Основні дати життя і творчості Івана Франка

(хронологічна таблиця)

Дата	Події
1856 25 серпня	У селі Нагуєвичах Дрогобицького повіту в Галичині, в присілку Слобода (або ж Гора), в родині заможного селянина-коваля Якова Франка та Марії з роду збіднілих шляхтичів Кульчицьких народився син Іван. Друге ім’я, дане Франкові при хрещенні, – Мирон).
	Шестилітнього І.Франка віддають до початкової школи у сусіднє село Ясеницю Сільну. Тут він навчився читати й писати по-українськи, по-польськи і по-німецьки, а також рахувати.
1864-1867	І.Франко навчається у Дрогобицькій Головній міській школі (так званій “нормальній”) у отців-василіян.
1865 ніч з 15 на 16 квітня	Навесні, у великодню ніч помер батько І.Франка. Мати незабаром вдруге вийшла заміж за Григорія (Гриня) Гаврилика, парубка з Ясениці Сільної, молодшого від неї на 10 років.
1867-1875	Навчання у Дрогобицькій гімназії. Тут вивчає класичні та слов’янські мови, захоплюється творами багатьох письменників світу, започатковує власну бібліотеку, збирає фольклор, пише перші твори, багато перекладає.
1871	Написаний перший вірш “ Великдень ”, присвячений батькові (не зберігся).
01.06.1872	Померла мати І.Франка.
1873	Перші драматичні спроби Івана Франка: польськомовна п’єса “ Югурта ” (повний текст не зберігся), драматичний епізод “ Ромул і Рем ”.
1874	У журналі “ Друг ” опубліковані перші Франкові вірші, написані у 1873 р. (“ Пісні народнії ”, “ Моя пісня ”). Написана історична драма “ Три князі на один престол ”. Франко познайомився з донькою священика Ольгою Рошкевич, сестрою свого товариша по гімназії. Невдовзі вона стала його коханою.
1875	Влітку успішно склав іспити за курс гімназії і одержав похвальне свідоцтво зрілості. Вступає до Львівського університету на філософський факультет. Вивчає українську мову та літературу, античну філософію, психологію. Бере активну участь у студентському житті, друкує свої твори в журналі “ Друг ”. Завдяки науковим успіхам І.Франка звільнили від плати за навчання і присудили йому стипендію – 210 золотих. Розпочата історична драма “ Славой і Хрудощ ”.
1876	Вийшла перша збірка поезій “ Баляди і роскази ”. Надрукована перша повість “ Петрії і Довбущуки ”.
1877	Виходить перша збірка оповідань “ Борислав. Картини з життя підгірського народа ”. Франка та його товаришів з редакції журналу “ Друг ” заарештовують за підозрою в організації таємного соціалістичного гуртка (перший арешт). Товариство “Просвіта” виключає Франка зі своїх членів.
1878	Після 9-місячного ув’язнення разом з Михайлом Павликом видає журнали “ Громадський друг ”, “ Дзвін ”, “ Молот ”, на сторінках яких друкує поезії “ Товаришам із тюрми ”, “ Каменярі ”, повість “ Boa constrictor ”, оповідання “ Моя стріча з Олексою ”.
1879	З 1 жовтня Франко – “однорічний доброволець” австрійської армії на службі в 55-му бережанському полку піхоти. Та через три тижні й три дні військово-лікарська комісія звільнила його від подальшої служби “із-за цілковитої непридатності” у зв’язку з короткозорістю.
1880	Під час подорожі до Коломиї Франка знову затримує поліція. Другий арешт (був ув’язнений 3 місяці). Після ув’язнення пише оповідання “ На дні ”, перші розділи повісті “ Борислав сміється ”.
1881	Розгортає широку літературну, наукову, політичну діяльність. У Львові видає журнал “ Світ ”.
Весна1881 –початок1883	Матеріальні нестатки змушують Франка жити в Нагуєвичах. Тут він пише повісті “ Борислав сміється ” і “ Захар Беркут ”, оповідання “ Ліси і пасовиська ”, “ Добрий заробок ”, поезії “ Галицькі образки ”, перекладає “Мертві душі” Гоголя, “Фауста” Гете, Вергілія, Шекспіра, Гайне, Гюго.
1885-1886	Перша і друга подорожі до Києва. Тут познайомився з М.Лисенком, М.Старицьким, Т.Рильським, В.Самійленком, І.Нечуєм-Левицьким та іншими українськими культурними діячами, з майбутньою дружиною.
1886	Товариство “Просвіта” вдруге виключає Івана Франка зі своїх членів. У Києві одружується з Ольгою Федорівною Хоружинською (1864-1941).
1887	Виходить збірка поезій І.Франка “ З вершин і низин ”. Написаний роман польською мовою “ Лель і Полель ” (за життя не опублікований). Народився перший син Івана Франка – Андрій(1887-1913).
1888	Франко бере участь у видані журналу “ Товариш ”.
