Види вправ на засвоєння виучуваного матеріалу.

Для засвоєння орфографії використовуються різноманітні види вправ, які можна об'єднати в такі групи: 1) списування, 2) диктанти, 3) орфографічний розбір, 4) робота з орфографічним словником, 5) довільне письмо — добирання слів з орфограмами, 6) вправи з розвитку мовлення (переклади, перекази, твори), які включають і орфографічні завдання.

Найбільш поширеними вправами є списування з різними завданнями і диктанти.

Згодом школярі виділяють відповідно орфограми й без аналітико-синтетичної діяльності, пізнають їх і пишуть автоматично.

З орфографією пов'язані і заняття з розвитку мовлення. Адже в процесі довільного, творчого письма, яким є вправи з розвитку мовлення, активізується і збагачується словник учнів, удосконалюється їх мовлення в цілому, в тому числі з боку орфографічної грамотності. Учні повинні навчитися розпізнавати орфограми й правильно писати їх не тільки у виконуваних вправах, а й у довільному письмі.

Орфографічна грамотність як частина загальної мовної культури складається внаслідок вивчення теорії, свідомого засвоєння правописних правил і проведення системи тренувальних вправ, що забезпечують вироблення необхідних умінь і навичок. У процесі роботи над вправами активну участь беруть усі види пам'яті — слухова, зорова, моторна, розвивається мислення.

За орфографічним словником можна виконувати і різні завдання з лексики, будови слова і словотвору, з морфології, а також вправи, що сприяють виробленню навичок користування алфавітом, тощо.

У шкільній практиці можливі й настінні орфографічні словники, як іноді називають таблиці з переліком слів або словосполучень, правопис яких необхідно запам'ятати. Наприклад:

Вживання великої літери: Т.Шевченко Київ тощо

На таких таблицях повинно бути приблизно 10-20 слів чи словосполучень. Виходячи з потреб вивчення орфографічного матеріалу, їх треба міняти через 10-12 днів.

Настінні орфографічні словники сприяють попередженню помилок і успішній роботі над їх усуненням.

Основними критеріями оцінки під час виконання завдань були: правильність, ступінь самостійності, ступінь усвідомлення матеріалу. На основі різноманітних якісних характеристик нами були виділені 3 рівні сформованості орфографічних умінь і навичок: високий, середній, низький.Високий рівень – учні, які відповідають цьому рівню, самостійно, правильно виконують завдання, проявляють глибокі знання при вивченні орфографічного матеріалу, вміють застосовувати свої знання при виконанні практичних завдань. Середній рівень – учні, які відповідають цьому рівню, самостійно виконують завдання, але відчувають певні труднощі при застосуванні здобутих теоретичних знань, які піддаються корекції з боку вчителя. Низький рівень – учні, які відповідають цьому рівню, в основному, засвоюють програмовий матеріал, але несамостійні, важко запам'ятовують орфографічні правила, що призводить до значної кількості помилок при виконанні письмових вправ.

Вивченню і закріпленню знань про орфограми сприяє проведення орфографічних вправ. Як один із видів письмових вправ доцільно використовувати списування. Як і на уроках грамоти, при вивченні фонетики й орфографії потрібно звертати увагу на осмислене, а не бездумне копіювання тексту. Тому перед тим, як учні починають списувати, вони мають поетапно познайомитися із словами, які доведеться списувати, розглянути й пояснити "секрети" орфограм. Дотримання вимог алгоритму під час списування сприяє закріпленню орфографічної пильності в учнів тепер уже на принципово новій основі: на основі вимови. Це означає, що текст читається за правилами орфоепії, а потім ведеться розмова про його відтворення за правилами орфографії. Звичайно, аналізові піддаються не всі слова тексту, а лише ті, над орфограмами яких вестиметься робота чи які становлять предмет повторення або закріпленняУ практиці навчання розрізняють такі види списування:

1. Списування з підкреслюванням букв, написання яких пояснюється вивченням правилами правопису

2 Вибіркове списування (у зв'язку з поставленими завданнями чи запитаннями);

3 Списування із зміною форм слова;

4 Списування з фонетико – чи граматико – орфографічними завданнями;

5 Списування з дописуванням пропущених букв. Цей вид списування, як показали спеціальні дослідження, є менш ефективним у порівнянні з іншими видами, зокрема з першим, оскільки пропуск дозволяє учню не замислюватися над місцем орфограми в слові; тобто у цих вправах відсутній розпізнавальний етап у застосуванні знань;

6 Списування з різного роду логічними завданнями на класифікацію слів, групування за граматичними, орфографічними чи лексичними значеннями, будовою тощо.

В освоєнні орфографії корисними виявляються такі завдання на списування як:1) з пропонованого списку слів виписати (можна за алфавітом) слова з виучуваними орфограмами;2) з поданого тексту виписати слова з орфограмами, що вивчаються;3) списати, замість крапок поставити пропущені букви (відповідні орфограми із списку слів виписати окремо слова з наголосом на першому, другому, третьому складах;5) списуючи речення, доповнити їх пропущеними словами, поданими в довідці (з виучуваними орфограмами);6) з пропонованого переліку слів вибрати пари слів з першим (дзвінким чи глухим) приголосним звуком.Паралельно із списуванням, яке обов'язково має супроводжуватися орфографічним промовлянням текстом виправдано застосувати й інші письмові завдання, мета яких – фіксувати в пам'яті учнів орфографічний образ слова, усвідомити правильне написання слова. Серед завдань, прийнятих для роботи з першокласниками, найбільш поширеними слід визнати такі:назвіть зображених на малюнках домашніх тварин (звірів, птахів); запишіть їхні назви, поясніть написання;за малюнком складіть речення; одне з них запишіть і поясніть орфограми;з поданих слів (з відповідними орфограмами) складіть речення і запишіть їх;складіть і запишіть речення (малюнок зайця):... швидко бігає; складіть і запишіть речення із словами казка – каска; поділіть слова на склади; виділіть наголошений склад;який поділ на склади: О – л – я, О – ля, Ол – я – правильний,доведіть своє твердження;записуючи пропоновані слова, поділіть їх для переносу;прочитайте загадки, відгадайте, напишіть відгадки; поясніть орфограми;прослухайте вірш, запам'ятайте його, запишіть з пам'яті.

Основними вимогами, які ставляться до списування є грамотність, каліграфічна правильність і швидкість. Вивчаючи орфографію, ми пропонуємо поступово вводити різні види диктантів. Це й закономірно: освоєння вимовних норм має супроводжуватися усвідомленням правил відтворенням їх на письмі.

Висновки Отже, у роботі з молодшими школярами правомірно застосовувати такі види орфографічних вправ, як-от: списування; диктанти; орфографічний аналіз; нестандартні прийоми роботи.