Особливості укладення арбітражної угоди

МКАС при ТПП України приймає до розгляду спори, пов’язані з його компетенцією, за наявності письмової угоди між сторонами про передачу йому всіх або певних спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами у зв’язку з якими-небудь конкретними правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Варто зазначити, що у сучасній доктрині та практиці переважає наступна думка: арбітражна угода, будучи складовою частиною основного контракту, який регулює цивільно-правові відносини з іноземним елементом, є автономним договором і не залежить від долі основного контракту. Дане положення законодавчо закріплено у більшості держав. В Україні аналогічне положення міститься у статті 16 (ч. 1) Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Як показує практика, на даний момент досить популярною є помилкова думка, що оскільки в національному законодавстві не містяться істотні умови арбітражної угоди, а з огляду на суть арбітражної угоди виділити які-небудь істотні її умови неможливо, то для того, аби забезпечити дійсність арбітражної угоди з погляду істотних умов, досить буде домовитися про те, що “всі спори, що виникають з конкретних правовідносин, підлягають врегулюванню арбітражем”.

Істотними умовами арбітражної угоди, тобто умовами, що обов'язково повинні узгоджуватися сторонами, позаяк без них арбітраж може або взагалі не відбутися, або значною мірою ускладнитися, для інституційного (тобто постійно діючого арбітражу) є:

· тип арбітражу – інституційний;

· вибір арбітражної установи – її повне офіційне найменування;

· посилання на її регламент, на підставі якого будуть розглядатися спори;

· види спорів, що підлягають вирішенню в арбітражі, місце проведення арбітражу.

Такі умови, як мова арбітражного розгляду, право, що застосовується, кількість арбітрів, порядок формування складу арбітражу можна розглядати як факультативні (додаткові), оскільки їх відсутність може бути заповнена через міжнародні конвенції, національні закони про міжнародний комерційний арбітраж і регламент третейського суду. Хоча їх також доцільно обумовлювати в арбітражних угодах.

Для арбітражу ad hoc конче важливо визначити компетентний орган, яким, наприклад, може бути постійно діючий третейський суд, наприклад, МКАС при Торгово-промисловій палаті України, місце арбітражу, регламент (наприклад Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ) відповідно до якого буде відбуватися арбітражний розгляд справи.

Арбітражна угода повинна бути викладена ясно і чітко, аби бути ефективною і здійсненною і щоб арбітраж міг відбутися. Арбітражна угода, викладена в неясній формі, може бути визнана недійсною і у випадках, коли в законі про це не йдеться.

Занадто нечітке, туманне, незрозуміле формулювання арбітражної угоди не дозволяє встановити дійсні наміри сторін щодо арбітражного механізму вирішення спору, що, як правило, тягне визнання арбітражної угоди недійсною. Арбітражні застереження з істотними дефектами часто називають патологічними.

Деякі дефекти арбітражного застереження можуть бути виправлені, однак, далеко не всі. Патологія арбітражних застережень, як правило, – це результат їхньої невизначеності, неповноти або втрати сили, а також передачі спорів на розгляд неіснуючої арбітражної установи, спроб поєднати два і більше механізми вирішення спору або два різних регламенти. Патологічні арбітражні застереження часто виникають зі спроб поліпшити типові арбітражні застереження, але результат зазвичай буває прямо протилежним.

Ще одне важливе питання – термін дії арбітражного застереження, особливо щодо терміну дії контракту, в якому воно міститься. Арбітражне застереження вважається таким, що втратило силу:

· якщо сторони уклали нову арбітражну угоду;

· якщо сторони підписали угоду про припинення арбітражної угоди;

· якщо сторони встановили нечіткі тимчасові рамки для визначених дій, і відповідні терміни вже минули;

· якщо сторони своїми діями продемонстрували, що вони відмовляються від арбітражу, наприклад, при зверненні однієї зі сторін до державного суду з позовом по суті спору і відсутності заперечень відповідача на розгляд справи державним судом.