Неінгаляційний наркоз (внутрішньовенний)

Характеризується швидким настанням сну без збудження.

Негативною властивістю є пригнічення дихання і токсичний вплив на печінку і нирки.

Барбітуровий наркоз (гексенал, тіопентал) застосовується при корот-кочасних операціях і як вступний наркоз і для інтубації.

В/в наркоз каліпсолом

Він проходить без збудження, із швидкою реакцією хворого.

У хворих відмічаються рухи губ і очних яблук. Через 1-2 хв. настає хірургічна стадія наркозу, яка триває 15-20 хв. Для підтримання наркозу через кожні 15-20 хв. повторно вводять препарат (0,5-1 мг/кг). Він не пригнічує дихання.

Не спостерігаються лариного- і бронхоспазм, блювання.

Комбінований ендотрахеальний потенційований наркоз

Вводять анестезійні речовини різними шляхами: інгаляційно і в/в + міорелаксанти.

Для потенціювання застосовують нейролептики: дроперидол, аміназин, реланіум і анальгетики наркотичного ряду: промедол, фентаніл. Це дозволяє вводити лікарські препарати в менших дозах, що зменшує токсичність і ускладнення дії наркозу.

Схема комбінованого наркозу

1.Премедикація за 30-40 хв. до операції.

2.Транспортування в операційну, покласти на стіл, фіксація.

3.Оцінка загального стану, АТ, пульсу.

4.Венепункція, венесекція або катетеризація підключичної вени, установка системи для інфузійної терапії. Зонд у шлунок.

5.Усе заноситься у наркозну карту.

В/в вступний наркоз: тіопентал, гексенал, ГОМК, каліпсол.

1.Введення міорелаксантів.

2.Інтубація трахеї, фіксація інтубаційної трубки.

3.ШВЛ на весь період операції.

4.Дрібне введення міорелаксантів по ходу операції.

1. Основний наркоз:

А) нейролептанальгезія (НЛА) – нейролептики: дроперидол, седуксен; анальгетики: фентаніл, промедол.

Б) ШВЛ + газонаркотична суміш (ефір + фторотан) та інші інгаляційні анестетики.

В) в/в основний наркоз: ГОМК, каліпсол, гексенал, тіопентал.

1.Екстубація після закінчення операції і відновлення адекватної спонтанної вентиляції легень.

2.Транспортування хворого після відновлення м’язової активності, стабілізації геодинаміки, відновлення свідомості.

Нейролептанальгезія

НЛА – метод загального знеболювання шляхом введення в організм нейролептиків та анальгетиків.

Вперше метод запропонував де Кастро і Мунделер в 1959 році.

Стан НЛА характеризується втратою больової чутливості (аналгезія) та втратою психічної активності аж до втрати свідомості (нейролепсія).

НЛА легко керується, не викликає побічної негативної дії.

Застосовуються нейролептик дроперидол 0,25% та наркотичний анальгетик фентаніл 0,005%.

Для виключення свідомості застосовують різні анестетики.

Атаралгезія

Спосіб загального знеболювання з використанням седативних середників (атарактиків) та наркотичних анальгетиків.

Атарактик седуксен (діазепам, реланіум, сибазон) 0,05% р.

Анальгетики: фентаніл (морфін, діпідолор, пентазоцин).

