Підготовка підрозділів до дій у складі розвідувального загону

Розвідувальний загін висилається в різних видах бою і на марші для добування розвідувальних відомостей на найбільш важливому напрямку. Склад розвідувального загону залежить від характеру бойових дій військ, дій противника, обстановки, що склалася, умов місцевості і поставлених завдань на ведення розвідки. Він призначається, як правило, в складі роти, але як виняток, у деяких випадках (під час розвитку наступу в глибині оборони противника, під час переслідування і на марші в передбаченні вступу в бій) у розвідувальний загін може бути призначений механізований або танковий батальйон. Механізований підрозділ, виділений у розвідувальний загін, може підсилюватися танками, артилерією і протитанковими засобами, засобами ППО, підрозділами інженерних військ, військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту, а розвідувальний загін у складі танкового батальйону, крім того, і механізованими підрозділами.

Для ведення розвідки розвідувальному загону вказується напрямок або смуга розвідки. Ширина смуги розвідки залежить від визначеного завдання, сил і складу загону, виду бою, а також від умов місцевості. Розвідувальному загону в складі роти смуга розвідки визначається шириною до 5 км, у складі батальйону – до 10 км.

Віддалення основних сил розвідувального загону від переднього краю або підрозділів охорони своїх військ у ході ведення розвідки може становити до 50 км.

Розвідувальний загін виконує свої завдання спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням документів, зразків озброєння і техніки противника, а у випадках, коли неможливо добути відомості про противника іншими способами, і боєм. У ході ведення розвідки на території противника і на рубежах (у районах) його ймовірного руху можуть встановлюватись розвідувально-сигналізаційні засоби.

Від розвідувального загону висилаються вперед на віддалення до 10 км і в боки флангів на віддалення 3 – 5 км розвідувальні дозори силою до посиленого взводу кожний та дозорні відділення, кількість і склад яких залежить від визначеного завдання, дій противника і характеру місцевості, решта підрозділів складають основні сили загону. Від розвідувального загону в складі роти можуть бути вислані один-два, у складі батальйону – три-чотири розвідувальні дозори.

Командир розвідувального загону особисто організовує дії підрозділів, здійснює управління ними та перебуває, як правило, у складі основних сил. Для уточнення відомостей про противника та особистого його вивчення він може висуватися до розвідувальних дозорів.

Завдання командиру розвідувального загону ставиться командиром бригади, начальником штабу або начальником розвідки.

Під час постановки завдання командиру розвідувального загону вказуються: відомості про противника в смузі (на напрямку) майбутніх дій; дані про свої і сусідні підрозділи, які ведуть розвідку, та сигнали взаємного впізнання з ними; склад розвідувального загону; смуга або напрямок розвідки; завдання на розвідку (які відомості і до якого часу необхідно добути, вихідний пункт і час його проходження, порядок дій після виконання завдання, кінцевий пункт або рубіж ведення розвідки, коли закінчити розвідку, куди і за яким маршрутом повернутися або де зосередитися); порядок підтримання зв’язку і подання розвідувальних відомостей (кому, куди, яким способом і до якого часу подавати повідомлення), сигнали взаємного упізнання з літаками (вертольотами) своєї авіації; порядок проходження лінії фронту своїх військ, пропуск і відгук; порядок евакуації поранених і вбитих, а також доставки полонених, трофейного озброєння і документів; що робити з пошкодженим озброєнням і технікою.

Для зв’язку з командиром, який вислав підрозділ у розвідку, командир розвідувального загону отримує таблицю радіосигналів і кодовану карту.

Роботу з організації розвідки командир розвідувального загону проводить, як правило, по карті у вихідному районі.

Загальний порядок роботи командира розвідувального загону після отримання бойового завдання не відрізняється від порядку роботи командира батальйону (роти) під час організації бою.

Підготовка до дій у розвідці включає:

організацію дій розвідувального загону;

підготовку підрозділів до виконання поставленого завдання;

зайняття вихідного району;

проведення виховної роботи з особовим складом;

практичну роботу командира розвідувального загону, його заступників у підрозділах (з метою контролю та надання допомоги) та інші заходи.

Робота командира з організації дій розвідувального загону починається з отриманням бойового завдання і включає в себе:

усвідомлення завдання;

оцінювання обстановки;

прийняття рішення;

постановку бойових завдань підрозділам;

організацію взаємодії, управління та всебічного забезпечення дій.

У результаті організації дій розвідувального загону детально розробляються послідовність, терміни та способи дій усіх сил і засобів, що відображаються у відповідних бойових та інших документах.

 

Під час усвідомлення бойового завдання командир розвідувального загону повинен зрозуміти:

мету майбутніх дій у розвідці;

які розвідувальні відомості і до якого часу необхідно добути;

способи дій розвідувального загону;

порядок доповіді результатів розвідки;

порядок дій після виконання бойового завдання;

терміни готовності до виконання завдання.

Під час оцінювання обстановки командир розвідувального загону оцінює противника, стан своїх сил і засобів, місцевість у смузі (на напрямку) майбутніх дій, стан погоди, час доби, пори року.

Під час оцінювання противника він вивчає:

· положення, склад, стан, можливий характер його дій;

· імовірні рубежі зустрічі з розвідкою противника, його похідною охороною і головними силами;

· можливе розташування об’єктів розвідки, склад сил і засобів їх охорони та оборони;

· способи можливого впливу противника на підрозділи розвідувального загону в ході виконання завдань.

Оцінюючи стан своїх сил і засобів, командир розвідувального загону з’ясовує:

укомплектованість особовим складом, озброєнням, технікою і забезпеченість необхідними матеріально-технічними засобами для виконання поставленого завдання;

підготовленість командирів взводів, їх досвід і здатність здійснювати управління розвідувальним дозором під час виконання завдань;

час на підготовку до дій.

 

 

Під час оцінювання місцевості командир розвідувального загону вивчає:

· фізико-географічні умови (захисні властивості місцевості, ступінь її прохідності, наявність природних перешкод, якість дорожньої мережі, насиченість населеними пунктами, етнічні і конфесійні особливості населення);

· робить висновок про те, як тактичні властивості місцевості будуть впливати на виконання бойового завдання.

Рішення командир розвідувального загону формулює особисто на основі зясування отриманого завдання, висновків з оцінювання обстановки і проведення тактичних розрахунків.

У рішенні він визначає:

· замисел;

· бойові завдання підрозділам;

· основні питання взаємодії і порядок всебічного забезпечення, організацію управління.

Основу рішення складає замисел, у якому визначаються: напрямок зосередження основних зусиль розвідки, яким способом і в якій послідовності провести розвідку (знищити, захопити) противника; бойовий порядок загону.

У бойовому наказі командир розвідувального загону вказує:

відомості про противника;

завдання, які необхідно виконати в ході ведення розвідки розвідувальним загоном;

завдання розвідувальним дозорам (дозорним відділенням);

підрозділам основних сил – місце в колоні, напрямок (маршрут) руху, час проходження вихідного пункту і порядок безпосередньої охорони;

час готовності до виконання завдання, своє місце і заступника.

Після віддання бойового наказу командир розвідувального загону вказує порядок організації управління і взаємодії, визначає заходи щодо всебічного забезпечення, а за потреби, відомості про сусідні і ті, які діють попереду, розвідувальні органи, способи взаємного розпізнавання, порядок проходження переднього краю (охорони) своїх військ, пропуск і відгук.