Київський університет імені бориса грінченка

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Гуманітарний інститут

Кафедра української літератури, компаративістики

І соціальних комунікацій

Кафедра української мови

 

 

ПРОГРАМА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

 

Напрям підготовки 6.020303 Філологія. Українська мова і література

(освітньо-кваліфікаційний рівень: «Бакалавр»)

 

 

Київ 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Гуманітарний інститут

Кафедра української літератури, компаративістики

І соціальних комунікацій

Кафедра української мови

«ПОГОДЖЕНО»   Проректор з науково-методичної Та навчальної роботи _________________ О.Б. Жильцов

«ЗАТВЕРДЖЕНО»   Вченою радою Гуманітарного інституту Протокол № ___ від ____________ 2014_ р.

 

ПРОГРАМА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

 

Напрям підготовки 6.020303 Філологія. Українська мова і література

(освітньо-кваліфікаційний рівень: «Бакалавр»)

 

 

	«УХВАЛЕНО» на засіданні кафедри української літератури, компаративістики і соціальних комунікацій   Протокол № __ від ______ 2014 р.

Київ 2014

 

©

ЗМІСТ

 

Пояснювальна записка............................................4

Структура програми практики.......................................8

Тематичний план.......................................................8

Програма..............................................................9

Система поточного і підсумкового контролю.............................. 10

Звітна документація студента-практиканта.......................... 11

Методичні рекомендації студенту-практиканту............................ 11

Рекомендована література............................................... 22

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

У системі підготовки майбутнього вчителя-словесника важливе місце посідає практика. І це цілком закономірно, бо формування професійної компетенції майбутнього вчителя неможливе без чіткої й глибоко продуманої системи практичної підготовки. Значення практики особливо важливе тепер, коли зросли вимоги до навчання української мови і літератури та світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у зв’язку з новими Програмами Міністерства освіти і науки України, з вимогами “Концепції інтенсивного навчання мови”, “Концепції мовної освіти в Україні”, “Концепції літературної освіти”, “Концепції профільного навчання”, “Концепції навчання державної мови в школах України”, які надають значної уваги мовленнєвому розвитку учнів.

Педагогічна практика, передбачена навчальним планом, є завершальним етапом вивчення курсів “Методика викладання української мови”, “Методика викладання української мови в профільній школі” “Методика викладання української літератури”, “Методика викладання української літератури в профільній школі”.

Навчальна програма педагогічної практики (далі – Програма) є нормативним документом Київського університету імені Бориса Грінченка, який розроблено кафедрою української літератури, компаративістики і соціальних комунікацій Гуманітарного інституту на основі освітньо-професійної програми (ОПП) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) відповідно до затвердженого навчального плану.

Програму укладено відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та алгоритму вивчення навчального матеріалу з фахових дисциплін.

Програма визначає перелік, обсяг, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентів, необхідне навчально-методичне забезпечення.

Види, обсяг і порядок проходження виробничої навчальної практики визначається розділом «Практика» навчального плану спеціальності.

 

 

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

ІV. Програма

Курс, 8 семестр, 324 год.

Змістовий модуль І

Виробнича педагогічна практика у старших класах

Організація проходження практики

1. Установча конференція.

2. Вивчення вимог програми до змісту педагогічної практики у старших класах, отримання методичних рекомендацій та індивідуальних завдань.

3. Складання індивідуального плану проходження практики.

Проведення уроків.

1. Здійснення допомоги вчителям-предметникам у виготовленні дидактичних матеріалів до уроків, у проведенні позакласних заходів, надання індивідуальної допомоги учням.

2. Вивчення літературознавчої та науково-методичної літератури для підготовки до проведення занять.

3. Складання планів-конспектів та проведення 4 уроків української літератури та 4 уроків української мови.

Студента допускають до проведення уроків тільки за наявності повного конспекту уроку, підписаного вчителем (не пізніше ніж за день) або керівником від випускової кафедри.

4. Проведення самоаналізу проведених уроків (із фіксацією у щоденнику).

5. Відвідування позакласних заходів з української мови та літератури (1 захід) та його аналіз.

6. Організація та проведення профорієнтаційного позакласного заходу (1 з української мови та літератури із відвідуванням Київського університету імені Бориса Грінченка) з оформленням плану-конспекту.

7. Вивчення роботи літературознавчого та мовознавчого гуртка (із фіксацією у щоденнику).

8. Участь у роботі методичного семінару.

9. Спостереження та аналіз занять, проведених вчителями-предметниками (всього 5 уроків із фіксацією у щоденнику).