Для виключення свідомості застосовують анестетики інгаляційні або

18. Інгаляційний наркоз спричиняється введенням наркотичної речовини в:	1 дихальні шляхи 2 пряму кишку 3 у вену 4 внутрішньосерцево 5 спинномозковий канал
19. Місцева анестезія за Вишневським це:	1 тугий повзучий інфільтрат у фас ціальні та апоневротичні простори 2 анестезія охолодженням 3 анестезія змазуванням 4 внутрішньо кишкова анестезія 5 внутрішньовенна анестезія
20. При операціях з приводу панарицію застосовують місцеву анестезію:	1 за Оберстом - Лукашевичем 2 за Вишневським 3 за Ландштейнером 4 за Есмархом 5 за Кохом
21. Які анестетики використову-ють для анестезії змазуванням:	1 3% розчин дикаїну 2 0,25% розчин новокаїну 3 5% розчин тримекаїну 4 1% розчин тримекаїну 5 анестезин
22. Місцева анестезія за Вишневським здійснюється анестетиком:	1 0,5% розчином новокаїну 2 3% розчином дикаїну 3 0,1% р. адреналіну гідрохлориду 4 1% р. морфіну гідрохлориду 5 1% розчину промедолу
23. Реґіонарна (провідникова) анестезія це:	1 введення 1-2% р. новокаїну в нерв, периневральну клітковину 2 введення 1-2% р. нов. в артерію 3 введення 1-2% р. новок. у вену 4 введення 1-2% р. новокаїну в апоневротичні простори
24. Препарат, який застосовують для спинно – мозкової анестезії:	1 5% розчин новокаїну 2 0,25% розчин новокаїну 3 хлоралгідрат 4 3% розчин дикаїну 510% розчин хлористого кальцію

 

	4 анестетики змішують в ємкості до початку загальної анестезії 5 анестетики змішують в ємкості під час загальної анестезії
12. Адсорбер в наркозному апараті не обхідний для:	1 поглинання вуглекислого газу 2 регенерації кисню 3 поглинання вологи 4 підігрівання газонаркот. суміші 5 збереження кисню
13. Перевага внутрішньовенного наркозу:	1 відсутність стадії збудження 2 проведення наркозу без підго- товки хворого 3 можливість дозування нарко- тичної речовини 4 нешкідливість 5 неможливість скорого введення хворого в наркоз
14. Аналептик, який застосовуєть-ся для нейролептанальгезії:	1 фентаніл 2 промедол 3 омнопон 4 анальгін 5 атропін
15. Перевага місцевої анестезії:	1 можна при порушенні газооб- міну 2 покращення роботи дих. органів 3 простота проведення 4 покращення роботи серця
16. Речовина, яка застосовується для спинно – мозкової анестезії:	1 совкаїн 2 гексенал 3 тіопентал - натрій 4 дикаїн 5 сомбревін
17. При яких операціях використо-вується анестезія за Оберстом – Лукашевичем:	1 при операціях на пальцях 2 при операціях на гомілці 3 при операціях на органах тазу 4 при операціях на передпліччі 5 при операціях на потилиці

 

неінгаляційні.

Перевага: мінімальний негативний вплив на різні органи та системи, завдяки чому АТА застосовують пацієнтам з супровідною патологією серця, печінки, нирок тощо.

Центральна аналгезія

Спосіб наркозу, при якому досягають знеболювання, гіпорефлексії та нейровегетативного захисту у пацієнтів шляхом введення великих доз наркотичних анальгетиків (морфін, фентаніл).

Інші компоненти (релаксація, виключення свідомості, підтримка газообміну та кровообігу) застосовують за загальними правилами.

Показана хворим з тяжкою серцевою недостатністю, комбінованими вадами серця, при необхідності проведення тривалої ШВЛ у післяопераційному періоді.

Штучна гіпотермія

Під час штучної гіпотермії - значне зниження обміну речовин, що дуже важливо при деяких операціях, які пов'язані хоч би з короткочас-

ною (3-4 хв) зупинкою серця і великою крововтратою.

Розрізняють помірну (охолодження до 34-32⁰С), середню (31-28⁰С) і глибоку (27-18⁰С) гіпотермію.

Після медикаментозної підготовки для виключення терморегу-люючих механізмів (2 мл 2,5% розчину аміназину, 4 мл 0,5% р. етизину, 2 мл 2,5% розчину дипразину, 2 мл 2% р. димедролу) проводять комбінований наркоз з послідовним зануренням хворого у ванну з льодовою водою або обкладають хворого міхурами з льодом.

Після операції хворого зігрівають у гарячій ванні Т води 40-45⁰С або обкладають гарячими грілками.

Іноді застосовують тільки місцеву гіпотермію (охолодження голови у спеціальному апараті – краніогіпотермія).