Цілі та завдання практичного курсу

БОТАНІКА

Робочий зошит для лабораторних занять

студентів денної форми навчання

напряму підготовки 6.090101 „Агрономія”

(частина перша)

 

Студента групи __________

________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

 

 

Миколаїв

УДК 636.085(076)

ББК

 

 

Друкується за рішенням науково-методичної комісії агрономічного факультету Миколаївського національного аграрного університету від „___”______________ 2013 р. протокол № ____

 

 

Укладачі:

В.Г. Миколайчук– доцент кафедри рослинництва та садово-паркового

господарства Миколаївського національного аграрного

університету

А. В. Панфілова – асистент кафедри рослинництва та садово-паркового

господарства Миколаївського національного аграрного

університету

 

 

Рецензенти:

О.В. Корольова – к.б.н., доцент кафедри Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського;

І.В. Бацуровська – Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

 

© Миколаївський національний аграрний університет, 2013

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...
Правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії ботаніки………….…...
Лабораторна робота № 1. Будова мікроскопа. Методика приготування тимчасових мікропрепаратів рослинних об’єктів Вивчення мікроскопа і техніка роботи з ним. Приготування тимчасового мікропрепарату соковитої луски цибулі.……………………………………………………………………..…
Лабораторна робота № 2. Пластиди. Будова і функції. Класифікація типів пластидів за будовою і функцією………………………………..………………..
Лабораторна робота № 3. Включення до протопласту. Запасні поживні речовини (алейронові зерна різних культур)……………………………………
Лабораторна робота № 4. Покривні тканини. Типи покривних тканин. Первинні і вторинні покривні тканини………………………….………………..
Лабораторна робота № 5. Основні типи механічних тканин. Провідні тканини. Типи механічних тканин (коленхіма, склеренхіма, склереїди) та провідних (флоема, ксилема) тканин.……………………………………………..
Лабораторна робота № 6. Первинна будова кореня та кінчика кореня. Зони кореня односім’ядольних рослин. Первинна будова кореня двосім’ядольних рослин (поперечний зріз).…………………………………
Лабораторна робота № 7. Вторинна і третинна будова кореня. Поява вторинних тканин. Особливості будови провідних пучків коренів. Метаморфози кореня………………………………………………………….….…
Лабораторна робота № 8. Анатомічна будова стебла однодольних рослин. Особливості будови стебла кукурудзи і соломини. Провідний пучок закритого типу. Пучковий тип будови стебла трав’янистих дводольних рослин. Будова стебла прядивних і хвойних рослин. Особливості будови і розміщення провідних пучків. Непучковий тип будови стебла прядивних культур………………………………………………………….…………………
Лабораторна робота № 9 Анатомічна будова листків. Будова листків різних типів. Особливості асиміляційної тканини плоского і голчастого листків………………………………………………………………………………..
Лабораторна робота № 10. Ознаки будови представників відділу Ціанобактерій царства Дроб’янки і відділу Зелених водоростей царства Рослини. Основні риси відмінності представників двох відділів………………
Лабораторна робота № 11. Особливості будови і розвитку зигоміцетів і ооміцетів. Представники класів, їх будова і особливості розвитку………........
Лабораторна робота № 12. Анатомічна будови і розвитку аскоміцетів і базидіоміцетів. Представники класів, їх будова і особливості розвитку………………………………………..…………………………………..
Лабораторна робота №13.Особливості будови і розвитку аскоміцетів і базидіоміцетів……………………………………………………………....
Лабораторна робота № 14. Анатомічна будова і морфологічні особливості лишайників. Морфологічні групи лишайників. Мікроскопічні дослідження симбіотичного організму….……………………………………...
Література…………………………………………………………………….

 

ВСТУП

Зошит складено з метою забезпечення раціонального використання навчального часу під час проведення лабораторних занять; закріплення теоретичних знань із дисципліни; навчити студентів працювати з підручниками, додатковою літературою, оптичними приладами.

Після опрацювання програми студент повинен знати:

- будову рослинних клітин;

- типи рослинних тканин та їх функції;

- особливості будови вегетативних органів;

- різноманітність рослинного світу;

- значення рослин, грибів, мікроорганізмів у природі, житті людини, народному господарстві.

Уміти:

- виготовляти мікропрепарати рослинних об’єктів;

- уміти робити морфологічний аналіз рослин.