Підбиття підсумків практики

1. Оформлення звітної документації з практики.

2. Підсумкова звітна конференція.

VІ. ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

 

1.Щоденник практики, який відображає роботу студента за весь період практики та містить наступні розділи:

· індивідуальний план роботи студента-практиканта;

· спостереження та аналіз уроків досвідчених учителів-предметників та інших студентів-практикантів;

· спостереження та аналіз позакласних заходів.

2. Плани-конспекти уроків української мови та літератури і позакласного профорієнтаційного заходу, що проводив студент, підписані вчителем-предметником.

3. Звіт-самоаналіз студента-практиканта, підписаний студентом.

4. Наочність, дидактичний матеріал, виготовлені до проведених занять.

5. Характеристика студента-практиканта з рекомендованою оцінкою вчителя, підписана і завірена директором школи.

 

 

ВСІ ЗВІТНІ МАТЕРІАЛИ ПОДАЮТЬСЯ У ПАПЦІ, ЩО МАЄ НАЗВУ «ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ В СТАРШИХ КЛАСАХ»

VІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНТАДЦІЇ СТУДЕНТУ-ПРАКТИКАНТУ

 

Психологічний аналіз уроку

Психологічна мета уроку:

1) проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета й конкретного уроку;

2) врахування в цільовому спрямуванні уроку психологічної мети вивчення теми і результатів, яких було досягнуто у попередній роботі;

3) передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.

Принципи організації уроку

1. Визначення змісту і структури уроку:

– співвідношення навантаження на пам’ять учнів і їх мислення;

– визначення обсягу відтворюючої та творчої діяльності учнів;

– планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника тощо) й у процесі самостійного пошуку;

– здійснення вчителем та учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

– врахування контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, які здійснюються вчителем, та взаємної критичної оцінки, самоконтролю й самоаналізу учнів;

– співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викликають позитивні почуття у зв’язку з виконаною роботою, настанови, які стимулюють інтерес, вольові зусиллі для подолання труднощів тощо) та примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації тощо).

2. Особливості самоорганізації вчителя:

– підготовленість до уроку і, головне, – усвідомлення психологічної цілі й внутрішня готовність до її досягнення;

– робоче самопочуття на початку уроку та упродовж його (зібраність, налаштування на тему та мету уроку, енергійність, наполегливість у досягненні поставленої мети, оптимістичний підхід до усіх подій на уроці, педагогічна винахідливість тощо);

– педагогічний такт (випадки, вияви);

– психологічний клімат на уроці (підтримання атмосфери радісного, відвертого спілкування, діловий контакт й ін.).

Організація пізнавальної діяльності учнів

1. Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи мислення й уяви учнів:

– планування шляхів сприйняття школярами об’єктів і явищ, що вивчаються, їх осмислення;

– використання настанов у формі переконання, навіювання;

– планування умов стійкої уваги й зосередженості учнів;

– використання різноманітних форм роботи для актуалізації у пам’яті учнів раніше засвоєних знань і вмінь, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи на повторення).

2. Організація діяльності мислення й уяви учнів у процесі формування нових знань і вмінь:

– визначення рівня сформованості знань і вмінь учнів (на рівні конкретно-чуттєвих уявлень, понять, узагальнюючих образів – „відкриттів”, формулювання висновків);

– опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації мислетворчої діяльності й уяви учнів;

– планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення завдань, використання завдань із недостатніми та надмірними даними, організація пошукової та дослідницької роботи учнів на уроці, створення переборювальних інтелектуальних ускладнень у ході самостійних робіт, ускладнювання завдань із метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

– керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівнюючого, пояснюючого до узагальнюючого, оціночного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;

– використання різних видів творчих робіт учнів (роз’яснення мети роботи, умов її виконання, навчання відбору й систематизації матеріалу, а також обробка результатів та оформлення роботи).

3. Закріплення результатів роботи:

– формування навичок шляхом вправ;

– навчання переносу раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного переносу.

Організованість учнів:

1. Ставлення учнів до навчання, їх самоорганізація та рівень розумового розвитку.

2. Можливі групи учнів за рівнем засвоєння знань, умінь і навичок, врахування цих обставин за умови визначення поєднання індивідуальної, групової й фронтальної форм роботи учнів на уроці.

Врахування вікових особливостей учнів:

1. Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

2. Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3. Диференційований підхід до сильних і слабких школярів.

