Структура та зміст кваліфікаційної роботи бакалавра

 

Кваліфікаційна робота бакалавра як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.

Виконання кваліфікаційної роботи передбачає:

­ обґрунтування актуальності теми, цілей та завдань дослідження, формулювання об’єкту і предмету дослідження, оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, зазначення методів та інформаційної бази дослідження;

­ визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, вивчення історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

­ аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, розрахунками відповідних пропозицій та рекомендацій.

З урахуванням основних вимог до змісту та структури кваліфікаційної роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.

В кваліфікаційній роботі важливо щоб студент самостійно обґрунтував свої судження, узагальнення та практичні рекомендації, аргументував усе це достатнім фактичним матеріалом.

Починаючи виконання кваліфікаційної роботи студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.

Загальний обсяг кваліфікаційної роботи має бути приблизно 60-80 сторінок друкованого тексту, не враховуючи списку літератури і додатків.

Кваліфікаційна робота, яка подається студентом до захисту, повинна містити:

­ титульний лист (додаток В);

­ завдання на випускну роботу;

­ реферат;

­ зміст;

­ вступ;

­ основну частину;

­ висновки;

­ перелік використаної літератури та інформаційних джерел;

­ додатки.

Робота повинна бути виконана з урахуванням державних та галузевих стандартів.

Мова кваліфікаційної роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних та синтаксичних помилок.

В рефераті (1 сторінка) указують загальний обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, ключові поняття і виклад в дуже стислій формі сутності роботи (зразок наведено в додатку Г)

Зміст кваліфікаційної роботи може займати 1–2 сторінки (додаток Д). В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі (2-3 сторінки) дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання і об’єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження; повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію на базі практики чи в іншій організації.

Вступ, як правило, пишеться тоді, коли написана робота і автор цілком володіє вивченими питаннями.

У першому розділі (25-30 сторінок) подається критичний огляд літературних джерел, викладаються дискусійні та невирішені аспекти теми, визначається власне ставлення автора до них. Перший розділ повинен відображати теоретичну базу і методологію дослідження, що проводиться. В ньому на основі вивчених робіт вітчизняних і зарубіжних авторів повинна бути викладена суть досліджуваної проблеми і розглянуті різні підходи до її рішення. Тут повинен формуватися зрозумілий апарат, визначатися система показників, обґрунтовуватися вибір методів рішення задач, сформульованих в завданні.

Існує два критерії самоперевірки правильності написання огляду: огляд пишеться не за авторами, а за завданнями дослідження; огляд тоді написаний правильно, коли його можна публікувати як самостійну статтю.

Ступінь вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і найсуттєвіші моменти їх змісту.

Вивчивши літературне джерело, доцільно відразу зробити його повний бібліографічний опис. Звичайно використовується не вся інформація, що міститься у певному джерелі, а тільки та, яка має безпосереднє відношення до теми кваліфікаційної роботи і тому найбільш цінна і корисна. Таким чином, критерієм оцінювання вивченого є можливість його практичного використання в роботі.

Вивчаючи літературу, не треба намагатися тільки запозичити матеріал. Паралельно обміркуйте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникли в ході знайомства із чужими працями, стануть основою для отримання нового знання.

Структурно перший розділ складається з 3 підрозділів приблизно наступного змісту.

1.1. Огляд понятійного апарату. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити дискусійні та невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. В цьому підрозділі дається виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність та зміст предмету досліджуваної теми, виходячи з цілей і завдань кваліфікаційної роботи.

1.2. Аналіз економіко-математичних моделей з обраної тематики. Важливе місце в даному підрозділі посідає викладення методик аналізу проблем визначених в роботі, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

1.3. Аналіз існуючих інформаційних систем та систем обробки економічної інформації з обраної тематики. Слід проаналізувати інформаційні системи, системи обробки інформації, що застосовуються в даної галузі. Потрібно приділити увагу як вітчизняним, так і закордонним розробкам, зробити порівняльний аналіз інформаційних систем.

Теоретичні положення першого розділу мають бути покладені в основу другого розділу основного змісту роботи. З цією метою студент подає тільки той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв'язання практичних питань, визначених цілями та завданнями кваліфікаційної роботи. Невиконання цієї вимоги призводить або до надмірного збільшення обсягу першого розділу, або до відриву від змісту другого та третього розділів. Тому цей розділ повинен являти собою не виклад загальновідомих положень з навчальних дисциплін, а бути аналізом теорії за темою, обраною студентом. При цьому студент критично усвідомлює факти, дає їм власну оцінку.

Теоретична сторона проблеми, що наведена в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом до розв'язування поставлених в роботі завдань.

У другому розділі (30-35 сторінок) має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі а також доведена актуальність запропонованих методів і моделей, тобто логічно пов’язано з попереднім розділом. Заходи повинні бути логічними наслідками висновків аналізу другого розділу. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу. Якщо студент не має можливості запропонувати власне рішення, то ним на підставі критичної переробки вітчизняного та світового досвіду обирається варіант, що може бути реально здійснений в конкретних умовах.

З кожного заходу необхідно дати його обґрунтування, короткий зміст, характеристику об'єкта до і після впровадження, а також прогнозну оцінку його ефективності. Зміст та характер розроблюваних студентом пропозицій визначаються темою, цілями та завданнями кваліфікаційної роботи. При розробці окремих заходів для доказу їх доцільності рекомендується порівнювати декілька варіантів рішень.

Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному під час переддипломної практики. Невід’ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності запропонованих моделей і технологій аналітичних досліджень. За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність несе автор кваліфікаційної роботи.

