Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характеристика інфологічної моделі баз даних
Проектування даних пов'язане з багаторівневим їх поданням: зовнішнім, інфологічним, дата логічним, внутрішнім. Зовнішній рівень являє собою вимоги до даних з боку користувачів і прикладних програм, а також словесний опис даних та їх взаємозв'язків і відображає інформаційні потреби користувачів і прикладних програм. Іноді для опису зовнішнього рівня використовуються матричні або інші формалізовані методи. Опис зовнішнього рівня не виключає наявності дублювання, надлишковості, неузгодженості тощо. Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну модель (ШМ) предметної області, в якій виключено надмірність даних і відображені інформаційні особливості об'єкта управління, без урахування особливостей і специфіки конкретної СУБД. Мета інфологічного проектування — створити структуровану інформаційну модель ПО, для якої розроблятиметься БД. Під час проектування на інфологічному рівні створюється інформаційно-логічна модель, яка має відповідати таким вимогам: 1) коректність схеми БД, тобто адекватне відображення модельованої ПО; 2) інфологічна модель має бути описана мовою, зрозумілою програмістам, адміністратору та майбутнім користувачам; 3) простота та зручність використання на наступних етапах проектування, тобто ІЛМ має легко відображатися в моделі БД. Сутність інфологічного моделювання полягає у виділенні інформаційних об'єктів ПО (файлів), які підлягають зберіганню в БД, а також визначенні характеристик об'єктів і зв'язків між ними. Характеристиками об'єктів є атрибути. Даталогічний (логічний, концептуальний) рівень формується з урахуванням специфіки й особливостей конкретної СУБД. На цьому рівні будується концептуальна модель даних, тобто спеціальним способом структурована модель ПО, яка відповідає особливостям та обмеженням вибранної СУБД. Внутрішній рівень пов'язаний із фізичним розміщенням даних у пам'яті ЕОМ. На цьому рівні формується фізична модель БД, яка містить структури зберігання даних в пам'яті ЕОМ, включаючи опис форматів записів, їх логічне або фізичне впорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеристики та шляхи доступу до даних. 25. Технології збереження й обробки даних засобами СУБД (система управління базою даних)
Процес взаємодії користувача та певного сховища даних показано на рис. 1.
Рис. 1 – Процес взаємодії користувача і деякого сховища даних З погляду конкретної задачі існують 3 етапи взаємодії: 1. Витяг даних із одного або декількох файлів; 2. Добір із них потрібних; 3. Обробка даних і рішення за їхньою допомогою поставленої задачі (наприклад, побудова графіка). I. База даних на мейнфреймі (фрейм – в експертних системах структура представлення знань, що із заповненням її елементів – слотів визначеними значеннями перетворюється на опис конкретного факту, події процесу. У мережах – порція інформації – кадр). Витяг та обробка даних відбувається на одній машині. Користувач одержує вже готову інформацію. II. Технологія файл-сервер. Дані зберігаються на файл-сервері (рис. 2.). На робочу станцію надсилаються не лише дані, необхідні кінцевому користувачеві, але й дані, що будуть використовуватися для виконання запиту (індексні файли — список покажчиків на записі в БД тощо). Обсяг «зайвої» інформації може бути більшим, ніж «потрібної». Недоліки: 1. Необхідно прискорити обмін даних із диском. 2. Необхідно використовувати могутній комп'ютер для робочої станції. 3. Якщо багато працюючих, зростає сітковий графік (потік повідомлень у мережі; робоче навантаження лінії зв'язку), тобто час реакції системи швидко падає. Рис. 2 – Технологія файл-сервер Технологія має на увазі, що на кожній робочій станції знаходиться свій екземпляр СУБД. Взаємодія цих СУБД для синхронізації роботи через файл-сервер призводить до додаткових утрат (необхідно передавати додаткову інформацію). Ш. Технологія клієнт-сервер. Передбачає одну СУБД для всіх користувачів, розташовану на сервері (рис. 2.3). Рис. 3 – Технологія клієнт-сервер Програма користувача формує запит на добір даних і відсилає запит серверові. Сервер відбирає дані, що відповідають виконуваному запитові та відсилає їхньому програмі-клієнтові. Програма-клієнт обробляє отримані дані та виводить їх на екран користувачеві сітковий графік значно нижче, ніж за технолога файл-сервер, однак, додається час чекання ресурсів на сервері.
