Роль засобів навчання математики у розвитку математичних здібностей на уроках у початковій школі

 

Класна робота з математики складає нерозривну частину навчально-виховного процесу навчання математики, складного процесу впливу на свідомість і поведінку молодших школярів, поглиблення і розширення їх знань і навичок.

На думку авторів методичного посібника з класної роботи з математики в 4-5 класах, "в молодших і середніх класах передчасне проведення факультативних занять або додаткове, поглиблене вивчення будь-яких навчальних дисциплін було б абсолютно невиправданим. Вони вказують, що найбільш природною і перевіреною формою дофакультативной підготовки в цей період, що відповідає віковим особливостям і можливостям дітей, є класна робота.

Дійсно, проводити позакласні заняття з дітьми з математики треба починати якомога раніше, щоб у одних пробудити, а в інших зміцнити інтерес до математики і бажання займатися нею. Тому основними цілями класної роботи повинні стати розвиток в учнів інтересу до предмета, накопичення певного запасу математичних фактів і відомостей, умінь і навичок, які доповнюють і поглиблюють знання, що здобуваються в основному курсі. На жаль, поки що немає достатньо узагальненого досвіду організації класної роботи з математики з молодшими школярами; майже немає сучасних посібників, адресованих вчителям початкової школи, які враховували б зміни в навчальному плані, а наявні не впроваджуються в шкільні програми.
Розвиток і виховання математичної ініціативи сприяє виникненню в людини інтересу до математики, піднімає на вищий щабель загальну якість розуму і волі.

Навчання математики - це основне, але не єдиний засіб розвитку математичної ініціативи. Активно сприяє математичного розвитку і в не навчальні засоби (сюди можна віднести масові популярні математичні журнали, збірники математичних розваг, ігор і цікавих завдань, математичні олімпіади шкільного, міського та більш високих рівнів, пропаганда математичних знань по телебаченню), основним з яких є класна робота з математики в школі.

Таким чином, класна робота з математики мають таке значення:

· Різні види цієї роботи в їх сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уявлень, уваги, пам'яті, мислення, мовлення, уяви.

· Вона допомагає формуванню творчих здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найбільш раціональних способів вирішення завдань, в математичній або логічній кмітливості, при проведенні на позакласних заняттях групових ігор.

· Деякі види класної роботи дозволяють дітям глибше зрозуміти роль математики в житті.

· Класна робота сприяє вихованню товариства і взаємодопомоги.

· У результаті такої роботи відбувається виховання культури почуттів, а так само розвиток і таких інтелектуальних почуттів, як справедливості, честі, обов'язку, відповідальності.

Головне ж значення класної роботи з математики в тому, що вона сприяє розвитку математичних здібностей школярів.

 

Висновки до розділу 2

 

Результати експерименту показали, що практична реалізація запропонованої системи дозволяє:

· підвищити загальний рівень з математики;

· розвивати інтерес учнів до математики;

· активізувати самостійну пізнавальну діяльність молодших школярів;

· формувати вміння доказово міркувати у процесі навчання;

· розвивати такі якості мислення учнів, як глибина, гнучкість, стійкість, економність, усвідомленість.

Проведення годин цікавої математики дозволяє значно підвищити рівень научуваності не лише сильних учнів, а й середніх і навіть слабких. Підсумовуючи загалом, відзначимо: поставленні завдання вирішені, мета дослідження досягнута. В сучасній школі є всі можливості для створення нових ефективних засобів математичного розвитку молодших школярів, для вивчення закономірностей і тенденцій, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ:

 

При розгляді даної теми, ми визначили, що:

1. Здібності − властивості душі людини, що розуміються як сукупність усіляких психічних процесів і станів. При чому Математичні здібності— це здатність утворювати на математичному матеріалі узагальнені, згорнуті, гнучкі й обернені асоціації та їх системи.

2. Ми вже знаємо, що з готовими здібностями діти не народжуються. Вони народжуються лише з внутрішніми передумовами до розвитку здібностей — з задатками. Здібності завжди є продуктом розвитку дитини, продуктом її навчання і виховання. Будучи складними психічними властивостями, здібності починають розвиватись не зразу. Щоб у дитини в тій чи іншій галузі діяльності виявились здібності, для цього потрібні певний рівень фізичного та психічного розвитку, певні знання і життєвий досвід. В окремих випадках здібності виявляються досить рано.