 

Етиопласти

Хлоропласти

Хромопласти лейкопласти

Висновки:

Вивчити будову епідерми.

З відрізка листка герані зніміть шматочок епідерми, помістіть непошкодженою поверхнею догори в краплю води на предметне скло. Розгляньте під мікроскопом епідерміс листка герані. Зверніть увагу на форму клітин епідерми. Позначте клітини епідерми, ядра клітин епідерми, замикаючі клітини продиху, продихову щілину, хлоропласти замикаючих клітин.

 

 

Вивчити будову перидерми.

Розглянути під мікроскопом постійний мікропрепарат гілки бузини. На рисунку позначити сочевичку, фелоген, фелодерму, виповнюючу тканину сочевички.

 

1-

2-

3-

4-

5-

10. Розгляньте препарат перидерми бузини. Внесіть позначення до рисунка.

1-

2-

3-

4-

 

Лабораторна робота № 5

ОСНОВНІ ТИПИ МЕХАНІЧНИХ ТКАНИН. ПРОВІДНІ ТКАНИНИ

Мета: з’ясувати особливості будови механічних тканин у зв’язку з виконуваними функціями, їх розміщенням в органах рослин.

Обладнання і матеріали: мікроскопи, препарувальні голки, предметні та покривні скельця, свіжі або зафіксовані відрізки черешків листків буряка і стебла герані; недозрілі плоди груші або айви; мацеровані стебла льону; флороглюцин і соляна кислота.

Завдання:

1. Доповніть схему інформацією, якої бракує.

	Механічні тканини

1. Кутова

2. Пухка волокнисті склереїди

3.Пластинчаста

Луб'яні (флоемні) волокна

- брахісклереїди

Деревинні волокна (лібриформ)

- макросклереїди

- остеосклереїди

- трихосклереїди

- астросклереїди

зрілий лібриформ периваскулярні (перициклічні) волокна

- корові волокна заміняючі волокна

- перетинчастий лібриформобкладкові волокна-

Вивчити будову коленхіми.

Приготуйте препарат поперечного зрізу черешка листка буряка в краплі води. Розгляньте виготовлений мікропрепарат за допомогою мікроскопа. За малого збільшення знайдіть ребра черешка, заповнені блискучою механічною тканиною – коленхімою. Зарисуйте різні типи коленхіми.Зробіть відповідні позначення до рисунків.

1 - кутові потовщення оболонки

2 - потовщення тангентальних

стінок клітинних оболонок

3 - міжклітинники

 

 

Вивчити будову склереїдів.

Приготуйте мікропрепарат недозрілого плоду. Для цього невеликий зріз плоду груші або айви обробіть флюроглюцином і соляною кислотою, промийте водою, накрийте покривним склом. На рисунках позначте паренхімні клітини м’якоті.

1-

2-

3-

4-

 

Завдання.

КСИЛЕМА

 

1. Характерною особливістю механічних тканин є те, що вони складаються з мертвих клітин із потовщеними, лігніфікованими оболонками. Який вид механічної тканини не підпадає під таку характеристику:

 

брахісклереїди	астросклереїди	перетинчастий лібриформ	коленхіма	деревинні волокна

1. Заповніть таблицю. Відповіді внесіть у відповідні графи.

Характеристика основних тканин	Ознаки тканин
Утворені клітинами (живими, мертвими)
Форма клітин (паренхімна, прозенхімна)
Хімічний склад клітинної оболонки
Наявність міжклітинників
Розміри
Функції тканин
Типи основних тканин: поглинаюча асимілююча запасаюча

 

10. Із названих тканин вибрати основні:

1. Коленхіма

2. Хлоренхіма

3. Епідерміс

4. Аеренхіма

5. Ендосперм

6. Епіблема

7. Лібриформ

11. Із названих тканин вказати до якого типу тканин вона належить

1. Коленхіма

2. Хлоренхіма

3. Епідерміс

4. Аеренхіма

5. Ендосперм

6. Епіблема

7. Лібриформ

8. Камбій

9. Ситовидні трубки.

