Поняття інформації, її кількісна оцінка

Поняття інформації, її кількісна оцінка

Під інформацією розуміють будь-які відо­мості, що циркулюють у природі та суспільстві. Це сукупність повідомлень про зміни, що відбуваються в системі та її навко­лишньому середовищі, повідомлень, що виступають як особлива форма зв'язку між об'єктами — передавачем (джерелом інфор­мації) та приймачем (споживачем). Види інформації

1. елементарна (У неорганічному світі),т.б. неживі об’єкти можуть сигналізувати про зміни зовнішніх умов — зміна об'єму тіла за зміни температури тощо;

2. біологічна (У живій природі) — яка циркулює в біологічних орга­нізмах, і якої вони обмінюються із зовнішнім середовищем (наприклад, нервова система);

3. інтелектуальна або семантична (У людському суспільстві) — це засіб обміну інформацією між людьми.

При передачі інформації від однієї людини до іншої к-ть у отримувача збільш, а у тієї що передає зменш.

Для передачі і зберігання інф необхідно метер носії, т.б в чистому вигляді інформ не існує. Інф кодується при використанні матер носіїв. Їй ставиться у відповідності форма, колір, звук, або ін. параметри ел-тів носія.

Кількість інформації: статистичний підхід, за якого вона розглядається як сукуп­ність відомостей, повідомлень про положення певної системи, що випадково може виявитися в одному з можливих для неї станів., тобто система має певну ступінь невизначеності; підхід моделювання – вносимо певні обмеження до к-ті інформації і приймаємо в моделі, що система має певну к-ть станів і інф вважаємо повідомлення про фактичний стан системи

Од виміру інф є біт. Якщо використ логарифм 10 = діт, а якщо використ натур логарифм – ніт.

Якість інформації — сукупність властивостей інформації, що забезпечують задоволення вимог, що до неї пред'являються:

1. Доступність — властивість, пов'язана з легкістю сприйняття інформації, залежить від простоти інформації.

2. Актуальність — пов'язана з інтервалом часу «ід моменту ви­никнення даних до моменту їхнього споживання з урахуван­ням їх цінностей. Ця властивість пов'язана зі старінням ін­формації. Норми старіння:

а) економічна інформація старіє через 2 роки;

б) науково-технічна — 3-5 років;

в) наукова — можливі необмежені терміни.

3. Своєчасніст ь — властивість задовольняти інформаційні по­треби в потрібний час і в потрібному місці.

4. Стійкість — властивість інформації реагувати на зовнішній вплив без перекручування.

5. Точність — ступінь близькості відображуваного параметра до його значення.

6. Вірогідність — оцінка довірчої ймовірності точності (ймовір­ність того, що ми досягнемо відповідної точності).

7. Правдивість — властивість інформації відображати реально, без перекручувань тощо.

8. Цінність — комплексний показник якості, що розглядається на прагматичному рівні.

Інформація може перебувати у двох станах: інформація у вигляді потоків (інформація передається); інформація у вигляді масивів (тобто інформація переноситься в часі і ми її зберігаємо).

 

2. Класифікація інформації. Напрями н диференціації. Види інформації

Класифікація інформації

1. з погляду корисності: корисна — збільшує ймовірність правильного вибору; даремна — не змінює ймовірність правильного вибору; дезінформація - зменшує ймовірність прийняття правиль­ного рішення.

2. З погляду місцезнаходження: зовн — відомості про об'єкти поза системою; внутр — джерела знаходяться всередині організації.

3. За характером збереження: фіксована — припускається багаторазове використання; нефіксована — застосовується в момент одержання.

4. За ступенем готовності до використання: проміжна та кінцева; повна та часткова; використовується з іншою інформацією.

5. За характером використання: універсальна; пооб'єктна; функціональна.

НАПРЯМКМ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ

1. За аспектами управління: економічна; соціальна; організаційна; технічна.

2. За характером подання: візуальна; аудіовізуальна; аудіоінформація.

3. За формою подання: літерна (оцінюється якісний аспект явищ); цифрова (кількісна сторона); кодована (при використанні технічних засобів управління).

4. За джерелами: вхідна; вихідна.

5. За часом активного використання інформації: постійна; змінна.

ВИДИ інформації

Статистична інформація — це офіційна документована дер­жавна інформація, що дає кількісну характеристику подій і явищ, які відбуваються в ек, соц, культурній та ін. сферах життя Укр. Держ статистична Інф підлягає систематичному відкритому публікуванню.

