Методика формування уявлень про інформацію, знак, модель, код, кодування.

Поняття інформації є фундаментальним філософським поняттям. Тому в початковій школі це поняття вводити не слід, а оперувати поняттями "повідомлення", "відомості".

Разом з тим існуючі програми пропедевтичних курсів передбачають введення самого поняття інформація уже в початкових класах.

Так програмою пропедевтичного курсу, запропонованого М.М. Левшиним "Початкова інформатика" передбачено введення терміну "повідомлення" як синоніму терміну "інформація" вже в першому та другому класах, а сам термін "інформація" в третьому.

Такий підхід не узгоджується з програмою інформатики в старшій школі та з методичними рекомендаціями по вивченню цієї теми М.І. Жалдака, який стверджує, що "немає потреби і намагатися з’ясувати точний зміст поняття інформація, тобто намагатися дати означення цього поняття, а також вимірювати кількість невідомо чого.." [23]. Відповідно і немає потреби вводити це поняття в початковій школі та з'ясовувати і визначати властивості знову ж невідомо чого.

Подібні помилки при розгляді поняття інформації допускають і автори курсу "Сходинки до інформатики". Зважаючи на те, що в побуті учні вже неодноразово чули та вживали термін "інформація", автори вважають, що можна його вводити у використання без тривалої пропедевтики. Уже на перших уроках у 2 класі при обговоренні можливостей комп’ютера називаються основні інформаційні процеси, хоча і без наголосу на терміні "інформація". Уживаючи вирази "код товару передається в комп’ютер", "комп’ютер визначає ціну товару", "комп’ютер зберігає інформацію про маршрути", "за допомогою комп’ютера розробляють проекти", "комп’ютер моделює зачіски" учні отримують уявлення про види інформації та можливості її зберігання, переробки та передавання за допомогою комп’ютера.

Як бачимо, при такому підході за комп’ютером закріплюються властивості, які має тільки людини. І хоча такий підхід доволі часто використовується при організації навчання в початковій школі і з інших предметів, він порушує принцип науковості та формує невірне уявлення про комп’ютер ідеалізуючи його.

Термін інформація вводиться на побутовому рівні без забезпечення принципу науковості. Побутове використання терміну закріплюється в пам'яті учня і заважає розкриттю цього поняття на науковій основі в старших класах. Тому слід при поясненні суті інформаційних процесів в початковій школі оперувати термінами "повідомлення" або "відомості". Слід виключити з розгляду поняття властивості інформації.

Так у ході виконання вправ "закрий очі", "затули вуха", "визнач на дотик" та інших, слід замість висловлювань "людина сприймає інформацію", "яку інформацію отримав?" тощо використовувати висловлювання типу "людина сприймає повідомлення", "яке повідомлення отримав?". Не інформацію, а повідомлення можна сприймати, передавати, опрацьовувати, зберігати та використовувати.

Такий же підхід слід реалізовувати і при розгляді питань пов’язаних з кодуванням. Кодується не інформація, а повідомлення. Уявлення про кодування повідомлень за програмою "Сходинок до інформатики" формується починаючи з другого класу на матеріалі логічних задач. Комп’ютерна програма "Слово в лабіринті" з комплексу "Сходинки до інформатики" дозволяє практично виконати завдання, в якому напрямки руху кодуються за допомогою літер.

Розглядаються різні способи передавання та кодування повідомлень. Кодування трактується як перетворення повідомлень для передачі або зберігання. Варіанти кодів подаються на прикладах різних систем позначення (букви, ієрогліфи, азбука Морзе, "танцюючі чоловічки") та у вигляді ребусів і шарад. Уводиться поняття про кодування повідомлень в комп’ютері, наводяться приклади двійкових кодів, називаються терміни "біт" та "байт". Виконуються вправи на розкодування повідомлень та відгадування ребусів.

Пояснюються різні варіанти опрацювання повідомлень: міркування на основі спостережень за оточуючим світом, обчислення значення арифметичного виразу та ін. Визначається призначення комп’ютера як приладу, створеного людиною для опрацювання, зберігання та передавання повідомлень.

У 4 класі розмова про зберігання, пошук та передавання повідомлень продовжуються на прикладі застосування всесвітньої мережі Інтернет.

Термін "модель" у початкових класах у явному виді вживається лише в окремих сталих словосполученнях, знайомих учням з життєвого досвіду. На початку 2 класу під час пояснення сфер застосування комп’ютера називають будинок моделей, моделі одягу, моделювання зачісок. При цьому формується початкове уявлення про призначення комп’ютера як приладу, що може використовуватись для розробки моделей об’єктів та явищ. Створення малюнків, написання текстів, запис математичних виразів та схем розв’язування задач є пропедевтикою для введення в подальшому поняття "інформаційна модель".

У 3 класі як прообраз моделі поведінки вводиться словесний опис побутових алгоритмів. У свою чергу, блок-схеми алгоритмів, що розробляються у 4 класі, є моделями алгоритмів. Завдання скласти алгоритм реалізується через побудову ланцюжка моделей задачі: текст задачі – стислий словесний опис алгоритму – блок-схема – програма для конкретного виконавця. Для здійснення цих модельних переходів школярам необхідно навчитися виділяти основні змістові частини задачі; виявляти зв'язки між ними; складати модель задачі, що має розв'язок. Складання алгоритмів для виконавців Садівник, Навантажувач, Кенгуру, Восьминіжка, запропонованих у програмному комплексі "Сходинки до інформатики", сприяє формуванню структурного мислення молодших школя­рів.