Однією з ознак високої якості дипломної роботи є застосування економіко-математичних методів, спеціальних програмних продуктів для розрахунків і побудови моделей, таких як MathCAD, PowerSim, StatGraphics тощо, як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Структурно другий розділ складається з 3 підрозділів. Орієнтовний зміст яких наведено нижче.

2.1. Описання об’єкту дослідження та пов’язаних з ним проблем, постановка задачі дослідження, вибір методу її вирішення. У цьому підрозділі слід розкрити актуальність задачі, її фізичну й математичну постановку, визначити математичний клас задачі і обґрунтувати запропонований метод вирішення.

2.2. Розробка та інтерпретація моделей, методів та алгоритмів вирішення проблем або аналізу інформації, які розглядаються в кваліфікаційної роботі. У даному параграфі студент описує власний метод й алгоритм вирішення задачі. Дається опис відповідного пакету прикладних програм або автоматизованої системи яку буде застосовано для розв’язання задачі. Проводиться побудова моделі в відповідному пакеті прикладних програм.

2.3. Аналіз, моделювання та проект впровадження. Проводиться експеримент з висвітленням опису і обговоренням його результатів. За результатами проводиться аналіз роботи моделі та її універсальність щодо застосування.

Розділ 3 (до 10 сторінок) кваліфікаційної роботи бакалавра присвячений висвітленню рекомендацій щодо питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту відповідно до нормативно-правових актів. Нижче вказується конкретна тема, що наведена у додатку Е, або інша, за умови узгодження з керівником кваліфікаційної роботи та викладачем-консультантом.

Розділ «Охорона праці» має три складові: вступ; основну частину; висновки.

Вступ висвітлює актуальність питання, що розглядається, стосовно конкретного об’єкта господарської діяльності. Незалежно від теми, вступ обов’язково повинен включати наступні дані щодо конкретного об’єкта господарювання: загальна характеристика об’єкта господарювання (території, споруд, будівель, у тому числі захисних); кількість (середньорічна) працюючих на підприємстві; характер виробництва, його небезпечні фактори та їх характеристика з точки зору небезпеки для людини і довкілля, виникнення надзвичайних ситуацій; приналежність об’єкта господарювання до класу потенційно-небезпечних об’єктів; результати оцінки ризиків виникнення НС того чи іншого характеру, включаючи загрозу терористичних актів; можливі наслідки НС та їх масштаби для об’єкта господарювання; відомості про сили і засоби об’єкта господарювання, які можуть залучатися до проведення робіт із попередження НС та її ліквідації.

Основна частина висвітлює тему роботи в описовій, табличній, графічній формах (у разі потреби). Висновки в стислій формі підсумовують суть основної частини роботи.

Висновки (2-3 сторінки) є завершальним етапом виконаної студентом кваліфікаційної роботи. Вони повинні містити:

­ короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу об'єкта дослідження з наведенням позитивних та негативних сторін, а також не реалізованих можливостей;

­ перелік заходів, направлених на розв'язання проблеми, підвищення ефективності об'єкта досліджень;

­ отримані якісні та кількісні показники;

­ економічний та соціальний ефект, отриманий при можливій реалізації запропонованих в курсовій роботі заходів.

У висновках необхідно підкреслити зв’язок між основними теоретичними положеннями першого розділу, аналізом, проведеним у другому розділі, і практичними рекомендаціями, розробленими у третьому розділі, а також показати, які висновки зроблені на основі теоретичного і практичного дослідження обраної проблеми до впровадження, а також положення, що виносяться на захист.

Висновки рекомендується починати словами: «розглянуто», «встановлено», «показано», «доведено» тощо. Якщо у вступі ставилася мета і формулювалися завдання, які необхідно було вирішити, то в висновках наводяться основні результати по кожному поставленому завданню. Завершується висновок висновками і пропозиціями. Не можна поміщати у висновках те, що не витікає з проведеного дослідження. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором кваліфікаційної роботи поставленої мети і завдань.

Список використаних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерело за текстом кваліфікаційної роботи або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків, у хронологічному порядку. В перелік включаються тільки ті джерела, які були використані студентом в процесі виконання роботи.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, форми статистичної звітності якщо саме води складали інформаційну базу моделі, блок-схеми, зразки форм таблиць та анкет соціологічного опитування, схеми, малюнки та результати розрахунків і інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент доводить вірогідність вихідних даних та виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Додатки включають матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи:

­ форми звітності;

­ проміжні формули і розрахунки;

­ таблиці з допоміжними цифровими даними;

­ інструкції, методики, описи алгоритмів і програм вирішення завдань на ПЕОМ, розроблені в процесі виконання роботи;

­ допоміжний ілюстративний матеріал.

Кваліфікаційна робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладу матеріалу. Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів та не бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.

В тексті не повинно бути виразів типу: «я вважаю», «мені здається», «у нас прийнято» тощо. Замість них рекомендуються вирази: «на думку автора», «вважається доцільним», «як свідчить проведений аналіз» тощо.

Важливо дотримувати витриманість і коректність стилю викладу в науковій роботі. Фрази повинні чітко формулювати ідеї автора. Мова наукової роботи повинно бути «сухою» і стислою. Небажано застосовувати публіцистичний стиль викладу, характерний для газетних і журнальних статей, де допускаються емоційні коментарі автора з приводу аналізованої проблеми і барвисті літературні обороти.

Не менш важлива логіка викладу матеріалу. У роботі повинні розглядатися тільки питання, які мають безпосереднє відношення до аналізованої проблеми і впливають на висновки автора. Послідовність їх розкриття обумовлюється взаємозв'язком і взаємною підлеглістю, а також внутрішньою логікою дослідження. У тексті не повинно бути різких переходів від однієї проблеми до іншої.