Ведення розвідки розвідувальним загоном

В обороні, якщо немаєбезпосереднього зіткнення з противником, розвідувальний загін може висилатися для своєчасного виявлення початку висування і розгортання противника, визначення складу і напрямку дій його основного угруповання, позицій засобів ЗМУ, ВТЗ, вогневих позицій артилерії та місць розташування пунктів управління.

Розвідувальний загін може вести розвідку у визначеній смузі на далеких підступах до підрозділів противника, що обороняються, на відкритих флангах своїх військ і у великих проміжках бойових порядків противника при його висуванні та розгортанні.

У ході оборонного бою розвідувальний загін уточнює угруповання противника, встановлює підхід других ешелонів (резервів), напрямок і рубежі введення їх у бій, а також захоплює полонених і документи.

Розвідувальний загін виявляє проміжки в бойових порядках противника, що наступає, перед фронтом і на флангах підрозділів та використовує їх для проникнення до об'єктів розвідки.

У наступі розвідувальний загін, використовуючи проміжки та відкриті фланги в бойових порядках противника, стрімко проникає вглиб його оборони, веде розвідку позицій і опорних пунктів, визначає райони розташування і напрямки висування других ешелонів (резервів), наявність і характер фортифікаційних споруджень і загороджень, позицій засобів ЗМУ, ВТЗ, вогневі позиції артилерії, місця розташування ПУ та інших важливих об’єктів, зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень, напрямки їх подолання або обходу. З початком відходу противника розвідувальний загін стрімко виходить на фланги і шляхи відходу його головних сил, встановлює їх склад і напрямок відходу, склад і характер дій ар’єргардів, позиції і рубежі, підготовлені для оборони в глибині, і час зайняття їх військами, наявність та характер перешкод і загороджень. Розвідувальний загін може захоплювати переправи через водні перешкоди та інші важливі об’єкти на шляхах відходу противника, утримуючи їх до підходу своїх підрозділів, частиною сил він продовжує виконувати поставлене завдання.

У передбаченні зустрічного бою розвідувальний загін до рубежу можливої зустрічі з противником просувається, як правило, по дорогах з максимальною швидкістю. При підході до рубежу можливої зустрічі з противником розвідувальні дозори й основні сили загону діють приховано, як правило, поза дорогами, переміщуючись від одного вигідного для спостереження пункту до іншого, ретельно проглядаючи дороги та інші напрямки ймовірних дій противника. Під час зустрічі з розвідкою та охороною противника розвідувальні дозори й основні сили загону обходять їх, приховано проникають до головних сил противника, встановлюють їх склад, характер і напрямок дій, час проходження важливих рубежів, початок і рубежі розгортання, позиції засобів ЗМУ, ВТЗ, вогневі позиції артилерії, місця ПУ. У ході зустрічного бою розвідувальний загін веде розвідку головних сил противника, використовуючи відкриті фланги та проміжки в його бойових порядках, проникає вглиб, виявляє склад других ешелонів (резервів) і напрямки їх висування.

Для розвідки населеного пункту, в залежності від бойового складу розвідувального загону висилається один або декілька розвідувальних дозорів і дозорних відділень (танків). Основні сили загону залишаються поза населеним пунктом до огляду його околиць розвідувальними дозорами (дозорними відділеннями, дозорними), а потім просуваються за ними.

Під час оволодіння містом розвідувальний загін доцільно використовувати в обхід міста. З виходом у зазначену смугу (на напрямок) розвідки він розкриває підхід до міста резервів противника, місця розгортання його засобів ЗМУ, ВТЗ, засобів артилерії, ПУ, підготовку до деблокування міста або взяття (захоплення, повернення) його з ходу (штурмом); установлює початок і напрямки відходу військ противника з міста, виявляє знову підготовані оборонні рубежі та встановлює зайнятість їх військами, які відходять з міста.

Під час пересування (на марші) розвідувальний загін висилається на відстань, яка забезпечує командиру і штабу бригади (полку) можливість своєчасного реагування на зміни обстановки. Для цього розвідувальний загін від бригади (полку) висувається за 1,5 - 2 години до виходу підрозділів охорони.

З метою виграшу часу на марші розвідувальний загін до рубежу ймовірної зустрічі з противником пересувається, як правило, по дорогах з максимальною швидкістю. З підходом до рубежу ймовірної зустрічі з противником РЗ просувається по маршрутах (напрямках), які забезпечують прихованість дій і проникнення його до головних сил противника, районів розгортання його засобів ЗМУ, ПУ і веде розвідку відповідно до отриманого завдання.