3. Математичні здібності також проявляються дуже рано, та нажаль не у кожної людини вони є. Їх також потрібно постійно розвивати. Щоб розвинути творчі здібності учнів, поступово та систематично залучати до самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо.

4. Здібності дітей виявляються в допитливості, в їх інтересах і нахилах до тих чи інших форм діяльності. Перехід дітей від початкового виявлення здібностей до вищих ступенів їх розвитку має своєю передумовою загальний розвиток дітей, дальше зміцнення їх фізичних та розумових сил і засвоєння ними. Засвоєння дітьми знань з математики, є необхідною основою для вдосконалення та розвитку їх початкових математичних здібностей. Розвиток здібностей дітей вимагає від них також спеціальних знань, умінь та навичок, які набуваються тривалими вправами в тих чи інших спеціальних галузях діяльності.

5. Критерії розвитку та сформованості математичних здібностей молодших школярів полягають у наступному:

1) Формалізоване сприйняття математичного матеріалу.

2) узагальнення математичного матеріалу.

3) стисненість математичного мислення – тенденція мислити в процесі математичної діяльності скороченими структурами.

4) гнучкість мислення.

5) математична пам'ять.

6) Прагнення і економії розумових зусиль, раціональності

6. Результати експерименту, оцінки вчителів свідчать про те, що запропонована нами система годин цікавої математики є достатньо вагомим засобом підвищення загального інтересу до предмету зокрема та рівня вивчення математики в початкових класах загалом.

7. Класна робота з математики має наступне значення значення:

· Різні види цієї роботи в їх сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уявлень, уваги, пам'яті, мислення, мовлення, уяви.

· Вона допомагає формуванню творчих здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найбільш раціональних способів вирішення завдань, в математичній або логічній кмітливості, при проведенні на позакласних заняттях групових ігор.

· Деякі види класної роботи дозволяють дітям глибше зрозуміти роль математики в житті.

· Класна робота сприяє вихованню товариства і взаємодопомоги.

· У результаті такої роботи відбувається виховання культури почуттів, а так само розвиток і таких інтелектуальних почуттів, як справедливості, честі, обов'язку, відповідальності.

Головне ж значення класної роботи з математики в тому, що вона сприяє розвитку математичних здібностей школярів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Божик Л.М. Як розвивати розумові здібності. Година темат. спілкування.// Позакласний час – 2000 - №25 (додаток) – с 11 – 14.

2. Вовченко О.І. Про здібності людини. Талант. Урок №1 з питань психології // Позакласний час – 2003 – березень №6 (додаток №1) – с 45 – 47.

3. Губенко О.В. Розвиваємо математичні здібності дитини готуючи її до школи (Поради психолога).//Обдарована дитина – 1999 - №4 с 42 – 47.

4. Завуч – 2001 –лютий (додаток) - №6 с 2 – 16.

5. Ігри, ребуси, тести / Упоряд. О.В. Лєбора. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – с.209 – 210. – (сучасна школа).

6. Крутецький В.А. Психология математических способностей школьников. М., «Просвещение», 1968г

7. М’ясоїд П.А. Здібності // М’ясоїд П.А. Загальна психологія: навч.посібник. – К. – 1998. – с 416 – 436.

8. Обдарована дитина-2007-№7 с 46 – 49, с 20 – 29.

9. Обдарована дитина-2005-№1 с 27 – 31.

10. Обдарована дитина-2003-№3 с 2 – 9.

11. Олексієнко Л. Як розвивати розумові здібності. Бесіда психолога з дітьми.//Шкільний світ. – 2001 – червень (№23) с 6 – 7.

12. Психологічний журнал.-1996-№2 с 80 – 88.

13. Терлецька Л.Г. Загальна характеристика здібностей людини//Психологічна газета – 2004 – листопад №22 с 3 – 4.

14. Федик О. Здібності як об'єкт психологічного аналізу// Психологія і суспільство. – 2002 – №1 – с 28 – 34.