Іі. Організація та керівництво виробничою викладацькою практикою

На всіх етапах проходження виробничої викладацької практики у ВНЗ студенти-магістри отримують індивідуальні консультації у своїх викладачів-керівників.

Студент, який перебуває на виробничій педагогічній практиці у ВНЗ, повинен знати, що:

• можливий поточний контроль часу його перебування у ВНЗ або в іншому навчальному закладі;

• можлива перевірка ведення студентом поточних записів, складання планів або конспектів занять; наявності індивідуального плану роботи та інше;

• цей контроль може здійснюватися груповим керівником, методистом, керівниками практики від вищого навчального закладу та іншими особами.

• Після закінчення першої та другої половин практики здійснюється підсумковий контроль, який завершується диференційованим заліком з педагогічної практики.

В процесі здійснення педагогічної роботи передбачається ведення магістрантом щоденника з практики встановленого зразка, в якому висвітлюються всі етапи роботи і форми контролю, і який додається до звіту з практики.

Упродовж педагогічної практики з боку методистів і керівників забезпечується безперервний контроль її ефективності, зокрема, відстеження якості викладення студентами теоретичних знань з педагогіки у формі лекційних і практичних занять, психолого-педагогічних та методичних консультацій.

По закінченні практики студенти представляють методисту випускаючої
кафедри звітну документацію. На підставі поданих документів і характеристик методист (керівник) проводить залік з диференційованою оцінкою.

Оцінка за практику виставляється за підсумком результатів проведення педагогічної роботи та аналізу змісту розроблених студентом програм (їх теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення).

Результати виробничої педагогічної практики у ВНЗ обговорюються на підсумкових конференціях студентів і на раді факультету.

Студент повинен:

- розуміти роль навчальних закладів у суспільстві, основні проблеми дисциплін, що визначають конкретну сферу його діяльності;

- знати основні законодавчі документи, що стосуються системи освіти, права й обов'язки суб'єктів навчального процесу (викладачів, керівників, учнів і їхніх батьків);

- розуміти концептуальні основи предмета, його місце в загальній системі знань і цінностей в навчальному плані ВНЗ;

- знати методику викладання;

- знати зміст і структуру навчальних планів, програм і навчальних вимог;

- знати нові технології навчання, методи комп'ютерної обробки інформації;

- знати методи формування навичок самостійної й індивідуальної роботи, розвитку творчих здібностей і логічного мислення студентів;

- уміти планувати навчальні заняття відповідно до навчального плану й на основі його стратегії;

- уміти забезпечувати послідовність викладання матеріалу, розкривати міждисциплінарні зв'язки предмета з іншими дисциплінами;

- уміти розробляти й проводити різні за формою навчання заняття, найбільш ефективні при вивченні відповідних тем і розділів програми, адаптуючи їх до різних рівнів підготовки студентів;

- уміти аналізувати навчальну й учбово-методичну літературу й використовувати її для побудови власного викладу програмного матеріалу;

- уміти організовувати навчальну діяльність студентів, керувати нею й оцінювати її результати;

- уміти використовувати сервісні програми, пакети прикладних програм і інструментальні кошти ПЕВМ для підготовки учбово-методичних матеріалів, володіти методикою проведення занять із застосуванням комп'ютера;

- створювати й підтримувати сприятливе навчальне середовище, що сприяє досягненню цілей навчання;

- розвивати інтерес студентів і мотивацію навчання, формувати й підтримувати зворотній зв'язок.

- уміти ставити завдання, вправи, тести по різних темах навчального курсу.

-

ІІІ. ЗМІСТ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ВИКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ У ВНЗ

 

 

1. Зміст виробничої викладацької практики у ВНЗ

Основним змістом виробничої викладацької практики у ВНЗ є активізація у магістрів потреби саморозвитку і самонавчання, здобуття навичок роботи із студентами різних курсів.

Повноцінна реалізація закладених в основу програми практики змісту й основних завдань передбачає проходження студентами-магістрами наступних етапів роботи:

1.Ознайомлення із структурою навчального закладу (І-ІІ рівнів акредитації): загальна кількість студентів і викладачів; відділення; спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців; (ІІІ-ІУ рівнів акредитації): загальна кількість студентів і викладачів; кількість факультетів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців; кількість студентів, що навчаються на конкретному факультеті; назви циклових комісій і профільних кафедр факультету.

2.Вивчення побудови навчального плану з однієї спеціальності: загальна кількість годин; кількість годин (у відсотковому відношенні), що відводиться на певні цикли дисциплін; кількість заліків й екзаменів, що їх мають складати студенти за весь період навчання у ВНЗ. (Мати копію навчального плану.)

3.Ознайомдення із планом роботи закладу (І-ІІ рівнів акредитації), планом роботи факультету і кафедри, циклової комісії (до якої прикріплений практикант).

4.Ознайомлення із системою виховної роботи із студентами факультету, відділення (на основі співбесіди із заступником директора (декана) з виховної роботи).

5.Підготовити тексти лекцій, розробку практичних (семінарських) занять з методичним забезпеченням.

6.Відвідати одну лекцію і одне практичне (семінарське) заняття провідних викладачів із свого фаху; зробити запис змісту і ходу та розгорнутий аналіз у відповідності з пропонованими рекомендаціями.

7.Взяти участь у засіданні ради закладу, циклової комісії, кафедри, ради факультету (якщо такі будуть проводитися за час перебування на практиці).

8.Підготувати і провести один тематичний виховний захід із студентами своєї академічної групи з необхідним методичним забезпеченням.

9.Провести 2-3 лекції, 3-4 семінарських заняття (в залежності від потреб і можливостей).

10.Ознайомитись з особливостями розвитку первинного студентського колективу (студентської академічної групи): склад, вік, стадія розвитку, особливості взаємин між студентами і керівником групи та ін.

11. Спостереження за навчальною діяльністю студентського колективу, складання психолого-педагогічної характеристики студентського колективу, психолого-педагогічного аналізу заняття (лекції, практичного заняття, семінару). Вивчення індивідуальних особливостей психологічного і соціального розвитку членів студентського колективу, складання характеристики колективу групи.

12. Розробка та проведення просвітницьких та профілактичних бесід для різних категорій учасників навчально-виховного процесу (розробка плану проведення, розробка та підготовка наочних матеріалів, сценарій проведення, опис результатів);

13. Розробка та проведення одного заходу за вибором (психологічний захід).

14. Складання описовового звіту за результатами проведення.

Для спеціалістів проходження педагогічної практики може відбувається на базі загальноосвітніх середніх навчальних закладів, дошкільних навчальних закладів.

З педагогіки спеціалісти, які проходять практику в загальноосвітніх середніх та дошкільних навчальних закладах, мають виконати наступні завдання:

1. Ознайомитися із структурою загальноосвітнього навчального закладу, загальна кількість учнів і учителів; методичні об’єднання.

2. Ознайомитися із планом роботи навчального закладу, планом роботи методичного об’єднання.

3. Ознайомитись із системою виховної роботи школи, початкової школи (на основі співбесіди із заступником директора з виховної роботи,).

4. Ознайомитись із планом виховної роботи класу

5. Підготовити плани-конспекти навчальних занять (уроків) з повним методичним забезпеченням.

6. Відвідати уроки(заняття) провідних учителів навчального закладу і студентів-практикантів, провести спостереження і аналіз відвідуваних уроків(занять), а також спостереження і аналіз відвідуваних виховних заходів, які проводяться як класним керівником, так і студентами-практикантами, зробити запис змісту і ходу та розгорнутий аналіз у відповідності з пропонованими рекомендаціями.

7. Взяти участь у засіданні педагогічної ради навчального закладу, методичної ради (якщо такі будуть проводитися за час перебування на практиці).

8. Підготувати і провести два тематичних виховних заходів із учнями класу, за яким практикант закріплений як класний керівник з необхідним методичним забезпеченням.

9. Провести залікові уроки(заняття).

10. Ознайомитись з особливостями учнівського колективу (склад, вік, стадія розвитку, особливості взаємин між учнями і вчителями(вихователями), класним керівником та ін.) та скласти психолого-педагогічну характеристику колективу класу(групи).

 

На період педпрактики кожен студент складає план роботи з дотриманням встановлених норм. Зокрема: на титульній сторінці зазначити місце і термін проходження педпрактики; прізвища методистів, керівників закладу; регламент навчальної роботи закладу; розклад дзвінків.

Науково-педагогічна робота у ВНЗ вимагає від викладачів постійного поповнення власних знань, тому й виробнича педагогічна практика у ВНЗ вимагає від магістрів спрямування зусиль на підвищення якості самостійної педагогічної роботи, що досягається наступними шляхами:

- аналізом змісту діяльності педагога та його педагогічної складової;

- вивченням методів, методичних прийомів, форм організації та проведення педагогічної роботи;

- участю у різних педагогічних і навчально-методичних заходах: відкритих лекціях, семінарах, тренінгах, педагогічних клубах, науково-методичних радах тощо;

- розробкою навчальної та робочої програм, що містить у собі усі передбачені навчальним планом форми роботи;

- складанням плану-проспекту та змісту лекційних і семінарських занять у межах програми навчального курсу;

- проведенням лекційних і семінарських занять зі студентами відповідно до робочого плану і навчальної програми (за присутністю викладача дисципліни або методиста-керівника);

- відпрацюванням навичок педагогічної рефлексії в контексті виконання конкретних педагогічних завдань.