 

Планування уроків, організація та проведення їх аналізу

Планування уроків

Успішність планування уроків зумовлена такими чинниками:

 знанням цілей навчання та програмних вимог до мовленнєвих та читацьких навичок і вмінь учнів у кожному класі;

 знанням змісту навчально-методичного комплексу;

 знанням умов навчання: вікових особливостей учнів, специфіки конкретного класу;

 знанням основних методичних вимог до сучасного уроку мови;

 урахуванням дидактичних і методичних принципів навчання.

Відповідно до програми навчання рідної (державної) мови та української літератури передбачає комплексне досягнення практичної, виховної, загальноосвітньої та розвивальної мети.

Практична мета передбачає навчання учнів говоріння, аудіювання, письма, читання українською в межах тематики та мовного і літературного матеріалу, визначених програмою, правильного, вдумливого, виразного читання та розуміння прочитаного, аналізу та інтерпретації художніх творів.

Загальноосвітня мета сприяє розширенню загального та філологічного світогляду учнів.

Розвивальна мета спрямована на розвиток інтелектуальної, пізнавальної діяльності учнів, їх мовних здібностей.

Виховна мета забезпечує моральне, естетичне, трудове виховання учнів засобами мови і літератури.

Виходячи із загальної кінцевої мети навчання, вчитель визначає конкретні цілі уроку: практичну, загальноосвітню, розвивальну, виховну.

Формулюючи практичну мету, вчитель визначає, чого конкретно він буде навчати учнів на уроці. Доцільно починати формулювання практичної мети словами “вчити…” або “навчити…”, якщо подається новий матеріал – “ознайомити…”

Плануючи досягнення розвивальної, загальноосвітньої, виховної мети, вчитель повинен чітко визначити відповідний потенціал навчального матеріалу уроку і своїх дій на ньому.

Формулювання загальноосвітньої мети доцільно починати словами: “розширити уявлення”, “формувати уявлення…”

Планування починається складанням тематичного плану. Він дозволяє вчителю бачити в цілому цикл уроків за темою, роль і місце кожного уроку в ньому й завдяки цьому добирати найбільш ефективні методи, прийоми та засоби навчання для вирішення завдань на шляху досягнення кінцевої мети в оволодінні учнями конкретними комунікативними навичками та вміннями в рамках відповідної теми. Для складання тематичного плану необхідно:

а) визначити характер мовного, мовленнєвого або літературного матеріалу кожного уроку, передбачених підручником;

б) вивчити методичні рекомендації до уроку мови і літератури та сформулювати мету кожного уроку з урахуванням етапів роботи над навчальним матеріалом і вимог програми;

в) визначити необхідні для досягнення мети методи та прийоми навчання;

г) спланувати домашнє завдання;

д) забезпечити оснащення уроку як технічними, так і традиційними засобами навчання;

е) ураховувати специфіку роботи в даному класі (рівень підготовки учнів, їх пізнавальну активність, уміння використовувати різні види вправ, інтерес до предмета, ставлення до вчителя тощо).

Тематичний план є основою для поурочного планування, в якому розкривається зміст кожного уроку. Під час планування і складання плану-конспекту уроку необхідно пам’ятати, що:

 на уроці мови та літератури формуються мовленнєві та читацькі навички і вміння;

 змістом уроку є певний комплекс вправ, що виконуються в чіткій послідовності;

 завдання кожного уроку визначається залежно від його місця в тематичному циклі;

 для формування мовленнєвих та читацьких навичок та розвитку вмінь у різних видах мовленнєвої та аналітичної діяльності повинен виконуватися відповідний комплекс вправ;

 мовленнєва практика (вправи) повинна імітувати процес мовленнєвого спілкування, тобто мати комунікативну спрямованість, мотивованість та ситуативну зумовленість;

 ефективність уроку визначається ступенем мовленнєвої та читацької активності учнів;

 урок повинен передбачати систематичний і планомірний контроль рівня сформованості мовленнєвих та читацьких навичок, умінь учнів та сприяти здійсненню диференційованого підходу до навчання;

 зміст уроку повинен готувати учнів до виконання домашнього завдання;

 урок повинен проводитись доступними для розуміння учнів формами;

 діяльність учителя повинна викликати інтерес і пізнавальну активність учнів;

 у процесі планування необхідно враховувати вікові особливості учнів.