12. Виберіть і запишіть, у яких рослин та їх частин є такі види основних тканин:

А. Аеренхіма; 1. Стебло соняшника

Б. Хлоренхіма; 2. Стебло кукурудзи

В. Водозапасаюча; 3. Бульба картоплі

Г. Запасаючі крохмаль; 4. Листок пшениці

Д. Запасаючі білки 5. Стебло кактуса

6. Стебло солянки

7. Кореневище латаття білого

8. Насінина квасолі

9. Клітина сухої лусочки цибулі

10.Клітини соковитих лусок цибулі

13. Вибрати функції, характерні для видільних тканин:

1. Виділяють слизі

2. Містять крохмальні зерна

3. Служать для виділення нектару

4. Виділяють надлишок води з листків

5. Забезпечують висхідний і низхідний потік речовин

6. Забезпечують обмін речовин

14. Назвіть вмістилища за способом генезису:

А. Лізигенні В. Схізогенні

1. З’явилися як результат руйнування та лізису внутрішнього вмісту клітин.

2.Виникли на місці міжклітинників внаслідок розходження клітин.

15. Під мікроскопом на зубчиках листка виявлені секреторні структури, що ви діляють краплини рідини. Як називаються ці структури?

A гідатоди
Б нектарники
В продихи
Г залозки
Д осмофори
16. Виберіть, які властивості характеризують молочники?

1. Живі клітини.

2. Оболонки клітин тонкі целюлозні з цитоплазмою.

3. Містять латекс.

4. Здійснюють нисхідний потік речовин.

5. Мають молочний сік.

6. Розташовані в луб’яній частині рослин.

7. Багатоядерні клітини.

8. Не поїдаються тваринами.

17. Виберіть функції, що виконують молочники.

1. Забезпечують потік молочного соку.

2. Синтезують латекс, гуту, каучук, хінин тощо.

3. У процесі обміну речовин утворюють отруйні речовини

4. Виконують захисну роль рослин.

5. Служать місцем накопичення води.

18. Назвіть типи пучків

 

А. Закритий	1. Складаються із ксилеми і флоеми
Б. Неповний	2. Утворені лише ксилемою.
В. Відкритий	3. Пучки,утворені ксилемою і флоемою з камбієм між ними.

 

Контрольні запитання

1.Чому коленхіма характерна для органів молодих рослин, які ростуть?

1. Які особливості структури механічної тканини склеренхіми?

2. Чим волокна відрізняються від клітин коленхіми?

3. Чим волокна деревини (лібриформа) відрізняються від луб’яних волокон?

4. Які особливості структури склереїдів?

5. Які речовини рухаються по судинах?

6. Які речовини рухаються по ситовидних трубках?

7. Яку будову мають різні типи судин?

8. За рахунок чого відбувається пересування речовин по ситовидних трубках?

9. Що рухається по висхідному потоку речовин? По нисхідному потоку?

 

Підпис викладача: _______________

 

__________200__

Лабораторна робота №6.

ПЕРВИННА БУДОВА КОРЕНЯ ТА КІНЧИКА КОРІНЦЯ. ЗОНИ КОРЕНЯ ОДНОСІМ’ЯДОЛЬНИХ РОСЛИН. ПЕРВИННА БУДОВА КОРЕНЯ ДВОСІМ’ЯДОЛЬНИХ РОСЛИН.

Мета: засвоїти поняття про корінь як підземний осьовий орган, що служить органом закріплення рослин у субстраті та поглинання з ґрунту поживних речовин;

Матеріали і обладнання: мікроскопи, препарувальні голки, предметні та покривні скельця; мікропрепарати кінчика кореня проростка пшениці, кореня півників; гербарій „Кореневі системи. Типи коренів; мікропрепарати поперечних зрізів кореня гарбуза.

 

Завдання.

1. Вивчити різні типи коренів. Зарисуйте кореневу систему двосім’ядольної рослини. На рисунку позначте головний, бічний і додаткові корені.

 

2. Вкажіть типи кореневих систем. На матеріалі гербарію розгляньте особливості різних типів кореневих систем. Покажіть стрижневу, мичкувату та змішану кореневі системи.

А –

Б –

В –

 

 

А Б В

 

Заповніть таблицю

Гістологічна зона	Довжина	Характеристика зони кореня
Зона ділення клітин
Зона росту, розтягування, диференціації клітин
Зона всмоктування (зона кореневих волосків)
Зона проведення і укріплення (зона бічних коренів)

5. Вивчити первинну анатомічну будову кореня.