Масова інформація — це публічно поширювана друкована й аудіовізуальна інформація. Друкованими засобами масової інформації є періодичні дру­ковані видання (преса) — газети, журнали, бюлетені тощо та разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальними засо­бами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно.

Інформація держ органів та органів місцевого та регіо­нального самоврядування — це офіційна документована ін­формація, яка створюється під час поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місце­вого та регіонального самоврядування. джерелами Є: законодавчі акти Укр, ін акти, що приймаються ВРУ та її орга­нами, акти Президента Укр, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти держ органів.

Правова інформація — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, пра­вопорядок, правопорушення та їх про­філактику тощо. Джерелами є Конституція України, інші законодавчі та підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масо­вої інформації, публічні виступи.

Інформація про особу — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу є: на­ціональність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата та місце народження.

Інформація довідково-енциклопедичного характеру — це сис­тематизовані, документовані або публічно оголошені відо­мості про суспільне, державне життя та навколишнє при­родне середовище. Основними джерелами цієї інформації є: енциклопедії, слов­ники, довідники, рекламні повідомлення й оголошення, путів­ники, картографічні матеріали тощо.

Соціологічна інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і со­ціальних груп до суспільних подій і явищ, процесів, фактів. джерелами є докумен­товані або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших со­ціологічних досліджень.

Економічна інформація

Однією з галузей інформації є економічна інформація. До неї належать повідомлення, що циркулюють в економічній системі та якими вона обмінюється із зовнішнім середовищем.

Економічна інформаційна система (ЕІС) — це сукупності внут­рішніх і зовнішніх потоків прямого та зворотного інфор­маційного зв'язку економічного об'єкта, методів, засобів, фахівців, що беруть участь у процесі обробки інформації та вироблення управлінських рішень.

Об’єкт відображення: виробничо-господарська діяльність.

Призначення: вдосконалення процесу управл з метою поліпшення техніко-ек систем

Об’єкти ек інф: підрозділи, обладнання, вимоги, робітники, тобто всі елементи про які збирається інф

Джерела інф: службові особи. Підрозділи, датчики вир-чої сист

ЕІС можна розчленовувати на складові елементи, тобто ЕІС — багаторівнева система.

На к-му рівні ЕІС — інформація, що представляє собою масив документів даної форми (має назву складена одиниця інформа­ції).

Складену од можна послідовно розділити на реквізити — інформаційні сукупності, що не підлягають подальшому розподілу. Реквізит являє собою сукупність символів (літерних і цифро­вих). При цьому елементарним символом є біт (двоїчний символ 1 або 0). При представленні в комп'ютері мінімальною одиницею інформації використовують байт, що складається з 8 біт. Реквізити підрозділяються на основи й ознаки.

Основи характеризують кількісні властивості сутностей, отримані внаслідок обчислень або вимірів (виконуються арифметичні операції). Ознаки характеризують якісні властивості сутностей (час і місце подій, обставини тощо); за допомогою ознакздійснюється пошук інформації, сортування, вибірка та ін. (логічні операції).

На основі показників будуються документи ( інформаційна сукупність, що має самостійне значення та характеризується повним набором реквізитів і показників)

Сукупність однорідних документів називається масивом доку­ментів.

Інформаційна сукупність — повний набір інформації, до­статній для всебічної характеристики об'єкта за деякий про­міжок часу.

Інформаційні сукупності підрозділяються на номенклатури (універсальна множина даної інфор­маційної сукупності)та позиції (окремий елемент номенклатури).

Сукупність інформації, достатня для вироблення певного судження про конкретне явище, факт, процес, називається повідомленням.

Властивості ек інф:

1. має лінійну форму – записується по рядках;

2. дискретна інф – надається в алфавітно-цифровому вимірі;

3. трив зберіг – певний термін, здається в архів;

4. однотипна і однорідна – існують певні форми;

5. джерела масові, які мають багато спільного;

6. одні і ті ж дані використ багаторазово для отрим інф для різних служб і видів господар діяльн.

