаходяться на території різних країн. Таким чином еко-номіко-теоретичне визначення міжнародних розрахунків можна сформулювати як систему відносин із приводу регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають між суб'єктами міжнародних економічних відносин. У цих умовах міжнародні розрахунки виступають як повсякденна діяльність спеціалізованих банків, які здійснюють розрахунки між суб'єктами МЕВ. їх вибір форм розрахунків визначається через узгодження інтересів експортера й імпортера.

днією з найбільш поширених форм у міжнародній торгівлі є інкасова форма розрахунків. Суть її полягає в тому, що експортер доручає своєму банку одержати від імпортера необхідну суму валюти за умови передачі останньому відповідних товарних документів. В інкасовій формі розрахунків беруть участь:

- експортер;

- імпортер;

- банк експортера (банк-ремітент);

- банк імпортера (інкасуючий банк).

Більш вигідною для експортера є акредитивна форма розрахунків. Вона являє собою форму безготівкових розрахунків між покупцем і продавцем за товарно-матеріальні цінності та послуги за допомогою грошового документа - акредитива. Акредитив - доручення банку здійснити на прохання клієнта оплату документів на користь експортера за умови виконання ним певних обов'язків.

У розрахунках за документарним акредитивом беруть участь такі сторони:

- експортер;

- імпортер;

- банк-емітент;

- авізуючий банк.

Акредитивна форма розрахунків належить до найбільш складних і дорогих. За її реалізацію банки беруть високі комісійні. В той же час для експортера після авансових платежів розрахунки у формі акредитива є найбільш вигідною формою. Адже це форма розрахунків, яка зобов'язує банк провести платіж.

Найбільш вигідна для експортера форма розрахунку у вигляді авансу. Це пояснюється тим, що часткова, а інколи і повна, оплата вартості товарів здійснюється імпортером до їх відвантаження. Це неприкрита форма кредитування експортера. Правда, як правило, банк експортера на суму авансового платежу видає на користь імпортера гарантію повернення одержаного авансу, якщо умови контракту не виконані. Як правило, платіж у вигляді авансу може сягати 1/3 загальної суми контракту.

Розрахунки через систему СВІФТ (акціонерне товариство "Всесвітня міжбанківська фінансова телекомунікаційна мережа", створена в Брюсселі в 1973 році). Ця форма розрахунків відрізняється від інших найменшою затратою часу на їх обробку. З нею можуть конкурувати лише телеграфні перекази.

Використання чеків

Чекова форма розрахунків - одна з безготівкових, за якої використовуються розрахункові чеки. Чек є грошовим документом установленої форми. Він виписується платником і передається одержувачу грошей. Чек може бути виконаний у будь-якій валюті. При здійсненні міжнародних розрахунків неторгового характеру використовуються дорожні (туристичні) чеки і єврочеки.

Використання перевідних векселів

У міжнародних розрахунках використовуються перевідні векселі (тратти) - документи, що складаються в обумовленій сторонами формі і містять безумовний наказ трасанте (кредитора) трасату (позичальнику) про виплату у зазначений термін ремітенту (третій особі) певної суми грошей. Акцептовані банками тратти (ті, що мають згоду платника на оплату) можуть бути легко перетворені в наявні гроші шляхом їх продажу банку або спеціалізованій установі.

Останніми роками в міжнародних розрахунках все активніше використовуються кредитні картки. Вони являють собою кредитний білет (ваучер, купон, магнітну картку), який дає його власнику право на придбання товарів і послуг без оплати готівкою.