В інтересах висадки і бойових дій тактичного повітряного десанту (ТакПД) розвідувальний загін виявляє склад угруповання, боєздатність і характер дій противника в запланованому районі висадки і дій десанту, виявляє об’єкти, що підлягають знищенню (придушенню) або захопленню, виявляє засоби ППО, оцінює радіаційну і хімічну обстановку в районі десантування і бойових дій десанту; визначає характер місцевості в районі десантування, наявність придатних для висадки десанту площадок, місця (координати) загороджень, руйнувань і перешкод.

У випадку раптової зустрічі з противником, коли уникнути бою неможливо, розвідувальний загін відкриває вогонь, сміливо нападає на противника і захоплює полонених. Потім розвідувальний загін виходить із бою і продовжує виконання завдання. Про результати бою командир розвідувального загону доповідає негайно. Полонених після особистого допиту він тримає під охороною в одній із бойових машин головних сил до виходу розвідувального загону в розташування своїх військ або до прибуття за ними вертольота.

Порядок подальших дій розвідувального загону визначається особливим розпорядженням, переданим по радіо командиром (начальником), який вислав загін.

Для розвідки морських десантів противника розвідувальний загін, висувається на морське узбережжя, розгортається якнайближче до зрізу води і веде розвідку спостереженням. Командир розвідувального загону організовує спостереження так, щоб забезпечувалось суцільне спостереження за берегом і водною поверхнею на широкому фронті. В умовах обмеженої видимості використовуються технічні засоби розвідки та спостереження. У разі виявлення дрібних груп противника розвідувальний загін влаштовує розвідувальні засідки. Захоплених полонених, документи і зразки озброєння командир розвідувального загону після допиту (вивчення) направляє в штаб бригади (полку). Допит полонених здійснюється якнайшвидше, переважно для отримання зведень в інтересах виконання поставленого розвідувальному загону завдання (де перебуває морський десант, його склад, де і коли плануються висадки).

Виявивши підхід морського десанту противника, командир розвідувального загону доповідає про це старшому начальнику і встановлює за ним безперервне спостереження з метою уточнення складу і можливого характеру дій.

Під час розвідки водної перешкоди розвідувальний загін встановлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах та характер водної перешкоди. До водної перешкоди розвідувальний загін висувається приховано. Якщо противник є на підступах до водної перешкоди, загін виявляє його опорні пункти, установлює проміжки в бойових порядках і, використовуючи їх, проникає до водної перешкоди. Визначає її ширину, глибину, швидкість течії, ґрунт і профіль дна, крутість і характер ґрунту берегів, наявність загороджень на берегах і біля води, зручні для форсування ділянки, наявність переправ і їх стан та переправляється на протилежний берег.

У ході ведення розвідки противника на протилежному березі розвідувальний загін виявляє його опорні пункти, незайняті ділянки, розташування вогневих засобів, других ешелонів (резервів), наявність і характер загороджень. Якщо неможливо переправитися на протилежний берег, розвідка противника, що обороняється на ньому, ведеться спостереженням зі свого берега. Переправу на протилежний берег у цьому випадку розвідувальний загін здійснює разом із передовим загоном або з підрозділами першого ешелону головних сил.

Під час ведення розвідки вночі застосовуються радіолокаційні станції розвідки наземних рухомих цілей, прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості. Особлива увага звертається на височини, околиці населених пунктів, узлісся та інші місця, де можуть бути підрозділи противника. Для захоплення полонених, зразків озброєння і техніки нерідко влаштовуються розвідувальні засідки і проводяться нальоти. Підрозділи повинні суворо дотримуватися світломаскування, діяти раптово, рішуче і зухвало.

У гірській місцевості розвідувальний загін, як правило, просувається уздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку шляхом послідовного огляду командних висот і спостереження з них. Для огляду доріг, троп, ущелин та інших місць осторонь від напрямку руху, де може бути противник, висилаються розвідувальні дозори і дозорні відділення (танки). У високогірних районах і на важкодоступних ділянках місцевості розвідка ведеться пішими дозорними, які забезпечені гірським спорядженням і навчені техніки подолання гірських перешкод.

У ході ведення розвідки розвідувальний загін проводить розвідувальні засідки в тіснинах, на перевалах і за крутими поворотами вузьких доріг. Нальоти РЗ проводить, як правило, в умовах, коли забезпечується напад на обраний об’єкт з тилу.

Віддалення розвідувального загону від своїх військ зменшується через порівняно низькі темпи наступу і труднощі з організації зв’язку в горах.

У лісі розвідувальний загін крім виконання звичайних завдань повинен розкрити: наявність і характер загороджень і руйнувань на просіках, дорогах та інших доступних для пересування напрямках; ділянки, де можливе застосування танків; наявність і стан просік, доріг і прихованих шляхів, що виводять у фланг і тил противника, який обороняється, а також наявність галявин і порубок лісу, придатних для висадки ТакПД.