1889	І.Франко пише поему “ Смерть Каїна ”. За активну громадсько-політичну діяльність Франка заарештовують утретє і ув’язнюють на 2,5 місяці (третій арешт). У в’язниці написав оповідання “ До світла ”, окремі поезії “ Тюремних сонетів ”. Народився другий син Івана Франка – Тарас (1889-1971).
1890	Виступає ініціатором утворення Русько-Української радикальної партії – першої політичної партії в історії України. Разом з М.Павликом засновує журнал “ Народ ”. У Львові вперше зустрічається з Михайлом Коцюбинським. Виходить з друку збірка оповідань “ В поті чола. Оповідання з життя робочого люду ”, поема “ Лис Микита ”. Народився третій син Івана Франка – Петро(1890-1941).
1891	Подорож до Праги на з’їзд української студентської молоді. Разом із М.Павликом видає газету “ Хлібороб ”. Перша зустріч із Лесею Українкою у Львові. Закінчує драму “ Украдене щастя ”, видає “ Пригоди Дон-Кіхота ”.
	Судовий процес над І.Франком та М.Павликом за спробу видати працю Ф.Енгельса “ Соціалізм утопічний і науковий ” (четвертий арешт). Суд засудив їх до штрафу в 10 злотих та 24 годин арешту. Товариство “Просвіта” та Товариство ім. Т.Шевченка відмовилися прийняти Івана Франка до своїх членів. З арахований студентом філософського факультету Віденського університету. У Відні по-польськи написана повість “ Для домашнього вогнища ”. Народилася Франкова донька Ганна(1892-1988).
1893	Виходить друге, доповнене видання збірки “ З вершин і низин ”. Крайова президія у Львові присуджує Іванові Франкові ІІІ премію за драму “ Украдене щастя ” (200 злотих ринських). У Відні Іван Франко захистив докторську дисертацію.
1894-1897	Франко з дружиною видає журнал “ Житє і слово ”. Друкуються повісті “ Основи суспільності ” та “ Для домашнього вогнища ”.
1895	Виходять з друку драми “ Кам’яна душа ”, “ Сон князя Святослава ”, поема-казка “ Абу-Касимові капці ”.
1896	Виходить друком лірична драма “ Зів’яле листя ”, комедія “ Учитель ”.
1897	Виходять статті “ Дещо про себе самого ”, “ Поет зради ”. Як наслідок –розрив з польським і українським громадянством під впливом скандалів навколо цих статей, втрата роботи в газеті “ Kurjer Lwowski ”, переслідування і жебрача бідність, неспроможність утримувати сім’ю.   Через фінансові проблеми припинив виходити часопис “ Житє і слово ”. Дискусія з Василем Щуратом з приводу “ Зів’ялого листя ” як “об’яву декадентизму в українсько-руській літературі” (заперечення цієї тези – Франків вірш “ Декадент ” (1897). Хвороба очей.
1898	Вихід збірки поезій “ Мій Ізмарагд ”. Франко увійшов до складу редакції журналу “ Літературно-науковий вісник ”. Опублікував статті про творчість Лесі Українки, Старицького, Самійленка, Карпенка-Карого, Золя та ін. Урочисте відзначення 25-літнього ювілею літературної та громадської діяльності Івана Франка в Галичині. На початку грудня бере участь у святкуванні століття виходу в світ “ Енеїди ” І.Котляревського у Львові й Чернівцях і присвячує цій події пролог “ Великі роковини ”.
1899	Вихід Франка з Русько-Української радикальної партії. Утворення Української соціал-демократичної партії та Національно-демократичної партії Галичини на чолі з М.Грушевським (до її складу увійшов і Франко (до 1904 р.). Виходять Франкова книга “ Поеми ”, збірка казок для дітей “ Коли ще звірі говорили ”.
1900	Вихід збірки поезій “ Із днів журби ” (у її складі поеми “ Іван Вишенський ” та “ На Святоюрській горі ”), збірки сатиричних оповідань “ Сім казок ”, “ Староруських оповідань ”, роману “ Перехресні стежки ”, історико-літературні праці. Франко перекладає твори Данте, Золя, Марка Твена, пише й друкує статті про іноземні літератури.
1901	Франко придбав невеличку площу у Львові і розпочав будівництво власної оселі. Зустріч у Львові з Лесею Українкою. Чеське етнографічне товариство у Празі та Товариство австрійської етнографії у Відні іменували Франка своїм членом-кореспондентом.
1902	Родина Франків переїхала до свого будинку. Виходять збірки “ Добрий заробок і інші оповідання ”, “ Панталаха і інші оповідання ”.
1903	Тяжка хвороба очей. Франко переніс операцію на правому оці. У грудні до Галичини приїздить Микола Лисенко, Франко бере участь у вшануванні його 35-літнього творчого ювілею. Виходять з друку збірки малої прози “ З бурливих літ ”, “ Малий Мирон і інші оповідання ”. Перекладає твори Шевченка німецькою мовою.