7. підлягає періодичній або регулярній обробці

8. в процесах обробки переваж логічні опер

9. матем обробка зводиться до арифм дій

10. хар-ся великим обсягом і простими опер обробки

11. вхідна інф фіксується на первинних док-тах і вимагає перенесенню на машинні носії

 

 

Масиви даних

Під час організації раціонального варіанту внутрішньомашинної інформаційної бази даних, яка найбільш повно відображає специфіку об'єкта управління, перед розробниками постають вимоги до організації масивів, які можуть бути суперечливими. До них належать:

1) повнота подання даних;

2) мінімальний склад даних;

3) мінімізація часу вибірки даних;

4) незалежність структури масивів від програмних засобів їх організації;

5) динамічність структури інформаційної бази.

Останнім часом склалися такі основні підходи до побудови внутрішньомашинної інформаційної бази:

1) проектування масиву як відображання змісту окремого доку­мента;

2) проектування масивів для окремих процесів управління;

3) проектування масивів для комплексів процесів управління, які реалізуються;

4) проектування бази даних;

5) проектування декількох баз даних.

Під структурою масиву розуміємо формат записів у масиві, розмір полів і їх розміщення в машинному запису, ключові атри­бути та впорядкування масиву за ними.

Типи масивів:

Вхідні масиви (первинні) — це проміжна ланка між первинними інфор­маційними повідомленнями і основними масивами.

Основні масиви (Базові) створюються на основі вхідних, постійно збе­рігаються та містять основні дані про об'єкти управління та про­цеси виробництва. Кожний основний масив містить усю сукуп­ність інформації, яка всебічно характеризує однорідні об'єкти та потрібна для реалізації функцій управління. За змістом ці ма­сиви ми можемо класифікувати на такі групи: нормативні, розціночні, планово-договірні, регламентуючі, довідково-табличні та постійно-облікові. Необхідність створення таких масивів зумовлена необхідністю забезпечення принципу одноразового формування масивів, уне­сення змін та усунення дублювання.

Робочі масиви (проміжні) призначені для роботи програм, які реалізують розв'язання конкретних задач процесів управління та містять обмежене коло атрибутів одного чи декількох основних масивів. Робочі масиви організуються в момент розв'язання задачі та лише на час її розв'язання, після чого їх анулюють.

Вихідні масиви (результативні) формуються під час розв'язання задачі та ви­користовуються для модифікації основних масивів і виведення вихідних (результатних) інформаційних повідомлень.

Масив даних — це конструкція даних, компоненти якої ідентичні за своїми характеристиками і є значенням функ­ції від фіксованої кількості цілочисельних аргументів.

Файл — це ідентифікована сукупність примірників повністю описаного в конкретній програмі типу даних, розміщених ззовні програми в зовнішній пам'яті та доступних прог­рамі, за допомогою спеціальних операцій.

Автоматизований банк даних

АБД - це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних.

АБД можна класифікувати за різними ознаками.

1. За призначенням АБД бувають:

• інформаційно-пошукові; • спеціалізовані за окремими галузями науки та техніки; • банки даних для автоматизації задач організаційно-еконо-мічного управління; • банки даних для систем автоматизації наукових досліджень і виробничих випробувань; • банки даних для систем автоматизованого проектування.

2. За архітектурою обчислювального середовища АБД бувають централізовані і розподілені.

3. За видом інформації, що зберігається, розрізняють банки: даних, документів і знань.

4. За мовою спілкування користувача з БД розрізняють системи з базовою мовою (відкриті системи) та власною мовою (закриті системи).

У відкритих системах мовним засобом спілкування з БД є одна з мов програмування, наприклад Фортран, Паскаль тощо. В таких системах для спілкування з БД потрібний посередник, тобто програміст, який володіє вибраною мовою програмування.

Закриті системи мають власну мову спілкування, що, як правило, набагато простіша за мови програмування. Тому в таких системах не потрібний посередник-програміст для спілкування з БД. Самі користувачі за відповідної підготовки зможуть працювати з БД.

Основними складовими компонентами АБД є база даних (БД) і система управління БД (СУБД).
База даних - це пойменована, структурована сукупність взаємопов'язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під управлінням СУБД. БД являє собою інтегроване сховище даних, яке призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм. Зв'язок кінцевих користувачів та прикладних програм з БД відбувається через СУБД, яка є інтерфейсом між користувачами і БД.

Таблиця 1 – Витрати на придбання устаткування

 

2. Заробітна плата:

де –основна заробітна плата;

–доплати та премії;

– коефіцієнт, що враховує відрахування на страхування, у фонд зайнятості, фонд Чорнобиля та пенсійний фонд.