Розгляньте первинну будову кореня дводольної рослини на поперечному зрізі. Ідентифікуйте позначені елементи, внесіть до них підписи, зробіть висновки.

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

7 –

Висновок: Вивчений орган – корінь первинної будови дводольної рослини, на що вказує

 

 

6. Розгляньте за допомогою мікроскопа постійний мікропрепарат поперечного зрізу кореня півників у зоні всмоктування. На зрізі за малого збільшення знайдіть епіблему, первинну кору і центральний циліндр.

 

7. Зіставте постійні препарати поперечних зрізів кореня іриса первинної будови (однодольна рослина) і їх схематичні рисунки. Ідентифікуйте тканини, внесіть позначення.

1 –

2 –

3 –

Й 4 –

5 –

6 –

7 –

8 –

9 –

10 –

 

А – зона всмоктування Б – зона проведення

Висновки: Вивчений орган – корінь, на що вказує

Корінь має первинну будову |споруда|, на що вказує|вказує|

8. Перевірте свої знання, отримані при вивченні анатомії і морфології кореня. Виберіть одну правильну відповідь.

1. При мікроскопічному дослідженні кореня виявлено, що бічні корені утворюються з одношарової тканини, розташованої між центральним циліндром і корою. Ця тканина:

перицикл

екзодерма

ендодерма

епіблема

камбій

2. На поперечному зрізі осьового органу рослини було встановлено, що первинна кора займає велику його частину. Це доводить, що даний орган:

листок

хвоя

стебло первинної будови

Стебло вторинної будови

корінь первинної будови

3. На зрізі кореня Helianthus annuus буловиявлено вторинну пучкову будову, це означає, що зріз було зроблено в зоні:

клітин, що діляться

росту і розтягування

всмоктування

Росту і проведення

кореневого чохлика

4. При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня в зоні поглинання виявлено, що основну її масу складає багатошарова жива, рихла паренхіма з крохмальними зернами. Це:

мезодерма

ендодерма

екзодерма

коленхіма

фелоген

5. Розглядаючи| будову кореня, звернули увагу на ділянку, поверхневі клітини якої утворили кореневі волоски. Про яку зону кореня йде мова?

всмоктування

ділення клітин

розтягування

проведення

кореневого чохлика

Завдання.

1. Вивчити вторинну анатомічну будову кореня.

На постійному мікропрепараті поперечного зрізу кореня гарбуза під малим збільшенням розгляньте вторинну будову кореня. Знайдіть кору і центральний целіндр. Зверху корінь вкритий корком, потім розміщений луб, який добре помітний по крупних ситовидних трубках. Вторинна ксилема добре виділяється крупними судинами. Між вторинною флоемою і ксилемою розміщується шар камбію. Судинно-волокнисті пучки розділені серцевинними променями. На рисунку позначити ксилему і флоему (первинну і вторинну), радіальні промені, камбій, основну паренхіму вторинної кори, корок. На рисунку схеми вкажіть кору, центральний циліндр, серцевинні промені, провідні пучки (флоему, ксилему, камбій).

 

1

4 – камбій

5 – флоема первинна і вторинна

 

Висновок: Корінь гарбуза має вторинну пучкову будову, на що вказують такі ознаки: _________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. Які зміни відбуваються в корені за переходу від первинної до вторинної будови?

1-____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. Вивчити морфологічну будову коренеплодів.

Різноматність коренеплодів та їх морфологічну будову розгляньте на живих об’єктах. На коренеплодах моркви та буряку знайдіть голівку (вкорочену стеблову частину з листками), шийку (найбільш товсту частину коренеплоду, яка утворилася за рахунок потовщення гіпокотиля) і власне корінь, від якого відходять бічні корені.

 

 

5. Розгляньте і зіставте постійні препарати і рисунки монокамбіальних і полікамбіального коренеплодів (типу редьки, моркви, буряка). Підпишіть рисунки і внесіть позначення до них.

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

7 –

9 –

 

Коренеплід ________________________________

 

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

7 –

8 –

9 –

10 –

 

 

Коренеплід__________________________________

 

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

7 –

8 –

9 –

 

 

Коренеплід ____________________________________

 

 

6. Доповніть таблицю інформацією, якої бракує.

Завдання.

