Методи шпигунства (методи збирання інформації)

Легальні методи збирання інформації

Особливістю легальних методів збору інформації є те, що з величез­ної маси матеріалу потрібно витягти буквально краплини необхідних ві­домостей. Наприклад, у газетному нарисі про конфлікт на фірмі ви знахо­дите деякі відомості про менеджера, який вас цікавить, його спосіб життя чи відомості про технологію, що може бути використане в конкурентній боротьбі.

Використання експертів

Одним з досить ефективних методів збору легальної інформації є за­лучення до цієї роботи агентів-експертів (вони можуть бути працівниками державних органів, посередницьких організацій, консалтингових фірм). Ця категорія фахівців, як правило, добре знає ситуацію в галузі і регіо­ні, непогано орієнтується в інформаційних потоках. Особливе місце в цій категорії займають науковці і викладачі вищих спеціальних навчальних закладів, що мають розвинуті навички аналізу й узагальнення матеріалу.

Використання офіційних представництв за кордоном

В сучасних умовах для цілей економічної розвідки широко вико­ристовуються офіційні представництва за кордоном: від посольств, кон­сульств до торгових та інших представництв. Звичайною практикою в цих установах є підготовка економічних оглядів на основі легальних дже­рел інформації. Завдання подібного роду ставляться в службові обов’язки працівників цих установ. Зразок організації такої легальної економічної розвідки демонструє Японія, що створила доволі-таки ефективну систе­му збору науково-технічної і комерційної інформації про своїх закордон­них конкурентів.

Той, хто в такий спосіб хоче організувати легальний збір інформації, може поставити перед подібною службою вирішення таких задач:

— Підтримання контактів між державними органами, приватною промисловістю, дослідницькими організаціями і науковими кола­ми (рішення проблем збору й охорони інформації).

— Представлення членам цієї організації необхідної інформації про закордонних конкурентів.

— Представлення інформації про закордонних конкурентів не чле­нам організації на комерційній основі.

— Відмова від збору інформації нелегальними методами.

Зібраний у такий спосіб матеріал накопичується в архіві бази даних.

Тут він систематизується за об’єктами розвідки й окремими напрямками.

Серед об’єктів розвідки, як уже підкреслювалося, у першу чергу ці­кавлять конкуренти, постачальники, споживачі, керівники органів дер­жавного і місцевого управління, профспілкових організацій, політичних партій і рухів. Тому спочатку в базі даних виділяються ці об’єкти. Потім у базах даних про конкурентів, постачальників і споживачів виділяються внутрішні бази даних, що характеризують фінанси, виробництво (техно­логії, продукт, НДДКР), менеджмент, маркетинг і персонал (див. рис. 5.).

Систематизований у такий спосіб матеріал підлягає подальшій аналі­тичній обробці. Звичайно, і схема систематизації бази даних економічної розвідки прив’язується до конкретної ситуації.

Напівлегальні методи збору інформації

Як уже зазначалося, ці методи збору інформації найчастіше стосу­ються моральної норми міжособистісних взаємин, етики менеджмен­ту і підприємництва. Тому їх не прийнято представляти сторонньому погляду. Арсенал напівлегальних методів збору інформації досить широкий. Серед них можна виділити такі, як бесіди з фахівцями кон­курента в неофіційній обстановці, помилкові переговори про купівлю продукції конкурента, помилкові конкурси, зманювання з роботи про­відних спеціалістів конкурента, одержання інформації від спільних по­стачальників, споживачів, через фонди і благодійні організації, через органи контролю.

Бесіди з фахівцями

Найпростіший і безневинний спосіб одержати цікавлячу інформа­цію — це поговорити з фахівцем конкурента в неофіційній обстановці (на прийомі, за сніданком, вечерею, на відпочинку тощо). Головне — створи­ти невимушену обстановку, без видимої цікавості викликати співрозмов­ника на розмову щодо проблеми, яка цікавить, дати йому можливість ви­словитися і вміти його вислухати.

Основне завдання — знайти працівника з персоналу конкурента, що ще не навчився мовчати. Як звертає увагу В.Суворов, люди більше страж­дають від того, що наявні в них думки, ідеї ніхто не слухає. Тому, якщо ви готові і вмієте слухати, шанс одержати інформацію цим способом істотно підвищується. Спочатку бесіди, зрозуміло, можна імітувати своє прагнен­ня “висловитися з наболілого питання”, але потім треба різко звільнити поле дії особі, яка вас цікавить.