Розвідувальний загін веде розвідку, головним чином, уздовж доріг, по просіках, широких стежках і рідколіссі перед фронтом військових частин (підрозділів), які наступають і на їх флангах. Віддалення розвідувального загону від своїх військ, як правило, менше, ніж за звичайних умов. У важкодоступних районах він діє у пішому порядку. Для швидкого перекидання розвідувального загону через важкодоступні райони і ділянки, а також на нові напрямки розвідки можуть використовуватися вертольоти.

У лісі від розвідувальних органів загону висилаються дозорні відділення (танки) і піші дозорні, а під час розвідки найбільш закритих ділянок місцевості (ярів, густого чагарнику) може проводитися їх прочісування.

Під час розташування на відпочинок підрозділами розвідувального загону в усіх випадках організовується безпосередня охорона і ведеться кругове спостереження. Спостерігачі виставляються не тільки на землі, але і, по можливості, на деревах. На найбільш загрозливих напрямках на віддаленні до 500 м виставляються спостережні пости (секрети). Зв’язок командира розвідувального загону зі спостережним постом (секретом) здійснюється по телефону.

У зимових умовах на розвідувальний загін покладаються завдання щодо визначення товщини і стану льоду на ріках і озерах, глибини і щільності сніжного покриву, ступеня промерзання боліт та можливих шляхів для висування техніки.

Для виконання визначених завдань особовий склад розвідувального загону екіпірується відповідно до умов району майбутніх дій, пори року і стану погоди. У ясні сонячні дні, якщо є сніжний покрив, розвідники забезпечуються захисними окулярами для захисту очей від яскравих сонячних променів і снігу. Особовому складу видається теплий одяг і взуття, засоби проти обмороження і вітамінні препарати. З розвідниками проводяться заняття з орієнтування, пересування вдень і вночі, з улаштування місць для ночівлі і відпочинку під відкритим небом взимку.

Озброєння, військова техніка і технічні засоби розвідки готуються до використання в умовах низьких температур. Бойові машини забезпечуються засобами підвищеної прохідності (самовитягування) і додатковим запасом пального. Якщо є сніговий покрив, вони фарбуються в білий колір. Для всього особового складу розвідувального загону готуються лижі. Вони укладаються в машинах або закріплюються на них зверху.

Для проникнення вглиб розташування противника розвідувальний загін використовує проміжки в його обороні, замерзлі озера, річки і болота, а для раптових дій, крім того, завірюху, снігопад, темний час доби й інші умови обмеженої видимості.

Під час підготовки та в ході наступу до завдань розвідувального загону входить виявлення ділянок, що обмежують використання важкої техніки. За потреби до складу розвідувального загону додаються сапери-розвідники з відповідним спорядженням. Під час виходу на лід і руху по ньому необхідно суворо дотримуватись запобіжних заходів!

З початком завірюхи та при великих снігопадах командир розвідувального загону звертає особливу увагу на організацію безпосередньої охорони, обігріву особового складу, недопущення отруєння його чадним газом.

Повернення розвідувального загону у розташування своїх військ здійснюється, як правило, зворотним переходом через передній край у призначеному місці.

Під час повернення розвідувального загону його командир вивчає обстановку на ділянці переходу переднього краю і порядок взаємодії з командиром підрозділу, який обороняється на цій ділянці, детально вивчає обстановку, обмірковує план виходу, намічає основний і запасний маршрути руху до ділянки переходу переднього краю. Прибувши в район, визначений для переходу, командир РЗ (дозору) розташовує підрозділ у найбільш безпечному місці, організовує розвідку та уточнює порядок дій. У встановлений час або з отриманням сигналу розвідувальний загін (дозор) переходить передній край.

Питання для самоконторолю

1. Склад, завдання та можливості розвідувального загону.

2. Що вказується під час постановки завдання командиру розвідувального загону?

3. Що включає в себе підготовка до дій у розвідці?

4. Порядок роботи командира розвідувального загону після отримання бойового завдання.

5. Що повинен зрозуміти командир розвідувального загону під час усвідомлення отриманого завдання?

6. Порядок оцінювання обстановки командиром розвідувального загону.

7. Що визначає у рішенні командир розвідувального загону?

8. Що вказує командир розвідувального загону при постановці бойового наказу?

9. Назвіть особливості ведення розвідки населеного пункту РЗ.

10. Назвіть особливості ведення розвідки водної перешкоди РЗ.

11. Назвіть особливості ведення розвідки РЗ у лісистій місцевості.

Розділ ІV