26. Економічна ефективність автоматизації управління Створення інформаційної системи вимагає витрат на розробку та впровадження ІС, а також поточних витрат на функціонування системи. Витрати на розробку та впровадження ІС включають: попередні витрати (тобто витрати на розробку); капітальні витрати на придбання (виготовлення), транспортування, монтаж і налагодження обчислювальної техніки, периферійних пристроїв, засобів зв'язку, допоміжного устаткування, оргтехніки, продуктивного-господарського інвентарю, а також програмних засобів; витрати на будівництво (реконструкцію) будинків, споруд, необхідних для функціонування ІС; витрати на підготовку (перепідготовку) кадрів; зміна оборотних коштів у зв'язку з розробкою та впровадженням ІС. Ефективність ІС визначають співставленням результатів від функціонування ІС і витрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення та розвитку. Оцінку ефективності ІС проводять під час: формування вимог, запропонованих до ІС, аналізу створюваних і функціонуючих ІС на відповідність заданим вимогам; вибору найкращого варіанта створення, функціонування та розвитку ІС; синтез найбільш доцільного варіанта побудови ІС за критерієм «ефективності-витрат». Оцінку ефективності ІС проводять для: аналізу й обґрунтування доцільності створення функціонування та розвитку ІС; вибору найбільш економічно ефективного варіанта розробки та впровадження ІС; визначення розмірів відрахувань у ФЕС за створення ІС та ін. 27. Показники економічної ефективності ІС Під час оцінювання економічної ефективності ІС використовують узагальнюючі та загальні часткові показники. Основним показником економічної ефективності ІС є річний економічний ефект (розрахунковий і фактичний). Розрахунковий річний економічний ефект від розробки та впровадження ІС визначається як різниця між розрахунковою річною економією та розрахунковими приведеними витратами на розробку та впровадження ІС.
1. Фактичний річний економічний ефект від розробки та впровадження ІС визначається як різниця між річною економією (річним приростом прибутку) та приведеними одночасними витратами на розробку та впровадження ІС; затверджений у встановленому порядку та зафіксований в акті приймання у промислову експлуатацію, підтверджений замовником на основі фактичних даних опитної експлуатації. Річна економія (річний приріст прибутку) від розробки та впровадження ІС містить приріст прибутків, викликаний збільшенням обсягу господарської діяльності під час розробки та впровадження ІС; річний приріст прибутків за рахунок прискорення освоєння нової продукції в результаті розробки і впровадження ІС; економію поточних витрат на виробництво продукції, послуг або робіт за умов функціонування ІС; економію інших витрат, що не входять у собівартість виробництва або робіт, забезпечувану функціонуванням ІС як безпосередньо на об'єкті впровадження, так і в сполучених сферах. Приведені витрати на розробку та впровадження ІС визначаються шляхом множення нормативного коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень у даній операції на витрати, пов'язані зі створенням і впровадженням ІС, серед них і одночасні витрати на розробку та впровадження ІС.
2. Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капітальних витрат на розробку та впровадження ІС являє собою відношення розрахункової річної економії (річного приросту доходу) до капітальних витрат на розробку та впровадження ІС. 3. Термін окупності являє собою відношення капітальних витрат на розробку та впровадження ІС до річної економії (річного приросту прибутку). Під час визначення економічної ефективності ІС обов'язковою умовою є порівнянність усіх показників: у часі, за цінами і тарифними ставками заробітної плати за елементами витрат, за обсягами виробництва та номенклатурою продукції, що випускається, або послуг; за скороченням ручної праці за рахунок автоматизації; за методами числення вартісних показників. Економічні показники визначаються на основі діючих на момент розрахунку оптових цін, тарифів і ставок заробітної плати.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 134; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.89.163.120 (0.028 с.) |