В основну заробітну плату включається зарплата наладчиків, програмістів. До доплат належать премії та оплата роботи у свят­кові дні. Під час розрахунку З_зп враховуються відрахування на со­ціальне страхування, в пенсійний фонд, у фонд Чорнобиля й у фонд зайнятості.

3. Накладні витрати:

а) витрати на електроенергію обчислюються за формулою:

де – вартість 1 кВт/год.;

– потужність устаткування, кВт;

– кількість робочих днів;

– щоденна норма роботи, год.; формується, виходячи з річної норми роботи освіт­лення для однозмінної роботи Т_осв = 800 год., тоді щоденна норма роботи освітлення дорівнює:

 

б) витрати на обслуговування та профілактику устаткування обчислюються за формулою:

де –щомісячні витрати на профілактику й обслуговування устаткування;

–період монтажу, міс.

в) витрати на опалення обчислюються за формулою:

де –вартість опалення 1 м² приміщення на місяць;

– займана площа під час монтажу та налагодження, м²_.

г) витрати на освітлення обчислюються за формулою:

де –освітленість робочої площі, Вт/м² (25);

– вартість 1 кВт/год.;

д) амортизаційні відрахування на приміщення, включаючи ре­монт, становлять А% від вартості приміщення, господарські ви­трати на місяць (Г_в):

29. Розрахунок витрат на експлуатацію системи

Якструктуру витрат приймаємо капітальні витрати та витрати на експлуатацію системи. У витрати на експлуатацію системи містять:

1. матеріальні витрати;

2. заробітну плату (включаючи основну, додаткову, премії та до­плати, а також обов'язкові відрахування);

3. накладні витрати.

Як структуру витрат приймаємо капітальні витрати та собівар­тість експлуатації системи протягом усього терміну експлуатації. У суму капітальних витрат входить вартість апаратних засобів (АЗ) і вартість монтажу та налагодження ПЗ (МН). У такий спосіб капі­тальні витрати становлять:

КВ = АЗ + МН.

У собівартість експлуатації системи включаємо:

- матеріальні витрати, Зм;

- заробітну плату персоналу, Ззп;

- накладні витрати, Знакл.

Собівартість експлуатації системи за рік:

1. Витрати на матеріали З_м: дискети 1,44 Мб; матеріали для принтера.

2. Заробітна плата.

В основну заробітну плату включається зарплата адміністра­тора мережі З_а. У такий спосіб визначаємо фонд зарплати за рік становитиме:

Премії становлять П%фонду заробітної плати. У такий спосіб розмір доплат:

Річний фонд заробітної плати становитиме:

Під час розрахунку річного фонду заробітної плати враховуємо коефіцієнт К відрахування на соціальне страхування, у фонд Чор­нобиля, у фонд зайнятості й у пенсійний фонд.

3. Накладні витрати:

а) витрати на зміст та експлуатацію апаратних засобів. Амортизаційні відрахування на устаткування становлять 12,5% від вартості устаткування:

б) витрати на електроенергію (річні):

 

де Св — вартість 1 кВт/год.;

Р_ч — щоденна норма роботи, год.;

Крд — кількість робочих днів;

И_ел — потужність устаткування;

и — коефіцієнт використання устаткування.

г) витрати на обслуговування та профілактику:

д) витрати на опалення:

є) витрати на освітлення:

У підсумку одержимо З_ткл.

Підставивши отримані значення у формулу розрахунку собі­вартості експлуатації системи за рік, одержимо значення С_ек.

Загальні відомості про СІАЗ

СІАЗ — складна інтегрована регіональна багаторівнева ієрар­хічно організована людино-машинна система — призначена для підтримки ефективного управління життєдіяльністю регіонів усіма причетними до цього процесу органами уп­равління на основі комплексів організаційно-адміністра­тивних і економіко-математичних методів, а також сучас­них інформаційних технологій.

Основна мета створення СІАЗ — підвищення ефективності регіонального управління всіма сферами життєдіяльності окре­мих регіонів, що в свою чергу впливає на якість управління дер­жавою загалом.

Генеральні задачі системи узгоджуються з реалізацією державної політики інформатизації України та спрямовані на підвищення загального рівня інформатизації держави:

· за рахунок охоплення усієї території країни географічно віддаленими, але адміністративно й інформаційно пов'язаними між собою об'єктами інформатизації (регіональними органами виконавчої влади);

· за рахунок формування внутрішнього ринку для вітчизняних виробників конкурентоспроможної продукції (програмних, технічних засобів і послуг у галузі інформатизації) насамперед таких, які взагалі не виробляються за кордоном та орієнто­вані виключно на специфіку вітчизняних користувачів, у цьому разі на специфіку регіональних органів державної влади й управління.