Зразок оформлення плану-конспекту уроку

Урок №_________________ Клас____________Дата__________________ Тема уроку_____________________________________________________ Загальноосвітня мета: ___________________________________________ Розвивальна мета: _______________________________________________ Виховна мета: _________________________________________________ Тип уроку: _________________________________________________ Методична література: __________________________________________ План уроку 1……. 2……. 3……. 4……. 5……. 6……. Хід уроку 1. Етап. Мета. Прийом. 2. Зміст роботи.

Ефективність планування певною мірою зумовлюється врахуванням даних попередньо проведеного методичного аналізу мовного та літературного матеріалу уроку. Цей аналіз базується на зіставленні (значень, форм, особливостей уживання) нових мовних явищ (фонетичних, лексичних, граматичних, графічних) з тими, що вже засвоєні. Результати такого зіставлення дають можливість учителю заздалегідь прогнозувати типові помилки та труднощі учнів у засвоєнні певних мовних та літературних явищ і на цій основі добирати найбільш ефективні прийоми попередження та подолання помилок.

Під час педагогічної практики студенти-практиканти проводять уроки таких типів:

Типи уроків української мови:

1. Урок вивчення нового матеріалу

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Повідомлення теми й мети уроку.

4. Пояснення вчителем нового матеріалу.

5. Вправи на закріплення одержаних знань.

6. Підсумки уроку.

7. Завдання додому та інструктаж про його виконання.

2. Урок формування умінь і навичок

1. Повідомлення мети роботи, усвідомлення її учнями.

2. Відтворення теоретичних відомостей, потрібних на уроці.

3. Виконання учнями вправ.

4. Перевірка якості самостійної роботи учнів.

5. Завдання додому.

6. Підведення підсумків уроку.

3. Урок контрольної роботи

1. Повідомлення мети перевірки та способів її проведення.

2. Усна перевірка знань учнів (фронтально).

3. Самостійне виконання учнями контрольної роботи.

4. Відповіді вчителя на запитання учнів.

5. Підведення підсумків уроку.

6. Завдання додому.

4. Урок аналізу контрольної роботи

1. Вступне слово вчителя.

2. Бесіда про характер недоліків і помилок.

3. Робота над помилками.

4. Підведення підсумків роботи.

5. Завдання додому.

5. Урок узагальнення вивченого

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Повідомлення мети уроку.

3. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

4. Робота над висновками.

5. Вправи на застосування узагальнюючих правил.

6. Оголошення оцінок.

7. Завдання додому.

8. Підсумки уроку.

6. Урок повторення

1. Ознайомлення учнів із завданням уроку.

2. Повторення вузлових питань розділу.

3. Усні та письмові вправи на матеріалі повторення.

4. Підсумки проведеної роботи.

5. Виставлення оцінок.

6. Завдання додому.

7. Урок навчального переказу

1. Вступна бесіда.

2. Читання тексту.

3. Бесіда за змістом прочитаного.

4. Складання плану.

5. Мовний аналіз тексту.

6. Повторне читання тексту.

7. Підготовка чорнового варіанта переказу.

8. Редагування роботи і переписування її начисто.

9. Перевірка й аналіз робіт.

10. Доопрацювання переказів.

8. Урок контрольного переказу

1. Вступне слово вчителя.

2. Читання тексту.

3. Пояснення нових слів і запис їх на дошці.

4. Самостійне складання учнями плану.

5. Повторне читання тексту.

6. Написання переказу в чорновому варіанті.

7. Переписування робіт начисто.

8. Самостійна перевірка написаного.

9. Урок аналізу контрольного переказу

1. Вступне слово вчителя.

2. Загальна оцінка якості виконання переказу.

3. Розгляд кращих робіт.

4. Аналіз допущених у переказах недоліків і помилок.

5. Виконання вправ на подолання помилок.

6. Домашнє завдання.

10. Урок навчального твору

1. Вступна бесіда (тема, мета, особливості жанру).

2. Ознайомлення зі зразком.

3. Робота над усвідомленням теми та основної думки твору.

4. Колективне складання плану письмової роботи.

5. Складання усного твору.

6. Написання твору на чернетці.

7. Удосконалення написаного.

8. Перевірка й аналіз творів.

9. Доопрацювання робіт і переписування їх начисто.

11. Урок контрольного твору

1. Вступне слово вчителя.

2. Самостійне складання плану твору.

3. Написання роботи на чернетці.

4. Редагування твору і переписування начисто.

5. Самостійна перевірка написаного.

12. Урок аналізу контрольного твору

1. Вступне слово вчителя.

2. Загальна характеристика виконання твору.

3. Розгляд кращих робіт або фрагментів з них.

4. Колективний аналіз допущених помилок.

