Ми з вадимом лежимо поряд на верхніх полицях. Щоб «не вмерти» з нудьги ми граємо в карти через стінку. Якась тітка сміється з нас.

В потязі ну дууже спекотно.

Отже, починається наша ніч «духового концерту», бо сусіди у нас «тихі», особливо тітка з Харькова.

ДЕНЬ 1

Підйом о 5:00. Всі сонні складають свої спальні мішки. Вийшли в 5:55. Cтанція Воловець.

Перший привал – 6:20. Йшли 20 хв.

Вадим почав фотографувати. Тато пояснює Вадиму, що найкрасивіші місця ще попереду.

-«Он дивіться ще Місяць є, сонце є, травичка, мурашки є, і даже какашки є» - сказав дядя Саша.

В 6:35 вийшли, ідемо по маршруту, о 7:00- другий привал. Розгружаємо Соню.

Вийшли в 7:16, о 7:45 – привал.

Знайшли хороше місце для сніданку, поснідали.

-«После вкусного обеда, по закону Архимеда вытри руки об соседа» - сказав дядя Саша

Вийшли в 9:00, о 9:35 – привал.

Вийшли о 9:50. Йти трохи важко, тому коли ми побачили чорниці зкористалися цією нагодою, зупинилися, відпочили і поїли.

Сходження на вершину гори «Цицька»

За сходження на вершину нас чекав сюрприз – шоколадка.

Дуже багато людей йшло на «Цицьку», серед яких були іноземці переважно люди поважного віку.

Зупинка біля Темнатика. Настю укусила якась комаха, Маша(медик) обробила місце укусу.

Наша друга вершина – Темнатик. Ночівля у нас під горою Плай.

Чергові(дядя Саша, Настя і Соня) приготували смачну кашу «Супер-джугібуг».Під час приготування вечері ми милувалися заходом Сонця в горах. Ми (Вадим - ватровий, Маша - медик, Я- літописець)домовилися з комарами і мошками, що вони не будуть нас кусати, а ми не будемо їх чіпати. Вони не дотрималися свого слова. Але ввечері, коли ми вітали тата, вони (комарі та мошки) зробили подарунок: полетіли і не заважали нам.

Чергові – молодці. Приготували дуже смачну святкову вечерю.

Радісні та втомлені від першого дня в горах ми лягли спати та набиратися сил перед новим ходовим днем.

ДЕНЬ 2

Ранок почався добре для чергових(не всіх). Соня і Настя спали, а дядя Саша – чергував.

Вночі йшов дощ.

Дядя Саша приготував нам на сніданок «гуцульську» страву «Му-му греча». Каша смачна.

Соня розлила чай на каремат.

Вийшли в 8:30, перший привал о 9:23.

Туман, сонця немає. Ми всі йдемо, як «їжаки в тумані».

Дядя Саша і Соня грають в «слова».

Соню не можна було догнати. Йдемо під гору в дощ, туман. Побачили ісландський мох, нарвали і пішли далі. Коли ми йшли, то побачили Метеорологічну станцію.

Підйом на гору «Великий Верх», густий туман та відчутне наближення дощу та грози. Підйом тяжкий, а головне - гроза поряд. «Пролетіли» «Великий Верх» за 30 хв., і тут нарешті погода почала прояснятися, та дарувати нам казкові краєвиди з ефектом розсіювання туману

Йдемо на «Стій», висота – 1681 м. Піднімаємося траверсом.

СХОДЖЕННЯ НА НАЙВИЩУ ВЕРШИНУ НА НАШОМУ МАРШРУТІ