Функціональними цілями системи є:

1. створення умов для ефективного управління на всіх рівнях дер­жавної виконавчої влади (центр — область — місто — район —населений пункт) шляхом розробки та впровадження типо­вих регіональних інформаційних інфраструктур, що забезпе­чили б інформаційну підтримку стратегічних і тактичних рі­шень органів державної виконавчої влади на основі новітніх інформаційних технологій, комплексної автоматизації (комп'ю­теризації) апарату управління;

2. створення передумов та елементів інфраструктури для фор­мування єдиного інформаційного простору України, націо­нального банку комп'ютерної інформації;

3. створення умов для входу України до всесвітнього інформа­ційного простору.

Організаційні задачі системи:

5. координація діяльності центральних і регіональних органів державної виконавчої влади у сфері інформатизації управ­ління державою;

6. удосконалення та раціональна організація інформаційних потоків за рахунок створення типової системи документообігу;

7. виключення дублювання розробок у різних регіонах, економія за рахунок цього коштів із місцевого бюджету;

8. концентрація й об'єднання фінансових (центрального, міс­цевого бюджетів і позабюджетних коштів), інтелектуальних і матеріально-технічних ресурсів на створенні типових про­ектних рішень, що забезпечить значну економію

Типовість системи означає, що до неї належать лише ті ком­поненти, які вирішують проблеми, характерні для більшості регіонів (типові функції), але це ні в якому разі не має заважати нарощуванню підсистем зі специфічними для окремого регіону функціями.

 

 

33. Призначення та мета створення СІАЗ

СІАЗ — складна інтегрована регіональна багаторівнева ієрар­хічно організована людино-машинна система — призначена для підтримки ефективного управління життєдіяльністю регіонів усіма причетними до цього процесу органами уп­равління на основі комплексів організаційно-адміністра­тивних і економіко-математичних методів, а також сучас­них інформаційних технологій.

Основна мета створення СІАЗ — підвищення ефективності регіонального управління всіма сферами життєдіяльності окре­мих регіонів, що в свою чергу впливає на якість управління дер­жавою загалом. Ця мета досягається за рахунок: забезпечення всіх органів управління регіоном актуальної та достовірної інформації, в обсязі, необхідному та достатньому для прийняття обґрунтованих рішень; застосування досконаліших методів аналізу поточного стану життєдіяльності регіонів, розробки прогнозів соціально-еко­номічного розвитку регіонів, а також розподілу ресурсів, якими розпоряджуються органи управління регіоном (зокрема, фінан­совими);

Упровадження СІАЗ забезпечує покращення якості функціо­нування органів регіонального управління, що, насамперед, по­лягає в більш повному забезпеченні різноманітних потреб насе­лення відповідних регіонів за рахунок:

1. підвищення оперативності та достовірності даних, необхід­них для обґрунтування та прийняття рішень підвищення ефективності організації системи обліку та конт­ролю інформації за видами діяльності органів регіонального управління;

2. зниження рівня втрат інформації, пов'язаних з існуючим рів­нем організації обліку, контролю, плануванню та звітності;

3. підвищення показників економічної діяльності за рахунок автоматизації процесів управління;

СІАЗ створюється з урахуванням можливостей модифікації та розвитку системи, пов'язаних із:

1. упровадженням нових інформаційних технологій і задач;

2. підключенням до системи нових користувачів і джерел інформації;

3. упровадженням в систему нових технічних і програмних засобів;

4. використанням території;

5. наявністю та використанням трудових ресурсів, їх професійно-кваліфікаційною структурою, рівням безробіття;

Усі ці відмінні особливості безпосередньо відображаються на організаційних структурах (складі підрозділів і служб) і складі функцій та задач органів регіонального управління.

34.Вимоги до СІАЗ.

1. Проблемно-орієнтований багатогалузевий підхід до формування функціональної структури системи з реалізацією об'єктно-оркнтованої моделі інформаційних ресурсів регіону.

2. Територіальна розподіленість системи та її інформаційна і програмно-технологічна інтегрованість

3. Ієрархічність сист за рівнями Центр (інтерфейс)-обл-район (місто)-населений пункт.