1. Розгляньте постійний препарат поперечного зрізу стебла трав'янистої однодольної рослини на прикладі кукурудзи. Зробіть відповідні надписи до рисунку і висновки.

 

 

2. Вивчити будову стебла жита. Розгляньте мікропрепарат поперечного зрізу стебла жита (соломину). Зверніть увагу на розміщення під епідермою механічної тканини– склеренхіми, що чергується із хлоренхімою. При великому збільшенні розгляньте провідний пучок, визначте його тип. Центральна частина поперечного зрізу припадає на внутрішню порожнину соломини. На рисунку позначте тканини та їх комплекси.

 

1 – 5 –

2 – 6 –

3 – 7 –

4 – 8 –

Висновки: досліджені препарати жита і кукурудзи є зрізами стебел однодольних рослин, на що вказують такі ознаки:

3. Вивчити будову стебла дводольних трав’янистих рослин.

Розглянути мікропрепарат поперечного зрізу хвилівника (пучковий тип будови), соняшника, гороху (перехідний тип будови); льону (непучковий тип будови).

Зверніть увагу на закладання епідерми, первинної кори та центрального циліндра. Судинно – волокнисті пучки розміщуються по колу і складаються із прото- і метаксилеми та флоеми. Міжпучковий камбій формує паренхіму серцевинних променів. На рисунках зробіть відповідні позначення тканин та їх комплексів.

Розгляньте первинну будову стебла дводольних на прикладі поперечного зрізу стебла хвилівника. Внесіть до рисунка позначення, яких бракує.

 

 

1 – епідерма

2 –

3 – пластинчаста коленхіма

4 – паренхіма первинної кори

5 -

6 -

7 – ситоподібні трубки флоеми

8 -

9 – судини ксилеми

10 – серцевина

11 – серцевинний промінь

12 -

 

4. Розгляньте постійні препарати поперечних зрізів стебел трав'янистих дводольних рослин перехідного (гороха) і безпучкового (льону) типів. Зробіть відповідні надписи до рисунків.

1 – 9

2– 10 –

3 – 11 –

4 – 12 –

5 – 13 –

6 – 14 –

7 – 15 –

8 –

6. Розгляньте і зіставте постійний препарат поперечого зрізу стебла сосни (хвойна рослина) і його рисунок. Внесіть позначення до рисунка.

1 - кірка

2 - первинна кора

3 - вторинний луб

4 - камбіальна зона

5 - вторинна деревина

6 - серцевина

7 - смоляні ходи

 

Висновки:

Контрольні запитання

1. Що характерно для перехідного типу будови стебла?
2. Які ознаки спільності і відмінності в будові стебла соняшника і хвилівника?
3. Що характерно для непучкового типу будови стебла?
4. Яка тканина характерна для стебел прядивних культур?
5. Для яких рослин характерна первинна будова стебла?
6. Який тип провідних пучків характерний для однодольних рослин?
7. Який тип розміщення провідних пучків?
8. Які тканини характерні для будови стебла однодольних рослин?

 

Перевірте свої знання, отримані при вивченні анатомії стебла. Виберіть одну правильну відповідь.

1. Для яких рослин характерна первинна будова стебла?

дводольних

хвойних

однодольних

прядивних

для всіх названих

 

2. Яка первинна покривна тканина характерна для первинної будови стебла?

епіблема

склеренхіма

епідерміс

ксилема

камбій

3. При дослідженні зрізів осьового органу було встановлено, що основний об'єм займає центральний циліндр, в якому безладно розташовані закриті колатеральні провідні пучки. Це свідчить, що даний орган:

стебло дводольної рослини

корінь однодольної рослини

корінь дводольної рослини

кореневище дводольної рослини

стебло однодольної рослини

4. Заповніть таблицю, використовуючи рисунок

Назва видозміни стебла	У яких рослин трапляється	Походження	Функція
Стеблові колючки
Редуковані листки
Вуса
Листкові колючки
Кореневище
Денце
Цибулина
М’ясисті луски
Філокладії
Сухі луски

 

Підпис викладача: _______________

_____________20__

 

Лабораторна робота № 9

АНАТОМІЧНА БУДОВА ЛИСТКІВ

Мета: з’ясувати особливості анатомічної будови листка в зв’язку із виконуваними функціями; порівняти анатомічну будову листків різних систематичних і екологічних груп.