5. Проведення вправ на подолання помилок.

6. Індивідуальна робота учнів над помилками.

7. Домашнє завдання.

Типи уроків української літератури:

1. Урок позакласного читання:

2. Актуалізація опорних знань (відомості про країну, в якій жив письменник).

3. Перегляд виставки книжок.

4. Розмова про прочитані твори автора.

5. Перегляд виставки учнівських малюнків за мотивами прочитаних творів письменника.

6. Розповідь про невідомі учням твори письменника.

7. Читання твору.

8. Перегляд уривків з кінофільму.

9. Бесіда (порівняння творів письменника з кінофільмом).

10. Підсумки уроку.

2. Бібліографічний урок:

1. Вступне слово вчителя про бібліотеку.

2. Розповідь бібліотекаря про довідково-інформаційний фонд бібліотеки.

3. Ознайомлення з виставкою словників.

4. Практичне заняття (з’ясовується, як працювати зі словниками, яку допомогу вони надають під час вивчення літератури).

5. Виразне читання учнями віршів про словники (Д. Білоуса, М. Рильського, С. Маршака).

6. Завершальне слово вчителя (роль словників у житті і діяльності відомих учених, письменників, акторів, журналістів).

3.Урок вивчення художнього твору:

1. Підготовка до сприйняття художнього твору.

2. Читання тексту.

3. Навчальна пауза.

4. Підготовка до аналізу прочитаного твору.

5. Аналіз художнього тексту.

6. Підсумки.

7. Урок вивчення біографії письменника:

1. Літературна хвилинка (вірші, присвячені письменникові).

2. Тема, її мотивація.

3. Епіграф як ключ до теми.

4. Робота з портретом письменника.

5. Лекція вчителя у співавторстві з учнями класу.

6. Бесіда за питаннями.

7. Підсумки уроку.

8. Домашнє завдання.

 

Отже, структура уроку вимагає закономірності процесу навчання, його логіку. Компоненти уроку слід відрізняти від його етапів. Так, подача матеріалу, тренування та практика в мовленні можуть бути також етапами уроку, проте поточний контроль навичок та вмінь учнів не може бути виділений в окремий етап.Порядок слідування компонентів не є незмінним: він залежить від мети уроку, його зв’язку з попереднім та наступним уроками, характеру матеріалу.

 

Методичні вказівки до аналізу уроків

Аналіз уроку – важлива ланка професійної підготовки студентів у період педагогічної практики. Він має на меті: поглиблювати знання з методики; розвивати дослідницькі, конструктивно-планувальні, комунікативно-навчальні, організаційні професійні вміння майбутнього вчителя; сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Завдання проведення аналізу уроку:

 оволодіти вміннями фіксованого спостереження за діяльністю вчителя або студента-практиканта та правильного її інтерпретування;

 навчитися визначати шляхи усунення недоліків з урахуванням причин їх виникнення та конкретних умов навчання;

 оволодіти вміннями самоаналізу, що дозволяє порівнювати свої дії з прийнятими в методиці еталонами, шукати й знаходити ефективні прийоми навчання, розвитку та виховання учнів, умінням оперативно перебудовувати накреслені дії залежно від конкретних змін у навчальній ситуації.

Схема аналізу уроку

Аналіз змісту етапів уроку

Організація класу і повідомлення завдань уроку

Підготовка до уроку, обстановка в класі (чистота, порядок, готовність до роботи тощо); обладнання уроку, організація класу (чи перевіряються відсутні, як організована робота асистентів тощо); постановка цілей і завдань уроку.

Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Як відтворювалися знання, чи застосовувалися вони в новій ситуації, що поглибили на уроці, які навички активізували, як опитувалися учні, чи активно працювали, чи залучалися до виправлення помилок, неточностей, які методичні прийоми застосовувалися, наскільки об’єктивно виставлялися оцінки, як перший етап пов’язувався з наступним тощо.

Завдання додому

Який обсяг і характер домашнього завдання, чи зможуть школярі його виконати за відведений час, чи передбачав учитель способи підвищення інтересу учнів до виконання домашнього завдання, як провів інструктаж, як повідомив вимоги до оформлення домашньої роботи, чи диференціювалося завдання, чи записане воно на дошці, чи перевірялась уважність учнів під час запису.

П р и м і т к а. Послідовність етапів може змінюватися залежно від дидактичної мети, характеру навчального матеріалу тощо або окремі з них можуть скорочуватися за рахунок інших чи випадати зовсім (наприклад, актуалізація опорних знань чи ознайомлення з новими поняттями та способами дій і т.ін.).

