Діагностика рівня розвитку математичних здібностей молодших школярів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Діагностика рівня розвитку математичних здібностей молодших школярів



 

Результативність проведеного дослідження вивчалася шляхом постійних спостережень, анкетування, контрольних робіт, які проводилися як у процесі констатуючого так і формуючого експерименту. Дослідження проводилося на базі 3 - іх класів початкової школи. Розглянемо окремо результати констатуючого і формуючого експериментів.

1. Основним завданням констатуючого експерименту було визначення стану використання класної роботи з математики в початковій школі. На основі анкетування вчителів початкових класів ЗОШ №30 м. Житомир, було з’ясовано, що більшість вчителів в тій чи іншій мірі використовують позакласну роботу у своїй діяльності, але основна маса вчителів робить це епізодично.

У ході експерименту вивчалася і діяльність учнів на уроках математики. Щоб з’ясувати це питання, ми провели серію спостережень на таких уроках. Також проводились контрольні роботи, бесіди з учнями, вивчення зошитів, і, саме класна робота.

Проаналізувавши результати роботи учнів ще у 2-му класі протягом IV - ої чверті, ми побачили, що в середньому в класі зацікавленість до математики проявляється лише у 6-8 учнів, відповідно й їхня успішність була найкращою. На початку I - ої чверті 3-ого класу учитель провів контрольну роботу, яка містила 3 обов’язкових та 1 необов’язкове цікаве завдання. Це завдання взялося розв’язувати 15 учнів (із 30 учнів класу), але розв’язало її 10 учнів. Отже було видно, що у класі не дуже поширена цікавість до математики, а саме до позапрограмових завдань.

На основі матеріалів констатуючого експерименту значною мірою було визначено і питання добору матеріалу і змісту завдань годин цікавої математики.

2. Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб обґрунтувати і перевірити ряд положень, рекомендацій і показників.

Потрібно було: перевірити і уточнити складену систему годин цікавої математики для 3-ого класу; визначити ефективність застосування розробленої системи годин цікавої математики.

Методика формуючого експерименту включала проведення вчителями спеціально розроблених нами годин цікавої математики; безпосереднє проведення занять самим дослідником; спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи під час годин цікавої математики; аналіз усних відповідей та письмових контрольних робіт учнів; проведення бесід з учителями та учнями про зміст матеріалу та завдань годин цікавої математики.

Формуючий експеримент проводився в початковій школі ЗОШ №30 м. Житомир. Він тривав 1 семестр рік, протягом якого було охоплено 57 учнів початкових класів.

Експеримент складався з трьох етапів:

1) попереднього вивчення рівня успішності учнів;

2) формуючого етапу з елементами пошуку;

3) вивчення результативності дослідження.

Результативність дослідження оцінювалася на основі порівняння результатів початкового та кінцевого зрізів, а також бесід з учителями та безпосередніх спостережень.

У ході першого етапу експерименту була проведена контрольна робота, яка проводилася і в експериментальному і контрольному класі в вересні. Внаслідок цієї контрольної роботи ми проаналізували успішність обох класів. Результати цієї контрольної роботи узагальнено в таблиці 2.1

З таблиці видно, що результати цієї контрольної роботи приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.

Табл. 2.1 Успішність учнів з математики на початку року в контрольному і експериментальному класах

Успішність в балах Кількість учнів
Експерементальний клас Контрольний клас
 
 
 
 
     
     
     
     
     
     
     
 

 

У ході формуючого експерименту в нас виникли деякі труднощі. Так, було важко сконцентрувати увагу дітей, оскільки години цікавої математики проводились після уроків, коли діти вже змучені і не можуть повністю на чомусь зосередитись. В зв’язку з цим також часто ми зустрічались з нерозумінням поданого матеріалу дітьми, що вимагало спрощення способу подання матеріалу або й зміни завдань.

У ході експерименту порівняння ефективності навчання в експериментальному і контрольному класах здійснювалась за такими показниками:

1) за результатами засвоєння основного матеріалу програми з математики для початкових класів;

2) за наслідками виконання розроблених нами завдань;

3) за змінами в загальному розвитку дітей, їхніх інтересах, ставленні до навчання.

В травні в експериментальному і контрольному класах були проведені контрольні роботи. Результати цих робіт були проаналізовані та зведені у таблиці 2.2

Табл..2.2 Успішність учнів з математики в кінці дослідження в контрольному та експериментальному класах

Успішність В балах Кількість учнів
Експерементальний клас Контрольний клас
 
 
 
 
     
     
     
     
     
     
     
   

 

Порівнюючи успішність у експериментальному і контрольному класах, можна сказати, що у класі, де проводився експеримент, успішність учнів з математики набагато краща, ніж у контрольному класі. Ми пояснюємо це тим, що внаслідок проведення годин цікавої математики, діти більш зацікавилися цим предметом, у них виникло бажання розв’язувати цікаві завдання, шукати й придумувати нові задачі й завдання, у учнів появився інтерес до математики, тому й покращився рівень знань з математики.

Спостерігаючи за роботою дітей на уроках математики протягом року, ми побачили, що з використанням класної роботи у дітей підвищився рівень розумового розвитку у всіх трьох аспектах. Тобто, діти стали більш здатні до навчання. Вони швидше почали засвоювати новий матеріал, процес мислення став гнучкішим та швидшим. Діти, завдяки логічним операціям, почали швидше узагальнювати, пов’язувати конкретні та абстрактні поняття. Рівень знань учнів, на кінець року, збагатився не лише програмовим, а й позапрограмовим матеріалом, отриманим під час позакласних занять - годин цікавої математики. Дуже добре в дітей розвинулось вміння розумової праці, що проявилось у їхній самостійній роботі з навчальним, як програмовим, так і позапрограмовим матеріалом, що має особливе значення при вивченні математики.

Таким чином, активність учнів у вивченні математики зросла протягом року, причому за рахунок збільшення ініціативи середніх та слабких учнів.

Результати експерименту, оцінки вчителів свідчать про те, що запропонована нами система годин цікавої математики є достатньо вагомим засобом підвищення загального інтересу до предмету зокрема та рівня вивчення математики в початкових класах загалом.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 355; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.88.254.50 (0.041 с.)