4. Будь-який рівень сист скл з інформ вуз­лів — підсистем, у кожній з яких виділяються автоматизо­вані робочі місця (АРМи), які підтримують окремі функції підсистеми.

5. Інформаційна база підсистем реалізується у вигляді локальних банків даних (ЛБД), якій містять загальну для всіх АРМ інфор­мацію

6. У рамках підсистем АРМ взаємодіють через локальну мережу

Зовн зв'язок підсистем, їх взаємодія з ін. підсистемами здійсн через регіональні мережі, які мають виходити на загальнодержавну і міжнародні мережі:

· Відкритість системи до нарощування на рівні підсистем та АРМ за рахунок модульної побудови її структури.

· Спадкоємність системи до наявних систем, підсистем і комп­лексів задач зі збереженням їхніх прогресивних характерис­тик і тенденцій розвитку, або їх підключенню як унікального (нетипового) елементу через новий інтерфейс до СІАЗ кон­кретного регіону.

· Максимальне збереження накопиченої умовно-постійної інфор­мації шляхом використання наявних ЛБД із виконанням необхідних модернізацій, трансформацій і доробок

· Тиражованість системи та її окремих елементів в усіх регіонах України забезпечується розробкою типових проектних рішень з наступною необхідною адаптацією до умов конкретного ре­гіону, для чого типові проектні рішення мають бути забезпе­чені повним комплектом проектної й експлуатаційної доку­ментації згідно з чинними стандартами

· Орієнтація системи підсистем та АРМ СІАЗ на кінцевого користувача — проблемного фахівця, який не володіє навич­ками програмування і який для вирішення власних задач (виконання власних функцій) має в будь-якому режимі керу­ватися лише вказівками на екрані ПЕОМ.

 

 

35. (36+37+38+39)Функціональні підсистеми СІАЗ

Функціональні підсистеми СІАЗ

1. Економіко-правові підсистеми

2. Підсистеми виробництва й обслуговування населення, при­родних ресурсів

3. Гуманітарні та соціапьні підсистеми міжнародних відносин

4. Підсистеми оборонної роботи, захисту населення, правопо­рядку

Виходячи з соціально-економічних процесів, загальнодер­жавних пріоритетів у різних галузях економіки, у функціональні підсистеми СІАЗ включають типові «управлінські» першочергові комплекси задач.

Більшість комплексів задач безпосередньо стосуються розв'я­зання суто галузевих проблем, і їх автоматизації має виконуватися в рамках галузевих програм інформатизації, але агреговані дані про стан справ у регіоні в певній галузі (тобто про резуль­тати діяльності територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади) має через відповідний інтерфейс надходити до ядра СІАЗ, де має відбуватися інтеграція з необхідними дани­ми інших галузей, що складатиме інформаційне підґрунтя для системи підтримки прийняття рішень на рівні регіону, а також для подання необхідних звітних, інформаційних та інших мате­ріалів до центральних органів влади та управління. Тому з наве­дених нижче комплексів задач відбирають ті вихідні документи, або навіть окремі показники, які необхідні для формування пас­порту регіону (умовно-постійна інформація), а також для прий­няття рішень на рівні керівництва регіону (оперативна інформа­ція). Для виключення дублювання та неоднозначності окремих показників максимально використовуються матеріали державної статистичної звітності, що збираються територіальними статис­тичними органами, і через галузеві інтерфейси збираються в ядрі СІАЗ лише ті дані, яких немає у статистичних звітах.

36.Економіко-правові підсистеми

Підсистема «Територія, адміністративно-територіальний поділ, землеустрій, землекористування». Комплекс задач: облік населених пунктів та об'єктів територіального поділу (ГІС);створення та ведення зведеної системи кадастрів (ГІС); облік земель регіону (земельний кадастр) (ГІС), економічна та грошова оцінка земель; облік водних ресурсів, водозабірних споруд і зон санітарної охорони джерел (ГІС); облік лісів, угідь, аналіз їх використання та підготовка пропо­зицій викорис­тання (ГІС);

Підсистема «Адміністративне управління» Комплекс задач: перелік структурних підрозділів адміністрації, органів місце­вого самоврядування; облік керівних кадрів, навчання, атестація, питання — дер­жавної служби та нагород; діловодство, документообіг; матеріально-технічне забезпечення; облік і реалізація звернень громадян; контроль виконавської дисципліни, контроль термінів надан­ня передбачених законодавством звітів; планування і організація роботи Ради, організація роботи де­путатів