Результативність уроку

Наскільки успішно розв’язані на уроці освітні, виховні, розвивальні цілі; якість знань (свідомість, міцність, глибина, дієвість), уміння застосувати їх на практиці; які практичні вміння й навички вироблені на уроці, які елементи уроку мали найбільш виховний вплив на учнів.

Поведінка вчителя на уроці: педагогічний такт і культура мовлення, уміння науково організувати працю на уроці, ставлення до учнів; чи раціонально використовує час, чи володіє класом, чи підвищує активність учнів, чи викликає інтерес до предмета, чи володіє емоційністю викладу, чи користується авторитетом тощо.

Поведінка учнів на уроці: ступінь активності й дисциплінованості, культура мовлення, ступінь загального розвитку, ставлення до вчителя і один до одного, наявність інтересу до навчального предмета і т.ін.

Висновки і пропозиції

Які конкретні висновки і пропозиції можна зробити до аналізованого уроку? (Яка загальна оцінка уроку, що цінного з цього уроку можна рекомендувати вчителям для впровадження в практику, як позбутися наявних недоліків і закріпити досягнуті успіхи на наступних уроках, як удосконалювати процес навчання на уроці, поліпшувати якість уроку, тобто підвищувати педагогічну майстерність кожного вчителя-словесника і т.ін.).

Послідовність дій під час аналізу уроку

1. Установлення загальних відомостей про урок (тема, дидактична мета, типи, структура, зміст уроку та ін.).

2. Усвідомлення дидактичної мети і завдань уроку.

3. Визначення основних елементів першого етапу уроку (зміст матеріалу, види діяльності вчителя й учнів, методичні прийоми, засоби навчання та ін.).

4. Визначення основних елементів наступних етапів уроку, усвідомлення їх взаємодій, перевірка наступності між попереднім і подальшим етапом уроку.

5. Обґрунтування досягнення основної мети уроку та освітнього, виховного і розвивального завдань, що випливають з цієї мети.

Запропонована схема є зразковою і служить орієнтиром для вчителя.

 

Схема загального аналізу уроку української мови:

І. Цілеспрямованість уроку.

1. Визначити тему уроку, місце уроку в тематичному циклі, тип уроку.

2. Назвати цілі уроку: практична, виховна, загальноосвітня, розвиваюча.

3. Встановити відповідність поставлених цілей типу уроку та його місцю в тематичному циклі уроків.

V. Результативність уроку.

1. Підсумувати результати того, чому навчились учні на уроці.

2. Визначити відповідність рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь поставленим цілям.

3. Оцінити об’єктивність та мотиваційний потенціал виставлених учителем оцінок.

 

Схема загального аналізу уроку української літератури:

І. Цілеспрямованість уроку.

1. Визначити тему уроку, місце уроку в тематичному циклі, тип уроку.

2. Проаналізувати мету уроку: практична, виховна, загальноосвітня, розвиваюча.

3. Встановити відповідність поставлених цілей типу уроку та його місцю в тематичному циклі уроків.

V. Результативність уроку.

1. Підсумувати результати того, чому навчились учні на уроці.

2. Визначити відповідність рівня сформованості читацьких умінь та якостей поставленим цілям.

3. Оцінити об’єктивність та мотиваційний потенціал виставлених учителем оцінок.

 

Рекомендована література

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.,1991.

2. Білоус Д. Диво калинове. – К., 1988.

3. Біляєв О.М. Концепція інтенсивного навчання мови // Дивослово. – 1991 – № 6. – С. 26-30.

4. Вихованець І.Р. Таїна слова. – К., 1990.

5. Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987.

6. Караман С.О. Методика начання української мови в гімназії: Навч. посібник. – К.: Ленвіт, 2000. – 272 с.

7. Лобода В.В., Скуратівський Л.В. Українська мова в таблицях: Довідник. – К., 1993.

8. Методика навчання української мови в середніх навчальних закладах / За ред. М. Пентилюк, М.І. Пентилюк, С.О. Караман, О.В. Караман та ін. – К.: Ленвіт, 2004. – 400 с.

9. Олійник О. Світ українського слова. – К., 1994.

10. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.

11. Мартиненко С.М. Хоружа Л.Л. Лекції з загальної педагогіки. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2005. – 176 с.

12. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.

13. Практична педагогіка виховання: Посібник / За ред. М.Ю. Красовецького, Г.І. Іванюк. – К.: Плай, 2004. – 218 с.

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Гуманітарний інститут