Методи бюджетного фінансування

Методи	Сутність застосування
Класифікаційна ознака	Назва методу
1. Згідно з особливостями використання облікових рахунків	Метод єдиного казначейського рахунку	• використовується для фінансуван­ня заходів з Державного бюджету України; • бюджетне фінансування здійсню­ється через систему бюджетних ра­хунків органів Державної казначейської служби, відкритих в установах банків за відповідними балансовими рахунками, з яких органами Державної казначейської служби здійснюються пла­тежі безпосередньо суб’єктам діяль­ності
Метод перерахування бюджетних коштів з рахунків бюджетів на рахунки головних розпорядників	• відповідно до бюджетного розпису фінансові органи перераховують кош­ти бюджету головним розпорядни­кам у порядку фінансування, на їхні рахунки згідно з кошторисом; • головними розпорядниками кош­тів державного бюджету є бюджетні установи в особі їх керівників, які одержують повноваження на отри­мання бюджетних асигнувань
2. Згідно з особливостями планування фінансових ресурсів	Кошторисний метод фінансування бюджетних підпри­ємств і організацій	• кошти на покриття витрат виділяються тільки з одного бюд­жету, залежно від підпорядкованості підприємства. Виняток становить фінансування загальнодержавних захо­дів (боротьба з епідеміями, ліквідація наслідків катастроф і сти­хійних лих); • фінансування бюджетних організацій здійснюється на основі встановлених економічних нормативів залежно від сфери діяльно­сті підприємства.
Метод фінансування комерційних підприємств і організацій (одержувачів коштів)	участь комерційнихпідприємств у реалізації ве­ликих державних проектів, яке передбачає їх часткову або повну участь у фінансуванні проекту
	Метод відкриття кредитів	базується на принципі авансування видатків на кредитній основі. Це дозвіл фінансового органу на видачу коштів, яка потім здійснюється установами банків у межах встановлених спеціальним документом – видатковим розписом – асигнувань. Підставою для відкриття кредитів є розпис видатків. Зазначений метод використовувався в Україні при фінансуванні із державного бюджету за радянських часів і до 1 липня 1993 року.

 

ПЕРЕРАХУВАННЯ КОШТІВ З РАХУНКА БЮДЖЕТУ НА БЮДЖЕТНІ РАХУНКИ РОЗПОРЯДНИКІВ КОШТІВ – полягає у тому, що фінансовий орган здійснює перерахування бюджетних коштів з рахунка бюджету на рахунки розпорядників коштів тільки за наявності їх на рахунку в певній момент. Підставою для перерахування коштів є затверджені в бюджеті суми видатків. Даний метод використовувався в Україні до 1 липня 1993 року тільки при фінансуванні з місцевих бюджетів.

З 1 липня 1993 року згідно Указу Президента України «Про порядок виконання Державного бюджету України» від 18 червня 1993 року № 219/93 з метою забезпечення ефективного управління доходами і видатками державного бюджету, ведення касового порядку його виконання, посилення контролю за надходженням, цільовим і економним їх використанням було вирішено, що Міністерство фінансів України буде здійснювати фінансування видатків у межах наявних фінансових ресурсів у Державному бюджеті України. З цього моменту в Україні застосовано метод перерахування коштів з рахунка бюджету на бюджетні рахунки розпорядників коштів.

Крім того, у 1995 році в Україні було утворено Державне казначейство України, до якого перейшла функція організації та здійснення фінансування із державного бюджету, яке проводиться за відомчою структурою або шляхом оплати витрат (оплати рахунків і видачі коштів готівкою).

Указом Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» [31] для забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, чіткого контролю за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням наприкінці 2010 р. Державне казначейство України було реорганізовано у Державну казначейську службу України.