Обладнання і матеріали: мікроскоп; гербарні зразки листків, живі листки; мікропрепарати листків лимона, кукурудзи, сосни.

Завдання.

1. Зарисуйте прості й складні листки, позначте на них листкову пластинку, рахіс, прилистки.

 

Простий листок Складний листок

 

1 – листкова пластинка

2 – черешок;

3 – прилисток;

4 – рахіс;

5 – листочок.

2. Вивчити анатомічну будову листка лимона.

Готовий мікропрепарат листка лимона (камелії) розгляньте за малого збільшення мікроскопа і знайдіть основні складові частини: епідерму, мезофіл, провідний пучок. За великого збільшення мікроскопа розгляньте ці частини. Верхня і нижня частина листків покрита одним шаром епідерміса, що представлений дрібними безбарвними клітинами із шаром кутикули і продихами. Зверніть увагу на будову мезофіла. У плоских листків камелії він поділяється на стовпчастий (паліадний), що знаходиться з верхньої сторони листків, і складається із клітин, які щільно розміщуються, і губчастий – з нижньої сторони, складається із клітин, що мають великі міжклітинники. Стовпчастий виконує функцію фотосинтезу, а губчастий – транспірації і газообміну. У клітинах мезомезофілу розміщуються друзи і вмістилища ефірних олій. За малого збільшення мікроскопа ксилема має вигляд віяла, що складається із ланцюгів судин червоного кольору та паренхіми із темним вмістом. Нижче ксилеми розміщена дрібноклітинна флоема, а ще нижче – товста склеренхімна обкладинка. Такі ж склеренхімні обкладинки є над ксилемою. Зробіть відповідні позначки на рисунку.

 

 

1- 2-

3- 4-

5- 6-

7- 8-

9- 10-

11-

4. Вивчити анатомічну будову листка кукурудзи.

За малого збільшення мікроскопа розглянути анатомічну будову листка кукурудзи. Зверніть увагу на розміщення і особливості епідерми листка з численними продихами, що складаються із двох замикаючих клітин. Зовнішні оболонки клітин вкриває потужний шар кутикули жовтого забарвлення. Верхній епідерміс з одноклітинними простими волосками, утворений двома типами клітин: звичайними епідермальними живими паренхімними клітинами і великими порожнистими локомоторними з пониженим тургором, з їх участю відбувається згортання листків у трубочку під час посухи. Клітини мезофілу мають однакову форму, вони не мають диференціації на стовпчасту і губчасту паренхіму. Листок має ізолатеральну будову, розміщений під кутом і добре освітлений із обох боків. Центральний провідний пучок складається із ксилеми, що зорієнтована до верхнього епідерміса, і флоеми, оберненої до нижнього епідерміса. Ксилема складається із однієї меншої судини (протоксилеми), оточеної водоносною паренхімою, і двох великих пористих судин (метаксилеми), з’єднаних між собою товстостінною паренхімою. Між прото- і метаксилемою розміщена невелика кількість ксилемної паренхіми. У пучку вона досить розвинена і представлена ситовидними трубками і клітинами – супутницями. Навколо флоеми і ксилеми є один шар великих обкладочних клітин, які у старих листків повністю або частково дерев’яніють. До них примикають склеренхімі клітини. У меньших пучках ксилема слабо розвинена і повніше представлена флоема, що оточена великими обкладочними клітинами із хлорофільними зернами.

Зарисувати ізолатеральний листок кукурудзи і зробити відповідні позначення на рисунку.

 

 

5. Вивчити анатомічну будову хвоїнки сосни.

За малого збільшення розгляньте і вивчіть розміщення окремих груп тканин на поперечному зрізі хвоїнки сосни. На препараті чітко виділяється суцільна золотиста плівочка кутикули, що вкриває одношаровий епідерміс. Клітини кутикули з потовщеними тангентальними зовнішніми і внутрішніми оболонками. В окремих місцях є продихи, що складаються з заглиблених замикаючих клітин з потовщеними тангентальними оболонками. Продихи заглиблені навіть у шар гіподерми. Гіподерма утворена з одного шару паренхімних клітин, їх клітинні оболонки слабо потовщені, але здерев’янілі. Під гіподермою залягає багатошарова складчаста паренхіма. Уздовж складок розміщуються хлоропласти, тому її називають складчастою хлоренхімою. Клітини великих розмірів із тонкими оболонками. В хлоренхімі занурені схізогенні смоляні ходи, що розміщуються у пристінному шарі або відділені від гіподерми 1-4 шарами клітин. Вистилають канал живі паренхімні епітеліальні клітини, що виділяють живицю. Навколо епітелію виділяється одни шар багатокутних. Щільно зімкнутих склеренхімних клітин із дуже потовщеними і здерев’янілими оболонками.