Підсистема «Законодавство, підзаконні акти» Комплекс задач: облік і зберігання масивів законодавчих актів, Указів Пре­зидента України, постанов Уряду та інших нормативних доку­ментів; аналіз рішень місцевих органів виконавчої влади та самовря­дування щодо виконання законів; контроль за виконанням законодавчих актів та інших норма­тивних документів; облік і аналіз власних рішень та актів підпорядкованих ланок управління для прийняття рішень з їх скасування, зупинення чи вдосконалення; інформаційне забезпечення правничих послуг для населення

Підсистема «Статистика» Комплекс задач: облік суб'єктів статистичної звітності; збирання й обробка статистичної звітності згідно з регламен­том Мінстату, подання звітності до Мінстату та керівництву регіону; надання інформаційних послуг фізичним і юридичним особам.

Підсистема «Економіка та соціально-економічний розвиток» Комплекс задач: підготовка програм соціально-економічного розвитку та конт­роль за їх виконанням; управління державним майном; облік та аналіз використання природних, трудових, матеріаль­них і фінансових ресурсів; прогнозування й облік експортного потенціалу та експорт­них виробництв регіону; облік імпорту в регіон;

Підсистема «Бюджет і фінанси» Комплекс задач: підготовка місцевого бюджету, аналіз і контроль його вико­нання; аналіз фінансового стану підприємств та організацій; облік об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню; реєстрація, облік та аналіз використання місцевих позабюд­жетних фондів; облік та аналіз реалізації іноземних інвестицій у регіон;

Підсистема «Податки» Комплекс задач: ведення регіонального сектору Державного реєстру фізичних (із використанням ідентифікаційних номерів) і юридичних осіб — платників; облік надходження податків за джерелами та належністю до бюджетів усіх рівнів; облік неплатників податків; облік пільгових категорій суб'єктів господарської діяльності; ведення нормативно-правової бази щодо податків.

Підсистема «Майно регіону, приватизація, підприємництво» Комплекс задач: облік майна, що знаходиться в комунальній власності, аналіз його використання, розподіл і перерозподіл; облік майна загальнодержавної власності, переданого в регіо­нальне управління; облік нерухомості, аналіз її використання та підготовка про­позицій з оптимального її використання; видача ліцензій та інших документів дозволу.

Рівні СіАЗ

обласний (всі ОДА), Уряд Автономної Республіки Крим;

міський (Киівська і Севастопольська МДА, міськвиконкоми інших міст);

районний (усі РДА обласного підпорядкування та РДА міст Києва та Севастополя, райвиконкоми в інших містах);

рівень населеного пункту.

Взаємодія всіх рівнів системи має реалізовуватися в рамках регіональної інформаційної мережі

На початковому етапі проектування СіАЗ органів регіонального управління її організаційна структура загалом має базуватися на визначених вище типових для кожного рівня інформаційних вузлах-підсистемах.

На кожному рівні має бути розроблена взаємодія по горизонталі з елементами інформаційних систем відповідного рівня виконавчих структур органів самоврядування та територіальних підрозділів галузевих органів виконавчої влади.

Комплекс задач генерації забезпечує створення варіанта системи, яка відповідає заданим вимогам. Цей комплекс має містити формування службової інформації для забезпечення функццонування СіАЗ. При цьому метаінформація має дати уявлення про користувачів послуг СіАЗ.

Комплекс задач управління функціонуванням має містити:

планування роботи (ЛАЗ і3 забезпечення органів управління

інформацію згідно з регламентом;

управління послідовністю дс (рішення задач і процесів);

налагодження процесу обробки інформації

контроль виконання регламенту подання повідомлень на вищий рівень;

ведення протоколу роботи системи;

управління збереженням інформації;

Комплекс задач підтримки зв 'язку й обробки інформації має передбачати:

приймання й обробку вхідних повідомлень формування вихідних повідомлень;

редагування інформації;

пошук і доступ до даних;

формування запита;

розподіл даних і їх каталогізацію.

Процес оновлення та поповнення інформації має враховувати ту обставину, що місце прийняття та первинної обробки її може не збігатися з місцем збереження, при цьому між окремими базами можуть існувати складні ієрархічні зв'язки створення нових даних.

 

Вимоги до структури СІАЗ

Вимоги до надійності

СІАЗ має задовольняти наступ