Албанський нац.рух останньої третини 19ст.поч.20ст.

Проголошення Албанської держави. Підтведження Берлінським конгресом умов Сан-Стефанького договору про передачу Чорногорії частини терит. засел.албанцями, викликає незадов.в країні.У червні 1878р.м.Прізрен було створено політ.обєднання Албанська Ліга-відстояти нац.права албанців у рамках Порти.Вона створ. свої збройні формування <>Чорногорія однак як тільки Порта на вимогу зх. держав передала Чорногорії албанс.терит.Албанська Ліга змінила свою політ. орієнтацію і восени 1878р.поставила перед турец.урядом вимоги надання автономії Албанській обл.(аялету),запровадж. албанс.мови в адміністрації.Цей проект здобув підтимку по всій території Албанії.В січні 1879р.албанська делегація вручила його Порті.У звязку з поразкою у рос-тур.війні,Порта зробила вигляд,що готова прийняти вимоги Албанської Ліги і навіть признач.деяких албанців на високі адміністративні посади.Але це не влаштовувало албанців(Абдул Фрамері). 1881-ультиматум Порті-абтономії,проведені реформи.Відмова султана задовольнити ці вимоги призвела до загострення антиосманських настроїв в Албанії.1881р.-Центральний комітет Албанськ.Ліги проголосила себе Тимчасовим урядом.Порта застос.війська і розгромили албанські військові формування. Розпочали репресіі.Після розгрому ліги албанський рух залишався без легального політ.керівництва. Єдиною формою прояву нац.життя у 80-90х рр.19ст.стали освіта і культура.У1879р.у Стамбулі було засновано товариство албанського книгодрукування,яке видало албанський буквар.1884р.часопис "Дріта"(світло).Наприкінці 19ст.албанський культурно-освітній рух поступово політизувався. У 1897р.група інтелектуалів у Стамбулі виступила з прокламацією,чого хочуть албанці-мінімум-обєднання всіх земель, населених албанцями в єдину адміністративну одиницю-генерал-губернатор(султан)-максимум-завоювання повної незалежності і встановлення республіки С.Фрашері у книзі "Албанія якою вона була є і якою стане1899р." сформ.нац.вимоги. Ситуація поч.змінюватись на поч.20ст.коли турки поч.підвищувати податки через кризу.Тому в 1905 і 1907 спалахнули повстання<>придушено. Молодотурец.револ. 1908р.була підтримана албанс.патріотами,які думали що нова влада проведе реформи.В листопаді 1908р.Національний конгрес в м.Бітоль,який затвердив албанський алфавіт і програму албанського нац.руху.У Албанії розпочалася нова хвиля партизанського руху,який на терит. Косово переріс у повстання.Весна1910р. збройне повстання на пн.Албанії.У 1911р.воно поширилось по всій Албанії.Через неушкодженість дій воно не набуло масового характеру.Вкотре невиконавши своїх вказівок(Порта) в 1912р.- повстання знову охопило всю Албанію.У1912р.держ переворот в Порті<>молодотурків усунено від влади.І-ша Балканська війна(жовтень1912) докорінно змінила ситуацію бо територію Албанії окупували союзні війська(Сербія,ЧорногоріяГреція).У лист.1912р.у м.Вльорі було скликано Нац.конгрес<>Незалежність Албанії,ств.тимчасовий уряд(Іслаїл Кемал).

11.Культ-просвітницький рух болгар і боротьба за незалежну церкву..

1762 поч. культурного відродження повязаного з іменем Паісія Хіліндарського,що написав "Словяно-болгарська історія".У творі "Життя і страждання грішного Софронія" були проголошені перші політичні ідеї,що стосувались культурного розвитку болгар.Після рос.-тур. війни 1828-1829 рр. болгарський рух за здобуття своєї самостійності іде на спад. Тому болгари спробували здобути певну незалежність у сфері культури і освіти.Головними ідеологами цього руху були Берон і Агріпов.В 1824 р. Берон склав новоболгарською мовою "Рибний буквар",що став першим світським підручником.1829 р. було опубліковано твір "Давні та нинішні болгари".1835 р. відкрито перший освітній заклад-школу в м. Габрово.Видано ряд творів,що містили концепцію болгарської світської освіти "Зоря новоболгар. освіти","Думки про сучасну болгарську освіту".Згодом були відкриті перші жіночі школи.1842 р. першии журнал болг. мовою "Любослівя",а в 1846 р. перша газета.Протягом 1844-45 рр. центром боротьби за болгарську церкву стає Стамбул.Програма руху за болг.церкву була сформована у "Проханнях",що були подані султану на розгляд.Основні ідеї даної програми полягали у тому,що болгари вимагали формування церковної ієрархії виключно на основі етнічної приналежності,а також вони вимагали отримання плати за свою службу,впровадження болгар. мови,створення храму,школи і газети в Стамбулі.Султан відмовився визнавати більшість пунктів прохання,хоча зробив ряд поступок.З 1860 р. починається рух за обєднання з катол.церквою,що очолив Цанков.Вже на кінець 60-х рр. 19 ст. Константин. патріарх втрачає реальну владу в Болгарії.28 лютого 1870 р. Порта видала фірман про створення самостійної болгар.церкви.Отже,культурницький і церковний рух в основному був спрямований на здобуття мінімальної незалежності болгар і усвідомлення себе як однієї нації,що могла б здобути для себе повну незалежність.