До центру розміщений шар ендодерми, що складається із клітин великого розміру з дещо потовщеними оболонками, заповнені крохмальними зернами. Нижче видно шар трансфузійної паренхіми, утвореної живими паренхімними клітинами з крохмальними зернами і порожнистими мертвими клітинами з облямованими порами і дещо здерев’янілими оболонками. Утворює трансфузійну трахеїдальну тканину, що примикає до ксилеми.

 

1 7

2 8

3 9

4 10

5 11

6 12

 

Ксилема розміщується в бік плоскої поверхні листка, а флоема – опуклої. Біля ксилеми знаходяться довші мертві клітини, що мають здерев’янілі оболонки з облямованими порами. Вони передають воду з ксилеми пучків у мезофіл. Біля флоеми знаходяться живі клітини, через які речовини з мезофілу передаються у флоему пучка. Зробіть відповідні позначення на рисунку.

 

Способи розмноження

………….розмноження............. розмноження

власне	.................	поділ брунькування
нестатеве
.........	.................	.................................	........................

 

23. Наведіть ознаки, що характеризують відповідні твердження

 

А. Ізогамія	1. Однакові за розмірами гамети
Б. Гетерогамія	2. Гамети різного розміру
В. Оогамія	3. Гамети дуже великих розмірів
	4. Гамети нерухливі
	5. Яйцеклітина малорухлива, а сперматозоїд дуже рухливий
	6. Яйцеклітина і сперматозоїд однаково дуже рухливі

 

Відповідь:

24. На рисунку покажіть еволюційні форми статевого

розмноження.

1.Кон’югація

2.Ізогамія

3.Гетерогамія

4.Оогамія

 

 

Контрольні питання

1. Які функції виконує листок?

2. Чим відрізняється простий листок від складного?

3. Які є типи жилкування листків?

4. Що таке жилки листків і які функції вони виконують?

5. Які функції виконують стовпчаста і губчаста паренхіма?

6. Чим відрізняється нижній епідерміс від верхнього?

7. Які типи мезофілу існують у листків різних рослин?

 

Підпис викладача: _______________

 

_____________20__

 

Лабораторна робота № 10

ОЗНАКИ БУДОВИ ПРЕДСТАВНИКІВ ВІДДІЛУ ЦІАНОБАКТЕРІЙ ЦАРСТВА ДРОБ’ЯНКИ І ВІДДІЛУ ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ ЦАРСТВА РОСЛИНИ

Мета: встановити особливості організації представників відділів ціанобактерій і зелених водоростей, розмаїття типів морфологічної організації, особливості будови зелених водоростей.

Обладнання і матеріали: мікроскопи і набори до них, проби води та намулу з синьо-зеленими водоростями; проби води із зеленими водоростями; зафіксовані препарати вольвоксу, улотриксу.

 

Завдання

Лабораторна робота № 11.

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ І РОЗВИТКУ ЗИГОМІЦЕТІВ І ООМІЦЕТІВ

Представники класів, їх будова і особливості розвитку

Мета: встановити особливості будови та біології ооміцетів та зигоміцетів.

Обладнання і матеріали: мікроскоп і набори до нього; пагони картоплі або томатів, заражених фітофторою; шматочок хліба, покритого білою цвіллю.

Завдання:

Вивчити будову мукора.

Розріжте лезом шматочок хліба, покритого білою цвіллю, і розгляньте під лупою міцелій, що пронизує субстрат. Виготовити мікропрепарат міцелію та спороносців мукору. Для цього препарувальною голкою зніміть трохи міцелію та помістіть у краплю води на предметне скло, обережно розправивши і накривши покривним скельцем. Зробіть відповідні зарисовки та позначення.

 

Cкладіть схему циклу розвитку Mucor mucedo: