Викрадання і копіювання документів

Розкрадання документів, якщо воно навіть і не закінчилося прова­лом агента, служить сигналом для фірми і вона застосує захисні заходи. Більш вдалим у цьому відношенні є копіювання документів конкурен­та. По-перше, уміло проведене копіювання документів не залишає слі­дів і для їх власника залишається невідомим. Це, мабуть, найголовні­ший фактор на користь даного прийому. По-друге, сучасна комп’ютерна, фото- і відеотехніка дозволяють робити цю роботу швидко, якісно і на­дійно.

Засилання і впровадження агентів у структури конкурента

Задача таємного збору інформації, — відзначав А.Даллес, — склада­ється головним чином з того, щоб обійшовши всі перешкоди наблизитися до визначеного об’єкта. Наступна задача — збір і добір інформації, що також здійснюються таємними методами. Подальша задача і, мабуть, не менш відповідальна — передача інформації користувачу. Нарешті, остання — обробка інформації, вирішується простіше, за допомогою залучення фахівців у спеціальних відділах і лабораторіях.

При нелегальних методах збору інформації перші три задачі вирішу­ються агентами. Головна проблема підбору агентів зводиться до наступ­ного: вони повинні уміти вирішувати всі три задачі, пов’язані з доступом до об’єкта, збору і добору інформації та її передачі. Цим вимогам різні типи агентів відповідають не рівною мірою.

Відзначені перешкоди переборюються двома методами:

— комбінуванням агентів для проведення однієї операції чи рішення однотипних задач;

— впровадженням агента на об’єкт розвідки.

При епізодичному проникненні на об’єкт конкурента можна комбіну­вати на рішенні однієї задачі декількох агентів, фахівців у різних галузях: проникнення, добору інформації, її доставці. При епізодичному проник­ненні розвідник на об’єкті знаходиться нелегально і першим кроком до такого стану є подолання охорони на вході і виході.

Лектор з комерційної розвідки поспорив з президентом фірми, що в нього на очах увійде в ретельно охоронюваний офіс. Під’їхавши в супроводі президента і поліцейського (оскільки йшов експеримент) і переконавшись, що вхід дійсно ретельно охороняється, розвідник по­бачив, що з чорного входу йде розвантаження автомобіля. Підійшов­ши до нього, узяв ящик і ввійшов з ним у будинок. Пройшов по ньому. Вийшовши у вестибюль, щоб без підозр залишити об’єкт, попросив чергового викликати йому таксі, а коли той відлучився, взяв у нього зі столу телефонний довідник, яким підтвердив свою присутність на об’єкті президенту і поліцейському, що очікували.

Методики вербування агентів

Цінність завербованого агента на підприємстві конкурента визнача­ється не тільки тією інформацією, що він поставляє, а й самим фактом його присутності на об’єкті конкурента, самою можливістю постачань ін­формації.

Процес вербування агента умовно можна підрозділити на ряд етапів:

— визначення необхідного об’єкта вербування;

— пошук майбутнього агента;

— процес вербування

а) на добровільній основі;

б) під тиском.

В. Суворов, наприклад, виділяє декілька правил вербування, перше з яких пов’язано з пошуком необхідного об’єкта вербування. Вербування пре­зидента корпорації і його заступників, їхніх радників, головних конструк­торів і фахівців пов’язане з дуже високими витратами. Іноді ця категорія співробітничає “під тиском”, з остраху позбавитися досягнутого статусу.

Наступне правило говорить, що набагато дешевше обійдуться такі носії корпоративної інформації, що не мають високого службового статусу і райдужних перспектив. Такими кандидатами можуть бути працівники ремонтних служб, зв’язківці, працівники канцелярій, секретарі, референ­ти, помічники провідних спеціалістів, президентів і їх заступників, крес­лярі, програмісти й оператори ЕОМ, дружини і коханки відповідальних працівників. Не треба забувати, що ця категорія людей знає про об’єкт, який вас цікавить, не менше ніж їх начальники.

Важливе правило вербування зводиться до того, що контакт з об’єктом вербування варто встановлювати в невимушеній обстановці.

Четверте правило чи закон вербування, згідно з В. Суворовим, гово­рить, що в кожної людини в голові є блискучі ідеї, і кожна людина страждає в житті більше від того, що її ніхто не слухає. Головне в мистецтві вербу­вання — уміння уважно слухати співрозмовника. Навчитися слухати не перебиваючи, — це гарантія успіху.

П’яте правило, чи закон вербування — це закон полуниці. Якщо твій співрозмовник любить полуницю, не пригощай його тістечком.

Лабораторії “вівісекції”

Викрадені чи придбані продукти, устаткування, їх деталі, як правило, використовуються для “конструювання навпаки”. Великий матеріал для цього поставляють таємні лабораторії, що називаються лабораторіями “вівісекції”. Такі лабораторії мають усі більш-менш великі корпорації, де досліджується продукція конкурента за всіма параметрами: якості, про­дуктивності, надійності, технологічності виробництва й обслуговування. Продукція конкурента порівнюється з власного не тільки в цілому, а й за окремими деталями.