1904	Подорож до Італії, знайомство з пам’ятками культури Венеції, Флоренції, Риму.
1905	Написана і видана поема “Мойсей”. Виходять у світ збірка “ На лоні природи і інші оповідання ”, статті.
1906	Вчена рада Харківського університету надає Франкові з нагоди 50-річчя почесне звання доктора російської словесності за численні високоцінні наукові праці. Виходить друком збірка поезій “ Semper tiro ”, численні статті.
1907	Російські академіки висунули кандидатуру І.Франка у члени-кореспонденти Петербурзької академії наук, але реакційні кола не допускають обрання його до Академії. Виходять повісті “ Великий шум ” та “ Boa constrictor ” (нова редакція). Працює над перекладами з “Божественної комедії” Данте.
1908	Захворів на параліч обох рук і пальців, ускладнену психічними відхиленнями. Їде лікуватися до Ліпіка (містечка в Хорватії). У ніч з 7 на 8 квітня переживає страшне психологічне потрясіння. Франка переводять до шпиталю Боасів у сусідньому містечку Панкрац. Повернення до Львова. На другий день його на три місяці поміщають у лікарню братів Свйонтковських для душевнохворих. Написані останні оповідання – “ Неначе сон ” і “ Син Остапа ”. Виходять наукові праці, двотомне видання творів Т.Шевченка за ред. І.Франка.
1909	Лікувався на березі Адріатичного моря (Італія), де йому на час трохи полегшало. Весною на кілька днів приїздить до Києва. До Львова батька привіз Андрій Франко, який прибув за ним у Київ. Несподівана подорож-втеча Франка через Чернівці до Одеси (прагнув там у бібліотеці знайти рецепт ліків на хворобу рук).
1911	Виходять збірка поезій “ Давнє і нове ” (2-е, доповнене видання збірки “ Мій Ізмарагд ”), 2-е видання збірки “ Зів’яле листя ”, книга малої прози “ Батьківщина і інші оповідання ”, численні статті.
1912	Через надто бурхливі прояви хвороби Ольги Федорівни Франко змушений віддати дружину в лікарню для душевнохворих, проте невдовзі забирає її звідти, оскільки стан її здоров’я в шпиталі тільки погіршився.
1913	На початку року відвідує Тернопіль, Чернівці, інші міста Західної України, де читає свою поему “ Мойсей ”. Святкування 40-літнього ювілею літературної діяльності Івана Франка. Всенародне визнання генія. Уночі від приступу епілепсії помер син Андрій. Виходять “ Вірші на громадські теми ”, 2-е видання поеми “ Мойсей ”, збірки оповідань “ Рутенці ”, “ Панщизняний хліб і інші оповідання ”, “ Студії над українськими народними піснями ” .
1914	Початок Першої світової війни застає Франка в Криворівні. У кінці серпня він приїздить до Львова, де у самоті (сини були на фронті – Петро у Січових стрільцях, Тарас – поручник австрійської армії на італійському фронті, Ганна – у Києві, в тітки, дружина – в лікарні для душевнохворих) перебуває російську окупацію. У будинку Франка оселяється Ц.Зиґмунтовська з сином, щоб доглядати за хворим письменником. Вихід збірки поезій “ Із літ моєї молодости ”. Поет написав віршоване оповідання “ Євшан-зілля ” (інша назва “ Ор і Сирчан ”) та поему “ Кончакова слава ”. Працює над перекладами.
13.11. 1915 – 15.03. 1916	Перебуває у притулку Українських січових стрільців у Львові. Тут працює над перекладами, пише поезії, статті, лікується, спілкується зі стрільцями.
1915	Франко досліджує та перекладає античних авторів (Гомерівські гімни та епіграми, Гесіода, Овідія, Вергілія, Лукреція, Цезаря, Плутарха). Українська громадськість висуває Івана Франка на здобуття Нобелівської премії, але його смерть стає на перешкоді цьому.
Останні роки(1914-1916)	Працює над монументальною збіркою “ Поетичні оповідання про найдавнішу історію України-Руси ”. Протягом 8 місяців працює над поетичними переспівами історії Давнього Риму
1916 9 березня   28 травня	Тяжко хворий Франко продиктував своєму опікунові К.Бандрівському заповіт. Рукописи, листування і бібліотеку заповів українському народові, передавши у “хосен” НТШ, будинок і всю власність – дітям. Виділив кошти на довічне утримання дружини.   О 4-й годині пополудні у своєму будинку у Львові на шістдесятому році життя Іван Франко помер.   31 травня 1916 року труна з тілом Франка була тимчасово поставлена в орендованому склепі. Лише через десять років, 1926 року, останки Франкові були перенесені на вічний спочинок у могилу на Личаківському кладовищі. На могилі письменника був споруджений пам'ятник: висічену на камені фігуру робітника-каменяра.